Україна
Донецький окружний адміністративний суд
13 березня 2020 р. Справа№200/789/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та скасуванні рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та скасування рішення від 22 листопада 2019 року №5650 про відмову в призначенні пенсії; зобов'язання зарахувати до загального та пільгового стажу роботи на руднику “Баренцбург” (Росія) Державного треста (ДТ) “Артікуголь” з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року; зобов'язання повторно розглянути заяву від 14 листопада 2019 року №5650 з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що до заяви про призначення пенсії позивачем були надані усі необхідні документи для підтвердження пільгового стажу роботи, проте відповідач не урахував період роботи на руднику “Баренцбург” та протиправно відмовив у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу в підземних умовах.
Відповідач позов не визнав надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що зайнятість працівників на роботах, які дають право на пенсію на пільгових умовах, підтверджується довідками, виданими відповідними підприємствами, об'єднаннями й організаціями, проте позивачем не надано довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи у період з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року, при цьому в трудові книжці позивача відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах (відсутні дані про роботу на поверхні, участь у страйках, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати). За таких обставин позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на момент звернення він не мав необхідного пільгового стажу на підземних роботах - 25 років. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 5 березня 2020 року.
У судове засідання 5 березня 2020 року представники сторін не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серія НОМЕР_1 , виданого 21 листопада 1995 року.
14 листопада 2019 року позивач звернувся до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно частини 3 статті 114 Закону України «По загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 листопада 2019 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на підземних роботах.
Так, згідно вказаного рішення страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 05 місяців 16 днів, в тому числі пільговий стаж складає - 20 років 03 місяці 13 днів (з урахуванням кратності 1:3 - 24 роки 06 місяців 13 днів) в тому числі на провідних професіях 17 років 3 місяців 0 днів (з урахуванням кратності 1:3 - 21 рік 6 місяців 0 днів), на інших підземних роботах - 03 роки, 0 місяців 13 днів, при цьому до пільгового стажу позивача не враховано, зокрема період роботи з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року, так як заявником не надано довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи, а в трудовій книжці відсутні відповідні записи, які б визначали право на пенсію на пільгових умовах (відсутні дані про роботу на поверхні, участь у страйках, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати тощо).
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 встановлено, що позивач працював, зокрема, у період: з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року - на руднику «Баренцбург» Державного треста «Арктіуголь» машиністом підземних установок 3 розряду дільниці по видобутку вугілля з повним робочим днем під землею.
Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжці мають посилання на відповідний наказ по підприємству, засвідчені відповідними печатками і дефектів їх вчинення не мають.
Згідно архівної довідки Федерального казенного закладу «Російський державний архів економіки» від 23 вересня 2019 року №7487-с; 8110-с (копія якої міститься в матеріалах справи та була надана разом із заявою про призначення пенсії), ОСОБА_1 19 травня 2000 року уклав трудовий договір про роботу на рудниках Баренцбург Державного треста «Арктикуголь»; зарахований в штат рудника Баренцбург на посаду МПУ 3 розряду дільниці № 1, знову прибулого 24 травня 2000 року теплоходом «Клавдія Єланська» (Наказ №69-к рудника «Баренцбург» ДП «Арктикуголь» від 25 травня 2000 року); звільнити від роботи ОСОБА_1 - МПУ 3 розряду дільниці № 1, з 19 травня 2001 року за згодою сторін за ст. 29 п. 1 КЗпП РФ; надати відпустку в кількості 62 календарних днів за роботу на архіпелазі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 26 травня 2001 року, звільнити з роботи з 27 липня 2001 року.
Суд зазначає, що згідно статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, з наведених норм чинного законодавства убачається великий обсяг прав та обов'язків органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що відповідач вчиняв якісь дії для отримання інформації.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статтей 2, 3, 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Питання пенсійного забезпечення регулюються двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.
Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.
Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Згідно статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).
З вищенаведених норм міжнародних встановлено, що трудовий стаж, набутий на території Російської Федерації, визнається Україною.
З огляду на викладене вище, з урахуванням представлених суду копії трудової книжки та відповідних довідок, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача, в частині зарахування до пільгового стажу період роботи у Державному тресті «Арктиквугілля» рудник «Баренцбург» з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із урахуванням до пільгового стажу певних періодів роботи.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 листопада 2019 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_2 Дмитру ОСОБА_3 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, б. 13; код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про призначення пенсії від 14 листопада 2019 року із зарахуванням до пільгового стажу період роботи у Державному тресті «Арктиквугілля» рудник «Баренцбург» з 25 травня 2000 року по 27 липня 2001 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, б. 13; код ЄДРПОУ 42169323) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв