11 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/551/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
03 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.09.2019 № 35, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у розмірі 90 % від суми складових місячного заробітку з 01.10.2017, на підставі довідки Прокуратури Полтавської області від 28.08.2019 № 18-387 вих. 19, без обмеження її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протиправна відмова відповідача перешкоджає в реалізації його права на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури із застосуванням нових посадових окладів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
19.02.2020 відповідачем подано відзив на позов, у якому представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. Вважає рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 правомірним та таким, що базується на нормах чинного законодавства, оскільки на час звернення позивача за перерахунком пенсії такої підстави як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено /а.с. 30-34/.
Відповідно до приписів частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частина третя статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок його пенсії з огляду на збільшення окладів працівників прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657.
Разом із заявою позивач до управління подав довідку прокуратури Полтавської області від 28.08.2019 №18-387/вих.19 про розмір заробітної плати першого заступника прокурора.
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято рішення від 11.09.2019 №35, яким позивачу відмовлено в перерахунку його пенсії за вислугу років з огляду на відсутність порядку проведення перерахунку пенсій такій категорії громадян /а.с. 16/.
Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
На дату призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ, частина перша якої (в редакції, чинній на час призначення пенсії ) встановлювала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною сімнадцятою вказаної статті визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення №7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.17 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Водночас норма закону, визнана Конституційним Судом України неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про її неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Окрім того, суд враховує, що за змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" Суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
А отже, дана постанова, що набрала чинності 6 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Разом з цим, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів в часі, закріплений у статті 58 Конституції України, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII у первинній редакції, якими передбачено у якості підстави для проведення перерахунку пенсії підвищення заробітної плати працівників прокуратури, у спірних відносинах мають застосовуватись лише з 13 грудня 2019 року.
З огляду на викладене суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 11.09.2019 № 35 та зобов'язання ГУПФ України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 28.08.2019 №18-387/вих19, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
Разом з тим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено. При цьому суд виходить з того, що судовому захисту підлягають лише порушені, не визнані або оспорюванні права; відповідне порушення має мати місце на момент розгляду справи судом, адже судовими актами не можуть регулюватись відносини на майбутнє.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.09.2019 №35.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки прокуратури Полтавської області від 28.08.2019 №18-387/вих19, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко