Справа № 420/897/20
10 березня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколенко О.М.,
при секретарі судового засідання - Мунтян С.І.,
за участю:
представника позивача - Гніздовської Г.М. (адвоката, згідно ордеру),
представника відповідача - Пісніченко І.І. (за довіреністю);
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача - Головного управління Держпраці в Одеській області від 28.02.2020 року про залишення позовної заяви без розгляду,
05 лютого 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП» до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці в Одеській області про проведення інспекційного відвідування № 1773 від 27.09.2019 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1059/1742/НП/СПДТ-ФС від 07.11.2019 року;
- стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП» моральну шкоду в розмірі 250000 грн.;
- стягнути з Головного управління Держпраці в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП» судові витрати, а саме судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 34418,30 грн.
Ухвалою суду від 10.02.2020 року судом прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП», відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.03.2020 року о 17 год. 00 хв., та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
28 лютого 2020 року через канцелярію суду від представника відповідача - начальника Головного управління Держпраці в Одеській області надійшло клопотання від 28.02.2020 року за №15/01-33-1919 про залишення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП» до Головного управління Держпраці в Одеській області.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначив, що поданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 132, 160, 161 КАС України, оскільки, на думку відповідача, позивачем сплачено судовий збір не у повному розмірі, а саме: позивачем сплачено суму судового збору згідно квитанції №187 від 03.02.2020 року у розмірі 6259,50 грн., а отже позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 3750 грн. за вимогу майнового характеру.
В підготовчому засіданні 10.03.2020 року представник позивача проти задоволення клопотання про залишення позову ТОВ «ДЄС ГРУП» заперечувала та просила суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача, посилаючись на те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову із позовною вимогою про відшкодування моральної шкоди в силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Представник відповідача в підготовчому засіданні 10.03.2020 року клопотання про залишення позову без розгляду підтримала та просила суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову ТОВ «ДЄС ГРУП», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що відповідно до п.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.14,15 ст.171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Тобто, залишення позову без розгляду на підставі ч.15 ст.171 КАС України можливе лише за умови, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом згідно п.13 цієї статті.
Разом з цим, після відкриття провадження у справі, питання щодо залишення позовної заяви врегульовано ст.240 КАС України, частиною першою якої визначені підстави для залишення позову без розгляду.
Так, відповідно до ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Отже, як вбачається з наведених норм, КАС України не передбачає таку підставу для залишення позовної заяви без розгляду як відсутність доказів сплати позивачем судового збору у повному обсязі.
В свою чергу, як вже зазначено судом, залишення позову без розгляду на підставі ч.15 ст.171 КАС України можливе лише за умови, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом згідно п.13 цієї статті.
Тобто, якщо суд після відкриття провадження у справі встановив, що позивачем сплачений судовий збір у неповному обсязі за Законом України «Про судовий збір», суд, лише після залишення позовної заяви без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та не усунення в подальшому позивачем таких недоліків позовної заяви протягом встановленого судом строку, - залишає позовну заяву без розгляду.
В свою чергу, щодо сплати ТОВ «ДЄС ГРУП» судового збору в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову в адміністративній справі №420/897/20 є правомірність прийняття Головним управлінням Держпраці в Одеській області наказу про проведення інспекційного відвідування № 1773 від 27.09.2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1059/1742/НП/СПДТ-ФС від 07.11.2019 року, а також стягнення з Головного управління Держпраці в Одеській області моральної шкоди у розмірі 250000 грн.
Тобто, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, а також, вимогу про стягнення моральної шкоди.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 6259,50 грн. (417300*1,5=6259,50), що підтверджується квитанцією №187 від 03.02.2020 року, як за майнову вимогу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1059/1742/НП/СПДТ-ФС від 07.11.2019.
Згідно з квитанцією №189 від 03.02.2020 року, позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2102 грн. за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці в Одеській області про проведення інспекційного відвідування № 1773 від 27.09.2019 року як за вимогу немайнового характеру.
При цьому, щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення з Головного управління Держпраці в Одеській області моральної шкоди у розмірі 250000 грн., суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад, визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень).
Таким чином, у справах про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень позивач звільняється від сплати судового збору, а отже вказані вимоги не є об'єктом справляння судового збору.
Суд зазначає, що в даній адміністративній справі позивач заявив вимогу про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із протиправністю оскаржуваних ним по цій справі наказу Головного управління Держпраці в Одеській області про проведення інспекційного відвідування № 1773 від 27.09.2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОД1059/1742/НП/СПДТ-ФС від 07.11.2019 року.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року по справі №826/12313/18 зазначив, що «…Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). В такому випадку вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Тобто, у разі встановлення судом, що протиправними діями (бездіяльністю) чи рішеннями відповідачів позивачу буде завдано негативних наслідків саме у вигляді шкоди (збитків), позивач не позбавлений права звернутися до суду з такими вимогами які не будуть об'єктом справляння судового збору.
Подібні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 02.05.2019р. (справа №9901/167/19) та Верховного Суду від 13.03.2018р. (справа №820/5268/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду даної справи...».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду також зазначається, що зміст ч.5 ст. 21 КАС України вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що в даній адміністративній справі №420/897/20 вимога про відшкодування моральної шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір в силу вимог ч. 5 ст. 21 КАС України та враховуючи правові висновки Верховного Суду.
Таким чином, позивач при поданні даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір», а саме: за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 6259,50 грн. та позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2102 грн.
Отже, з огляду на викладене, клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ «ДЄС ГРУП» є необґрунтованим та безпідставним, та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 77, 120, 160, 161, 240, 243, 256, 294 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління Держпраці в Одеській області від 28.02.2020 року про залишення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ДЄС ГРУП» у справі №420/897/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 12.03.2020 року.
Суддя О.М. Соколенко