про залишення позову без розгляду
11 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3264/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П.,
за участю секретаря судового засідання Дигас В.М.
за присутності:
представника позивача - Шевченка М.Л.
представника позивача - Охріменко Д.Ю.
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» (вул. Козакова, буд.43, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26223; код ЄДРПОУ 23097657) до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області (вул. Казакова, буд. 39, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26223; код ЄДРПОУ 05378818) про визнання частково протиправним та нечинним рішення, -
ТОВ «Торговий Дім Дербі» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати частково протиправним та нечинним п.1.6 Рішення Сімнадцятої сесії Смолінської селищної ради восьмого скликання Маловисківського району Кіровоградської області від 26 червня 2018 року № 115 «Про встановлення на території Смолінської селищної ради податку та пільг на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік» в частині встановлення ставок податків для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості встановлених згідно з Додатком 1.
Ухвалою судді від 23.12.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано товариству строк для усунення її недоліків. На виконання вказаної вище ухвали представником товариства до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою судді від 21 січня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 18.02.2020 року, водночас питання щодо дотримання строку звернення до суду вирішене не було, оскільки запропоновано позивачу надати докази обставин на які йде посилання в клопотанні про поновлення строку (а.с.49-50).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано про порушення товариством шестимісячного строку на звернення до суду, оскільки жодного разу позивач не звертався до відповідача із заявою про отримання копії спірного рішення. Усі прийняті Смолінською селищною радою рішення своєчасно розміщуються на веб-сайті ради. Крім того, одним із депутатів Смолінської селищної ради є бухгалтер ТОВ «Торговий Дім Дербі», яка була присутня під час прийняття рішення, а також особисто отримала за заявою примірник спірного рішення, тому просив суд залишити позов без розгляду (а.с.56-65).
У підготовчому судовому засіданні 24.02.2020 року представником позивача подана заява про додаткові підстави позовних вимог (а.с.79-85) та докази наявності у власності товариства об'єктів нерухомого майна (а.с.86-103), а представником відповідача подані додаткові докази та довідку щодо оприлюднення оголошення про оскарження рішення Смолінської селищної ради від 26 червня 2018 року №115 «Про встановлення на території Смолінської селищної ради податку та пільг на нерухоме майна, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік» (а.с.104-111).
У підготовчому судовому засіданні 03 березня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву та заяву про додаткові підстави позовних вимог (а.с.118-124).
Заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Позивач надав суду клопотання про поновлення строку, в якому зазначив про те, що на офіційному веб сайті Смолінської селищної ради було оприлюднене рішення від 26.06.2018 р. №115 без додатку, яким встановлені ставки податків на нерухоме майно, в зв'язку з чим товариство листом від 10.12.2018 р. вих.№10 звернулось до Смолінської селищної ради з проханням надати копію рішення від 26.06.2018 р. №115 з додатками, проте відповіді товариство так і не отримало. Товариство 27.06.2019 р. повторно направило листа за вих.8 з проханням надати додаток до Рішення, яким встановлені ставки податків, і лише 29.07.2019 р. отримало запитувані копії, тобто вважає, що відлік строку звернення розпочато з дати отримання рішення (а.с.41-46).
Судом запропоновано позивачу надати докази звернення із листами-запитами, проте доказів звернення із переліченими запитами, суду не надано. Представник відповідача зазначив суду про відсутність таких доказів.
Представник відповідача у відзиві зазначив, що згідно журналів реєстрації вхідної кореспонденції, лист товариства від 10.12.2018 року №10 до Смолінської селищної ради не надходив. Крім того, представник відповідача зазначив про те, що позивач вводить в оману суд, зазначаючи про те, що спірне рішення опубліковане без додатків, оскільки дане рішення разом із додатками було опубліковане на веб сайті 04.07.2018 року.
Згідно з частиною 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).
Свою правову позицію стосовно строків звернення до суду позивач обґрунтовує несвоєчасним ознайомленням із додатками до спірного рішення, якими визначено базу оподаткування та пільги.
Представник відповідача наполягав на тому, що рішення Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області від 26.06.2018 року було своєчасно оприлюднене на веб-сайті ради, пославшись при цьому на практику Верховного Суду стосовно того, що належне оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування щодо визначення податків, у разі відсутності в місцевій громаді місцевих засобів масової інформації (газети, засновником якої є селищна рада), тому належним оприлюдненням є розміщення такого рішення на веб-сайті селищної ради.
Судом, під час судового засідання, разом із сторонами у справі оглянуто веб-сайт Смолінської селищної ради (з https://smolino-rada.gov.ua/). У розділі «публічна інформація» містяться підрозділи «проекти рішень Смолінської селищної ради» та «рішення Смолінської селищної ради».
Так, у розділі «проекти рішень Смолінчської селищної ради» за 2018 рік розміщений проект рішення «Про встановлення орендної плати за землю згідно нормативно-грошової оцінки по смт. Смоліне на 2019 рік», рішення разом із додатками в одному файлі.
У розділі «рішення Смолінської селищної ради» наявне прийняте рішення №115 Про встановлення на території Смолінської селищної ради податку та пільг на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2019 рік, рішення із додатками в одному файлі.
Представником відповідача надано скріншот програми щодо оприлюднення спірного рішення на сайті, зробленого системним адміністратором веб-сайта, із якого суд убачає, що файл із зазначеним рішенням розміщений на веб-сайті Смолинської селищної ради - 04.07.2018 року одним файлом (а.с.64).
Тобто, спірне рішення розміщено на веб сайті одним файлом в якому міститься як рішення так і додатки до нього, тобто вони не відокремлені один від одного. Отже, спірне рішення розміщено на веб-сайті Смолінської селищної ради - 04.07.2018 року, саме з цього часу розпочався відлік строку на звернення до суду.
Крім того, представник відповідача зазначив, що в ТОВ «Торговий Дім «Дербі» працює бухгалтером ОСОБА_1 , яка є депутатом Смолінської селищної ради. Згідно інформації в розділі «поіменне голосування за прийняті рішення» (https://smolino-rada.gov.ua/wp-content/uploads/2016/02/072018.pdf) ОСОБА_1 голосувала проти прийняття рішення. Пізніше ОСОБА_1 звернулась до Смолінської селищної ради із запитом про надання копії рішення щодо встановлення розміру податків, зокрема в якому також просила зазначити який відсоток податку застосовується до певних об'єктів. На дане звернення, відповідач надав відповідь від 09.04.2019 р. в якій зазначив про ставки податку, які сплачують фізичні та юридичні особи за нерухомість (а.с.60-61).
Зазначене, як на думку суду, не є беззаперечним доказом обізнаності позивача про суть спірного рішення, водночас встановлення бази податків не могло бути не доведеним до відома керівництва ТОВ «Торговий дім «Дербі» особою яка здійснює бухгалтерський облік у товаристві.
Згідно підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового Кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Тобто, позивач зобов'язаний був до 20 лютого 2019 року самостійно обчислити суму податку та подати до контролюючого органу відповідну декларацію, а обчислювати суму податку він міг лише на підставі коефіцієнтів визначених у спірному рішенні.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив про те, що спірне рішення є триваючим, а тому строки звернення не розповсюджуються.
Спірним рішенням визначено ставки податку на нерухоме майно, а тому воно впливає на права позивача не постійно, а лише коли він розраховує суму податку на нерухоме майно, а цей період Податковим Кодексом України визначений з 01 січня 2019 року по 20 лютого 2019 року, тобто в саме в цей період позивач міг спрогнозувати порушення своїх майнових прав.
Враховуючи вищезазначене, як на думку суду, позивач був обізнаним із спірним рішенням та додатками до нього, а жодних обставин, які б перешкоджали звернутись до суду з оскарженням спірного рішення, представник позивача не навів суду.
Позицію позивача щодо не порушення строків звернення до суду, суд вважає хибною, частина 3 статті 264 КАС України регулює питання кінцевої дати оскарження нормативно-правового акту, та не замінює обов'язок дотримання строку звернення з позов.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Спірне рішення своєчасно оприлюднене на веб-сайті органу місцевого самоврядування, оскільки власних друкованих засобів на території Смолінської селищної ради не має.
При цьому, коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №359/4119/17 та від 03.05.2018 року №826/6380/17.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Отже, суд звертає увагу на те, що перш за все позивачу запропоновано подати заяву щодо поновлення строку, оскільки право на звернення до суду не є абсолютним, а кореспондується з дотриманням процедури такого звернення, зокрема і необхідності дотримання строку звернення із зазначенням причин такого пропуску, водночас таких причин у заяві наведено не було.
До суду позивач звернувся 18.12.2019 року, тобто після спливу шестимісячного строку встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, а також за 13 днів до закінчення дії спірного нормативно-правового акту (із яких було лише 9 робочих днів), протягом яких неможливо розглянути справу під час дії нормативно-правового акту).
Частиною 3 статті 264 КАС України визначено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Станом на день розгляду справи у підготовчому провадженні спірний нормативно правовий акт вичерпав свою дію, оскільки з 01.01.2020 року діє інший нормативно правовий акт - рішення Смолінської селищної ради №307 від 27.06.2019 року, яким встановлено розмір податку на 2020 рік. Тобто, розгляд даної справи, предметом якої є визнання нормативно правового акту не чинним не можливо, з огляду та не, що спірний НПА вже втратив свою чинність.
Відповідно до частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду щодо оскарження рішення, яким визначені ставки податку та пільг на нерухоме майно, яке відмінне від земельної ділянки з пропуском строку визначеного законом, а відтак такий позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122-123, 180, 183, 264, 241, 294 КАС України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дербі» (вул. Козакова, буд.43, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26223; код ЄДРПОУ 23097657) до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області (вул. Казакова, буд. 39, смт. Смоліне, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26223; код ЄДРПОУ 05378818) про визнання частково протиправним та нечинним рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Повний текс ухвали виготовлено 13 березня 2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук