Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 березня 2020 р. справа № 520/11809/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: представника позивача - Цимбалюка С.В., представника відповідача - Мироненко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної фірми "ТД Спецметалл" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків,61001) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, наказу, припису, -
Приватна фірма "ТД Спецметалл" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №195 від 14.05.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки;
- визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №196 від 14.05.2019 року щодо здійснення позапланової перевірки;
- визнати неправомірними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради по проведенню позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті: "Нежитлова будівля літ. 2А-1-4 по просп. Московському, 277 у м. Харкові", яка проводилася на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №195 від 14.05.2019 і направлення для проведення позапланового заходу №з68-н від 14.05.2019 та наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №196 від 14.05.2019 і направлення для проведення позапланового заходу №3694-1 від 14.05.2019;
- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №368-369-Пр-У від 30.05.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-11 від 12.06.2019;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради всупереч вимог чинного законодавства сформовано накази №195, 196 від 14.05.2019 щодо здійснення позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" за відсутності законодавчо визначених підстав. Представник позивача звернув увагу суду, що фахівцями відповідача фактично не було проведено перевірку підприємства, а мали місце обставини недопуску спеціалістів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради до об'єкту перевірки, однак при цьому відповідачем прийнято припис №368-369-Пр-У від 30.05.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-11 від 12.06.2019 саме як за результатом проведеної перевірки. Також представник позивача в судовому засіданні вказав, що приписи від 06.02.2019 року № 57/80-Пр-У та № 54/80-Пр-З, на перевірку виконання яких була спрямована дана перевірка, наразі скасовані за рішенням суду, а тому підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій також відсутні.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що на момент прийняття спірних наказів №195, 196 від 14.05.2019 щодо здійснення позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл", приписи від 06.02.2019 року № 57/80-Пр-У та № 54/80-Пр-З, на перевірку виконання яких і були сформовані вказані накази, не були скасовані в судовому порядку. Відтак, представник відповідача вважає, що Інспекція під час виходу з метою проведення перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" діяла у відповідності, на підставі та у межах чинного законодавства, за результатом чого прийнято відповідні рішення суб'єкта владних повноважень, а саме: припис №368-369-Пр-У від 30.05.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-11 від 12.06.2019.
У судовому засіданні 13.03.2020 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, з метою та на підставі перевірки виконання Приватною фірмою "ТД Спецметалл" вимог виконання припису від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-У підписано наказ щодо здійснення позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" від 14.05.2019 року № 195 (а.с. 64-65).
Також, начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради, з метою та на підставі перевірки виконання Приватною фірмою "ТД Спецметалл" вимог виконання припису від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З підписано наказ щодо здійснення позапланової перевірки Приватної фірми "ТД Спецметалл" від 14.05.2019 року № 196 (а.с. 66-67).
На виконання вищезазначених наказів від 14.05.2019 року № 195 та від 14.05.2019 року № 196 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради сформовано та підписано направлення від 14.05.2019 року № 368-Н та від 14.05.2019 року № 369-Н для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання Приватною фірмою "ТД Спецметалл" вимог виконання приписів від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З та від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-У (а.с. 18-19).
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради на адресу Приватної фірми "ТД Спецметалл" скеровано листи від 17.05.2019 року № 1090/0/250-19, № 1091/0/250-19, № 1092/0/250-19, № 1093/0-250-19, в яких повідомлено суб'єкта господарювання про проведення перевірки виконання вимог приписів від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З та від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-У (а.с. 70-73).
В подальшому, 30.05.2019 року посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради сформовано акт № 368-369-А від 30.05.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій (а.с. 76).
У зв'язку з недопущенням посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій, спеціалістом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.05.2019 року (а.с. 77), в якому повідомлено суб'єкта господарювання про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Також, 30.05.2019 року спеціалістом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради складено припис № 368-369-ПР-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому посадовою особою встановлено обставини недопущення посадових осіб Інспекції на об'єкт перевірки: «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по проспекту Московському, 277 у м. Харкові» щодо виконання вимог приписів від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З та від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-У (а.с. 78).
У вказаному приписі зобов'язано Приватну фірму "ТД Спецметалл" у термін до 13.06.2019 року усунути допущені порушення чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради встановлено, що Приватна фірма "ТД Спецметалл" не допустила посадових осіб Інспекції на об'єкт перевірки: «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по проспекту Московському, 277 у м. Харкові» щодо виконання вимог приписів від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З та від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-У, чим Приватною фірмою "ТД Спецметалл" порушено положенення п. 1 ч. 13 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року № 553.
Вказані обставини зафіксовані в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019 року № 101/1327/0/250-19-П.
Позивач, не погоджуючись з вищезазначеними рішення суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (надалі Порядок №553).
У відповідності до п. 1, 2, 5, 7 Порядку №553, Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Положеннями п.9, 10, Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Отже, в ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко унормовано, що органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право на проведення такого заходу контролю, зокрема у разі перевірки виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Матеріалами справи підтверджено, що підставою для призначення перевірки та, як наслідок, винесення спірних наказів від 14.05.2019 року № 195, 196, є винесені відносно позивача приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.02.2019 року № 54/80/Пр-У та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року адміністративний позов Приватної фірми "ТД Спецметалл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу та приписів задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №216-Пр-У від 04.04.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № 520/6298/19 апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватної фірми "ТД Спецметалл" задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 520/6298/19 скасовано в частині відмовлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування приписів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №54/80-Пр-У від 06.02.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та №54/80-Пр-З від 06.02.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Прийнято в цій частині постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №54/80-Пр-У від 06.02.2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Визнано протиправним та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №54/80-Пр-З від 06.02.2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 520/6298/19 залишено без змін.
Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що на час винесення спірних наказів від 14.05.2019 року № 195, 196 приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.02.2019 року № 54/80/Пр-У та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 06.02.2019 року № 54/80-Пр-З, видані відносно позивача, не були скасовані, а відтак відповідач при винесенні вказаних наказів від 14.05.2019 року № 195, 196 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, у відповідача були наявні законодавчо визначені повноваження та підстави для призначення позапланової перевірки в межах здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 10 Закону №877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Отже, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, тобто ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Отже, позовні вимоги суб'єктів господарювання, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому випадку, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до оспорюваної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених органом державного нагляду при призначенні такої перевірки та її проведенні.
Наказ про призначення перевірки є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав суб'єкта господарювання.
Так, накази від 14.05.2019 року № № 195, 196 є організаційно-розпорядчими документами, які впорядковують роботу територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції.
Організаційно-розпорядчий документ - це вид письмового документа, у якому фіксують рішення з адміністративних і організаційних питань, а також питань управління, взаємодії, забезпечення і регулювання діяльності органів влади, установ, підприємств, організацій, їх підрозділів і посадових осіб.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб, тобто суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже, видані/оформлені накази від 14.05.2019 року № № 195, 196 «Про проведення позапланової перевірки» - це фактично службові документи, видані з метою належного здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, та є лише службовою діяльністю працівників відповідного контролюючого органу на виконання своїх професійних/службових обов'язків і не є остаточними документами, зобов'язуючими до вчинення будь-яких дій.
Підсумовую вищезазначене, суд приходить до висновку, що, по-перше, відповідач при винесенні вказаних наказів від 14.05.2019 року № 195, 196 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
А по-друге, оскаржувані накази Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради від 14.05.2019 року № № 195, 196 не є такими, що порушують права та інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, тому задоволення позовної вимоги про визнання їх протиправним і скасування не приведе до поновлення порушеного права позивача.
Отже, підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів відсутні, а тому суд відмовляє в задоволенні вказаної частини позовних вимог.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.08.2019 у справі №815/6174/14.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису № 368-369-Пр-У від 30.05.2019 року та постанови № 101/1327/0/250-19-П від 12.06.2019 року, то суд зазначає наступне.
Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Форма акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240.
Недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій є підставою відповідно до п. 2 ч. ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» для накладення штрафу.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що у разі недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки, що мало місце у спірних правовідносинах, необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.
За положеннями п.п. 16-22 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що акт перевірки повинен складатися лише за наслідками проведення такої перевірки суб'єкта містобудування. В подальшому за умови виявлення порушень можуть виноситися приписи та постанови.
Аналізуючи вказані норми, суд приходить висновку, що у разі недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, відповідальність за вказане порушення передбачена п. 2 ч. ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Таким чином, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій складається у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю).
За результатом виходу для проведення позапланового заходу посадовими особами контролюючого органу складено акт № 368-369-А від 30.05.2019 року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій (а.с . 76).
В акті зазначено, що на час складання цього акта директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" Якушев Д.О. або уповноважена ним особа були відсутні на об'єкті будівництва.
При цьому вказано, що директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт: «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові».
Тобто, контролюючий орган, фіксуючи відсутність директора Приватної фірми "ТД Спецметалл" Якушев Д ОСОБА_2 О. або уповноваженої ним особи на об'єкті будівництва, одночасно зазначає, що саме директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" ОСОБА_3 Дмитро ОСОБА_4 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва.
Крім того, відповідачем зазначено, що на адресу позивача направлено листи від 17.05.2019 року №№ 1090/20/250-19, 1091/20/250-19, 1092/20/250-19, 1093/20/250-19 (а.с. 70-74) з вимогою виділення уповноваженого представника з документами, що підтверджують виконання вимог приписів 54/80-Пр-З та № 54/80-Пр-У. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення наданого відповідачем, вказаний лист отримано Приватною фірмою "ТД Спецметалл" 29.05.2019 року (а.с. 74).
При цьому, уповноваженими особами контролюючого органу здійснено вихід для проведення позапланового заходу на об'єкті : «Нежитлова будівля літ. « 2А-1-4» по просп. Московському, 277 у м. Харкові» 30.05.2019 року, тобто на наступний день, коли Приватною фірмою "ТД Спецметалл" отримано повідомлення про проведення такого заходу.
За таких обставин, позивач не був завчасно повідомлений про проведення позапланової перевірки.
Окрім того, з метою достеменного з'ясування конкретної дати вручення ПФ "ТД Спецметалл" повідомлення про перевірку вимог приписів 54/80-Пр-З та № 54/80-Пр-У, судом покладено на відповідача обов'язок надати оригінал для огляду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 74).
Однак, відповідачем не виконано вимог суду, не надано оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення для огляду, а із залученої нечіткої копії вказаного повідомлення не вбачається за можливе встановити дату вручення поштової кореспонденції ПФ "ТД Спецметалл", враховуючи також виправлення у зазначенні такої дати.
Отже, вказаний документ не є належним та допустимим доказом у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не вважає відмовою суб'єкта містобудування у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відсутність курівника або уповноваженої особи Приватної фірми "ТД Спецметалл", у зв'язку із тим, що суб'єкт містобудування не було належно, а саме завчасно повідомлено про проведення перевірки.
З огляду на викладене, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правових підстав для складення акту № 368-369-А від 30.05.2019 року, а саме того, що директор Приватної фірми "ТД Спецметалл" відмовив у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Згідно з п.2 ч.6 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” №208/94-ВР від 14.10.1994 року суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Проте, Інспекцією видано ПП «ТД Спецметал» припис № 368-369-Пр-У від 30.05.2019 про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою у термін до 13.06.2019 усунути допущені порушення чинного законодавства.
Суд вважає за потрібне зазначити, що складання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не можливо усунути зафіксоване відповідачем порушення, яке полягає у недопущенні перевіряючих до проведення перевірки, оскільки таке недопущення вже відбулось і зобов'язання у подальшому допустити перевіряючих не усуне факту порушення.
Водночас, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 101/1327/0/250-19-П від 12.06.2019 року Приватну фірму "ТД Спецметалл" визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”.
З огляду на недоведеність відповідачем факту не допуску посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, враховуючи, що на момент розгляду даної справи, приписи № 54/80-ПР-З та № 54/80-Пр-У від 06.02.2019 року (на перевірку виконання яких відповідачем було вчинено дії щодо проведення позапланової перевірки, в результаті чого сформовано припис № 368-369-Пр-У) скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому оскаржуваний припис № 368-369-Пр-У від 30.05.2019 та постанова № 101/1327/0/250-19-П від 12.06.2019 є такими, що підлягають скасуванню.
Судом також не приймається до уваги залучений відповідачем 13.03.2020 року диск з відеозаписом вчинення дій посадовими особами з метою проведення перевірки, оскільки з дослідженого судом відеозапису не вбачається за можливе чітко встановити суб'єкт містобудівної діяльності, який підлягав перевірці; обставини вчинення/ або неможливості вчинення такої перевірки; посадових осіб, які вийшли на об'єкт перевірки та наявність підстав для такої перевірки.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, дії посадової особи відповідача щодо складання акта перевірки, яка фактично не проводилася, встановлення в такому акті порушень законодавства є незаконними та, як наслідок, винесені на підставі такого акта рішення: припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудування, про зупинення будівельних робіт та постанова про накладення штрафу на підставі абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно клопотання позивача про стягнення на свою користь витрат на правничу допомогу у розмірі 15000, 00 грн., то суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд наголошує на тому, що належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 821/1594/17 від 15.05.2018.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17.
На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копії таких документів:
- договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2019 року, укладений між ПФ "ТД Спецметал" та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська компанія "Мельников та Квашин", відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання по наданню послуг професійної правничої допомоги адвокатами, пов'язаних із забезпеченню юридичного обслуговування Клієнта, що включає в себе захист та представництво інтересів останнього в судах органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з приводу оскарження постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-П від 12.06.2019 та інших документів, які були підставою для прийняття оскаржуваної постанови, представництво інтересів Клієнта в органах Судової влади України та інстанціях за вимогою Клієнта, а також надання консультацій роз'яснень з юридичних питань;
- розрахунку № 1 від 06.11.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2019 року, в якому в графі найменування послуг зазначено: збір, аналіз та підготовка матеріалів для складання і подання позовної заяви з приводу оскарженняпостанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-П від 12.06.2019. Кількість годин - 15, 61. Ціна за годину - 960,50 грн. Загальна сума - 15000, 00 грн.;
- акту від 06.11.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2019 року, в якому в п.1 зазначено, що у відповідності до договору про надання професійної правничої допомоги від 04 листопада 2019 Адвокатське об'єднання "Адвокатська компанія "Мельников та Квашин" здійснило надання в період з "04' по "об" листопада 2019 року включно для ПФ "ТД Спецметал" послуг професійної правничої допомоги адвокатами згідно вимогам зазначеного Договору на загальну суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень (рахунок №1 від 06 листопада 2019 р.);
- платіжне доручення № 9436 від 11.12.2019 року на суму 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень, сплачених згідно рахунку №1 від 06 листопада 2019 р.
Водночас, враховуючи те, що позивачем не надано доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а акт від 06.11.2019 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.11.2019 року не містить такої деталізації наданих адвокатом послу, а також виходячи з обсягу задоволених позовних вимог, суд зазначає, що судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги при розгляді даної адміністративної справи в суді на користь позивача підлягають стягненню пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 4023,00 грн., враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково.
Розподіл судового збору проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватної фірми "ТД Спецметалл" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови, наказу, припису - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №368-369-Пр-У від 30.05.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №101/1327/0/250-19-11 від 12.06.2019.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на користь Приватної фірми "ТД Спецметалл" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків,61001, код ЄДРПОУ 31632473) витрати на надання правничої допомоги у розмірі 4023 (чотири тисячі двадцять три) грн. 00 коп.
В задоволенні решти клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Стягнути на користь Приватної фірми "ТД Спецметалл" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків,61001) сплачений судовий збір у розмірі 4023 (чотири тисячі двадцять три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003, код ЄДРПОУ 04059243).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13 березня 2020 року.
Суддя О.О. Горшкова