Головуючий у І інстанції Коренюк А.М.
Провадження № 22-ц/824/80/2020 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
Іменем України
12 березня 2020 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,
при секретарі: Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Простибоженком Олегом Сергійовичем, на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , житлового кооперативу «Трикотажник-4», державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району м. Києва Недбайла Олега Андрійовича про визнання недійсним рішення загальних зборів членів житлового кооперативу, визнання недійсним наказу про звільнення з посади голови правління кооперативу та його скасування,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , житлового кооперативу «Трикотажник-4», державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району м. Києва Недбайла О.А. про визнання недійсним рішення загальних зборів членів житлового кооперативу, визнання недійсним наказу про звільнення з посади голови правління кооперативу та його скасування.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду, позивач в особі представника подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Учасники процесу, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до апеляційного суду не з'явились, однак їхня неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, явка якого до суду була визнана обов'язковою, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судові засідання, що відбулися 22травня 2019 року та 05 листопада 2019 року, а причини його неявки судом визнані неповажними та такими, що спрямовані на зловживання процесуальними правами.
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2019 року представник позивача подав до суду заяву, в якій містилось клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 22 травня 2019 року, за відсутності позивача та його представника (а.с.202); 22 жовтня 2019 року представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання, призначеного на 05 листопада 2019 року, без участі позивача та його представника (а.с.208).
Таким чином, оскільки позивачем суду було надано заяви про розгляд справи за його відсутності у судових засіданнях, призначених на 22 травня та 05 листопада 2019 року, залишення судом першої інстанції його заяви без розгляду в зв'язку з повторною неявкою у вищевказані судові засідання порушує норму п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, яка не підлягає до застосування в разі надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності.
Факт визнання явки позивача в судове засідання обов'язковою, на що посилається суд в оскаржуваній ухвалі, не міг бути підставою до застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зважаючи, зокрема, на те, що матеріали справи не містять доказів обізнаності позивача з вищенаведеним, покладеним на нього судом, процесуальним обов'язком, що могло б свідчити про зловживання ним процесуальними правами у випадку неявки у судове засідання.
Враховуючи викладене, висновок суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є таким, що порушує норми процесуального права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки Дарницьким районним судом м. Києва ухвалу від 05 листопада 2019 року постановлено з порушенням норм процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Простибоженком Олегом Сергійовичем, - задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 листопада 2019 року- скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: