Справа № 510/1753/19
Провадження № 2/510/385/20
04 березня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 із ОСОБА_5 ; договір купівлі-продажу від 02.09.2004р.; розписка ОСОБА_5 від 02.09.2004р.; копія договору купівлі-продажу від 13.08.2004р.; копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 13.08.2004р.; копія технічного паспорту на житловий будинок (незакінчений будівництвом) із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я відповідачки; копія рішення виконкому Ренійської міської ради від 11.10.1990р. №311 про надання земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) у безстрокове користування для індивідуального жилого будівництва; копія договору від 30.01.1991р. про надання ОСОБА_6 у безстрокове користування земельної ділянки площею 600 кв. м. для будівництва жилого будинку на праві приватної власності; копія акту виносу в натурі меж земельної ділянки від 1990р.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради від 25.06.2004р. №351 про надання дозволу на продаж незакінченого будівництвом жилого будинку (готовність 37 %) по АДРЕСА_1 .
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідачки ОСОБА_2 , зазначивши, що 02.09.2004 р. між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про купівлю належного відповідачці житлового будинку (незакінченого будівництвом, готовність - 37 %) із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 - за 3000 грн. 02.09.2004р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивач передав відповідачці обумовлену суму, а відповідачка передала документи на будинок, ключі від нього, саму нерухомість в натурі. Факт отримання грошей за продаж житлового будинку підтверджується розпискою відповідачки від 02.09.2004р. У майбутньому відповідачка пообіцяла позивачу укласти договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.
Після вчинення правочину позивач організував догляд за будинком, зробив ремонт, обробляє присадибну земельну ділянку та сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач неодноразово звертався до відповідачки, однак ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивача про зустріч не реагує, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. При зверненні до відповідних органів із питанням про переоформлення документації на будинок на себе, позивачу було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.
У відповідності до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передала документи, нерухомість (будинок) в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину користується житловим будинком за призначенням, доглядає за ним, сплачує всі комунальні платежі, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідачки щодо будинку та встановленні права на них у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на нерухомість за позивачем.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві позивач просив залишити судові витрати за ним, питання про стягнення судових витрат з відповідачки судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 328, 334, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 02.09.2004 року, згідно із яким ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_1 купив житловий будинок (незакінчений будівництвом, готовність - 37 %) із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 , за 3 000 грн. - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 10.07.1995р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, КФОПП НОМЕР_2 ) право власності на:
-житловий будинок (незакінчений будівництвом, готовність - 37 %) ( який складається з: житлового будинку літ. А (незакінчене будівництво, 37% готовності); гаражу літ. Б; огорожі №1, 2, 4; споруди № 3) із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м. (виділеній із земель міської забудови міста Рені для індивідуального житлового будівництва згідно із рішенням виконкому Ренійської міської ради Одеської області від 11.10.1990 №311) по АДРЕСА_1 ,
що належав ОСОБА_8 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя В.І. Дудник