ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" березня 2020 р. справа № 300/2517/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні випуску транспортного засобу №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см3, та обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), внаслідок чого прийнято оскаржувані картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури від 27.08.2019 оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля в сумі 3100,00 EUR, що підтверджується квитанцією від 27.08.2019 про оплату 3100 євро згідно даного рахунку. При перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту). На переконання представника позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів та визначену позивачем мину вартість товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості з 3100,00 EUR до 5750,00 EUR суттєво порушує права позивача. На підставі наведеного, представник позивача просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення її недоліків. У встановлений судом строк представник позивача усунув недоліки позовної заяви, тому ухвалою суду від 20.01.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Івано-Франківська митниця ДФС скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.02.2020 (а.с.88-93). Згідно вказаного відзиву представник відповідача зазначив, що під час митного оформлення позивачем автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см3 спрацювала система управління ризиками, що означає про заниження митної вартості товару. Також вказує, що декларантом не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України. Зокрема, не надано документи, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за даний товар. Також представник відповідача зазначила про розбіжність числового значення вартості транспортного засобу, зазначеного в фактурі та у копії декларації країни експорту. На підставі наведеного посадовою особою митниці 10.09.2019 скеровано повідомлення декларанту щодо необхідності надання оригіналу товаросупровідних та реєстраційних документів, зазначених у графі 44 митної декларації. Також 11.09.2019 посадовою особою відповідача скероване декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні таабо бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару. Зазначає, що декларантом додатково було надано документ Quittung на 3100,00 євро і висновок експерта №64/19, однак такий висновок не був прийнятий до уваги у зв'язку з невідповідністю методиці оцінки колісних транспортних засобів. За вказаних обставин відповідачем прийнято спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, при цьому митна вартість товару визначена резервним методом в сумі 5750,00 EUR. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення такими, що прийнятті відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.
10.02.2020 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача, наведені у відзиві на позов, є помилковими, тому просив їх не брати до уваги, а позов задовольнити (а.с.137-139).
17.02.2020 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзиві, у якому наводить аргументи щодо спростування викладених у відповіді на відзив доводів представника позивача (а.с. 143).
Ухвалою суду від 20.02.2020 замінено відповідача у даній справі - Івано-Франківську митницю ДФС її правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби.
Судом, розглянувши справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, встановлено такі обставини.
На підставі рахунку-фактури від 27.08.2019 (Договір купівлі-продажу автомобіля, що був у використанні) ОСОБА_3 придбав 27.08.2019 на території Німеччини у дилера потриманих авто в Маркранштадті «Scar GmbH» транспортний засіб - легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см3 за 3100,00 євро (а.с.14, 69), про що було отримано квитанцію від 27.08.2019 на суму 3100,00 євро (а.с. 68-69).
Декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , в інтересах позивача, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №206010/2019/420267 від 10.09.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна 1598 см3, загальна кількість місць для сидіння - 5, вживаний, рік виготовлення 2014 (а.с.133).
У зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість транспортного засобу за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість автомобіля), а саме рахунку-фактури від 27.08.2019, укладеного між ОСОБА_5 та дилером потриманих авто в Маркранштадті «Scar GmbH», згідно якого позивач придбав потриманий автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , за купівельною ціною 3100,00 євро.
Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, було надано такі документи: рахунок-фактуру від 27.08.2019 (а.с.10); декларацію про походження товару 0380 від 27.08.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/69516 від 09.09.2019 (а.с. 11), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.09.2013 (а.с. 12-14), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.09.2013, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні 003334127 від 10.05.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 13.05.1996, інші некласифіковані документи НОА 285184 від 28.08.2019, копію митної декларації країни відправлення 19DЕ560313359176Е4 від 06.09.2019 (а.с.15-18).
Як зазначено представником відповідача, під час аналізу посадовою особою поданих документів спрацювала система управління ризиками, що означає про заниження митної вартості товару. У зв'язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за V1N-кодами. У результаті чого митна вартість даного транспортного засобу складає 5750,00 євро.
Івано-Франківською митницею ДФС розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування 10.09.2019 електронного повідомлення щодо необхідності надання оригіналу товаросупровідних та реєстраційних документів, зазначених у графі 44 митної декларації. Також 11.09.2019 посадовою особою відповідача скеровано декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с. 96-97).
Декларантом додатково було надано документ Quittung від 27.08.2019 на 3100,00 євро і висновок експерта №64/19 (а.с.19-36, 68-69).
Івано-Франківською митницею ДФС здійснено коригування митної вартості транспортного засобу та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 5750,00 EUR (а.с.7).
Згідно даного рішення «Митна вартість товару визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України). Перший метод не застосований у зв'язку з ненаданням банківських та /або платіжних документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МКУ, а також числові значення вартості т/з, зазначені у фактурі, не відповідають зазначеному в копії декларації країни експорту, висновок про вартісні характеристики не взятий до уваги у зв'язку з невідповідністю методиці визначення вартості ктз; 2-5 метод визначення митної вартості (ст. 59-63 Митного кодексу України) не застосований, у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні товари (ст. 59, 60 Митного кодексу України), та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості товару згідно методів 4-5 (ст.62, 63 Митного кодексу України). Джерело інформації спрацювання АСАУР 105-2, 106-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел». Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 5750,00. Проведено консультацію з декларантом, доведено інформацію про право декларанта вчиняти дії, передбачені п. 5 частини другої ст. 55 та главою 4 Митного кодексу України».
Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №206010/2019/420267 від 10.09.2019 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до оскаржуваної Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 (а.с. 8).
01.10.2019 декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , в інтересах позивача, подано до Івано-Франківської митниці ДФС електронну митну декларацію №206010/2019/421866 від 01.10.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: легковий автомобіль, VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна 1598 см3, ціна товару 3100,00 євро, коригування 81680,75 (а.с.132).
Представником позивача 17.09.2019 подавалась скарга відповідача на оскаржувані рішення (а.с. 40-41), однак листом №1326/10/09-70-19-30 від 30.09.2019 Івано-Франківська митниця повідомила про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товару (а.с. 42).
Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації №206010/2019/420267 від 10.09.2019 та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.
Згідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 коментованого Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 257 Митного кодексу України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Положеннями статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 Митного кодексу України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 Митного кодексу України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Як встановлено судом вище, декларантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , в інтересах позивача, були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов'язкові, так і можливі додатково витребувані, як то, рахунок-фактуру від 27.08.2019 (а.с.10); декларацію про походження товару 0380 від 27.08.2019, акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА20903/2019/69516 від 09.09.2019 (а.с. 11), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.09.2013 (а.с. 12-14), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.09.2013, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні 003334127 від 10.05.2019, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 13.05.1996, інші некласифіковані документи НОА 285184 від 28.08.2019, копію митної декларації країни відправлення 19DЕ560313359176Е4 від 06.09.2019 (а.с.15-18).
Також за результатами проведеної консультації з декларантом, останнім додатково подано квитанцію від 27.08.2019 на суму 3100,00 євро і висновок експерта №64/19 від 10.09.2019 (а.с.19-36, 68-69).
Вказані документи були надані в формі оригіналу, належним чином завірені печатками відповідних організацій, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною рахунку-фактури від 27.08.2019.
Тобто, судом встановлено, що подані 12.09.2019 декларантом позивача до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Як встановлено судом вище, декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані представником відповідача в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та підтверджують митну вартість автомобіля, марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно частини 5 вказаної статті Кодексу у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2 статті 58 кодексу).
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури від 27.08.2019, в тому числі будь-які відомості щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцями автомобіля та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 3100,00 євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Як стверджує відповідач, джерелом інформації щодо заниження вартості товару було спрацювання системи АСУАР.
З даного приводу слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
У даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури від 27.08.2019.
На спростування даного висновку відповідач не надав жодного доказу.
Натомість, позивач надав суду копію квитанції від 27.08.2019 на 3100,00 євро, яка підтверджує сплату позивачем вартості автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 саме в розмірі 3100,00 євро.
Що стосується розбіжностей числового значення вартості транспортного засобу, зазначеного в фактурі в розмірі 3100,00 євро та у копії декларації країни експорту в розмірі 3200,00 євро, то суд звертає увагу, що така розбіжність не може бути підставою для коригування митної вартості товару з 3100,00 євро до значно більшої вартості - 5750,00 євро й відповідно не обгунтовує правомірності дій відповідача щодо збільшення майже вдвічі митної вартості транспортного засобу.
Відповідач в оскаржуваному рішенні від 12.09.2019 та відзиві на позов не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов'язковою при обчисленні такої вартості. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019, справа №809/278/17.
Також, представник відповідача не надав суду жодних доказів про те, що при прийнятті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019 за резервним методом, було враховано стан транспортного засобу (пошкодження автомобіля, показники одометра, які зазначені в акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/69516 від 09.09.2019.
Так, згідно додаткового аркуша до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/69516 від 09.09.2019, встановлено, що транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, номер кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1598 см3, на час митного огляду містив пошкодження: пошкоджено лакофарбове покриття по кузову, забруднено та пошкоджено салон та сидіння, пошкоджено передній бампер, передню праву дверку, заднє праве крило, праве переднє крило, праву передню фару, радіатори, праву задню дверку, праве заднє крило, кришку багажника, спрацьовані подушки безпеки (а.с.11).
Також позивачем подано копію висновку експерта №64/19 від 10.09.2019 (а.с. 19-36), згідно якого суб'єкт оціночної діяльності визначив ринкову вартість досліджуваного транспортного засобу, з урахуванням його стану, в розмірі 62 693,33 грн., що становить близько 2000 євро, яка є значно меншою за визначену відповідачем в оскаржуваному рішенні від 12.09.2019 вартість даного транспортного засобу.
Однак даний висновок №64/19 від 10.09.2019 безпідставно не взятий відповідачем до уваги, оскільки, на переконання митного органу, такий не відповідає методиці визначення вартості колісних транспортних засобів, при цьому не зазначено яким саме положенням методики не відповідає висновок.
В даному випадку, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури від 27.08.2019.
На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку-фактури від 27.08.2019, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення ДФС №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Галицької митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206000/2019/00727 від 12.09.2019.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2019/000727/2 від 12.09.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ - 43348711 вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ - 43348711 вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000).
Суддя Главач І.А.