ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
17 лютого 2020 року Справа №903/919/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючий суддя Дужич С.П.,
суддя Павлюк І.Ю. ,
суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.
за участю представників сторін:
- в Господарському суді Дніпропетровської області;
позивача - Іставмова І.В. (посвідчення №1879 від 26.02.2019р.)
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітон Компані" на рішення господарського суду Волинської області від 28 березня 2019 року, суддя Якушева І. О., м. Луцьку, повний текст складено 28 березня 2019 року, у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітон Компані"
про стягнення 4 710 113,40 грн.
Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області. Заяв про відвід суддів не заявлялось.
10 грудня 2018 року, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Капітон Компані" про стягнення 4 710 113,40 грн. за Договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року, з яких: 1 755 835,09 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 2 219 043,02 грн. - простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 755 235,29 грн. - пені за порушення грошового зобов'язання.
18 березня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської області даний позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 755 835,09 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 2 219 043,02 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном, 755 235,29 грн. - пені та 70 651,70 грн. - судового збору.
ТОВ "Капітон Компані", не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, з огляду на те, що в порушенні зобов'язань за договором фінансового лізингу відсутня вина товариства, а розрахунок заборгованості позивача є суперечливим і помилковим.
Також, апелянт зазначає, що судом не взято до уваги, що банком при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами Договору та перевищено подвійну облікову ставку НБУ, що суперечить п.7.1. Договору фінансового лізингу.
Просить про призначення судово-економічної експертизи, зважаючи на дійсну потребу у спеціальних знаннях для вставлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, беззаперечну складність розрахунків відповідно до умов договору фінансового лізингу, з метою належної перевірки здійсненого розрахунку заборгованості.
АТ КБ "Приватбанк", у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, натомість рішення суду першої інстанції прийняте у чіткій відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки банк не надав згоди на передачу предмету лізингу в сублізинг, що призвело до неможливості виконання умов Договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ.
Також зазначає, що відповідач лише заперечує проти стягнення неустойки за порушення грошового зобов'язання з 27 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року в сумі 755 235,29 грн., не наводячи об'єктивних причин проти стягнення винагороди за користування майном за період з 16 вересня по 30 листопада 2018 року в сумі 2 199 043,02 грн. та стягнення 1 755 835,09 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна за період з 16 вересня 2016 року по 03 грудня 2018 року.
Щодо клопотання про призначення економічної експертизи, то вважає, що підстави для призначення експертизи відсутні, оскільки відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
17 травня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду за скаргою ТОВ "Капітон Компані" було відкрито провадження та призначено її розгляд на 20 червня 2019 року.
18 червня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду розгляд скарги вирішено здійснювати в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області.
20 червня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду у судовому засіданні було оголошено перерву до 24 червня 2019 року.
24 червня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання ТОВ "Капітон Компані" та призначено судову-економічну експертизу, виконання якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі на час проведення судової експертизи - зупинено.
09 грудня 2019 року, на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду з експертної установи надійшов висновок, тому, ухвалою від 13 грудня 2019 року, провадження у справі було поновлено, а розгляд скарги призначено на 26 грудня 2019 року.
26 грудня 2019 року, на підставі розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці суддів членів колегії Коломис В.В. та Саврія В.А., авторозподілом їх було замінено на суддів Павлюк І.Ю. та Тимошенка О.М.
26 грудня 2019 року, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду справу було прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі, а в судовому засіданні - оголошено перерву до 29 січня 2020 року.
03 січня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання представника АТ КБ "Приватбанк" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області.
29 січня 2020 року, судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Павлюк І.Ю.
Після повернення з відрядження судді Павлюк І.Ю., ухвалою від 11 лютого 2020 року, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Капітон Компані" було призначено на 17 лютого 2020 року в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області.
У судовому засіданні представник позивача висловив свою правову позицію щодо поданої апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, натомість рішення суду першої інстанції прийняте у чіткій відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому, за її переконанням, відсутні підстави для його скасування.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, на що вказує повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.
Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги і відзивів на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:
16 вересня 2016 року, між ПАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", згідно п.1.7. Статуту (нова редакція), яка затверджена наказом Міністерства фінансів України №519 від 21 травня 2018 року) та ТОВ "Капітон Компані", як лізингоодержувачем, було укладено Договір фінансового лізингу №4К16086ЛИ, згідно якого банк передає лізингоодержувачу нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Романівка, вул. Підволочиське шосе, 3а, вартістю 19 819 614,00 грн., а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів стає власником вказаного майна, у визначені даним Договором строки. (т.1 а.с.19-25, 26-29)
За змістом п.2.3.2. Договору №4К16086ЛИ, лізингоодержувач сплачує банку винагороду за користування майном у розмір 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку №2.
За змістом п.3.1. Договору №4К16086ЛИ, передача банком та прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється за актом прийому-передачі майна, зазначеним у додатку №3. (т.1 а.с.31)
Відповідно до п.6.2.11 даного Договору, лізингоодержувач зобов'язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, безпосередньо пов'язані з цим договором.
Пунктом 6.2.8. Договору №4К16086ЛИ на лізингоотримувача покладено обов'язок не зменшувати сум; лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.
Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 до Договору №4К16086ЛИ.
16 вересня 2016 року, АТ КБ "Приватбанк", за актом приймання-передачі майна, свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу (Додаток №3 до Договору №4К16086ЛИ).
Договір фінансового лізингу та акт приймання-передачі майна були підписані з використанням електронного цифрового підпису, про що сторони домовились в угоді використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 19 серпня 2016 року, що узгоджується з приписами ч.3 ст. 207 ЦК України.
03 листопада 2016 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ, відповідно до якої сторони узгодили зміну розміру відсоткової винагороди на 10,5% річних з 07 листопада 2016 року.
Згідно з графіком лізингових платежів, ТОВ "Капітон Компані" повинно було здійснювати лізингові платежі у розмірі 233 171,93 грн., щомісячно, 25 жовтня 2016 року та з вересня 2017 року по серпень 2024 року, загалом 85 платежів загальною сумою, яка відповідає вартості об'єкту лізингу - 19 819 614,00 грн. (Додаток №2 до договору №4К16086ЛИ). (т.1 а.с.29-30)
Згідно виписки з рахунку № НОМЕР_1 , ТОВ "Капітон Компані", сплачуючи лізингові платежі за Договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ за період з 28 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року здійснило платежів на користь АТ КБ "Приватбанк" на суму 1 974 915,78 грн., у т.ч.:
- 25 жовтня 2016 року - на суму 233 171,93 грн.;
- 28 вересня 2017 року - на суму 80 000,00 грн.;
- 31 жовтня 2017 року - на суму 96 120,00 грн.;
- 30 листопада 2017 року - на суму 290 223,85 грн.;
- 16 січня 2018 року - на суму 120 000,00 грн.;
- 31 січня 2018 року - на суму 68 000,00 грн.;
- 28 лютого 2018 року - на суму 150 000,00 грн.;
- 30 березня 2018 року - на суму 130 000,00 грн.;
- 27 квітня 2018 року - 200 000,00 грн.;
- 31 травня 2018 року - на суму 170 000,00 грн.;
- 03 липня 2018 року - на суму 80 000,00 грн.;
- 31 липня 2018 року - на суму 70 000,00 грн.;
- 31 серпня 2018 року - на суму 64 800,00 грн.;
- 01 жовтня 2018 року - на суму 68 400,00 грн.;
- 31 жовтня 2018 року - на суму 90 000,00 грн.;
- 03 грудня 2018 року - на суму 64 200,00 грн., проте згідно графіку повинно було по 16 платежам сплатити коштів на суму 3 730 750,88 грн.
В подальшому лізингові платежі ТОВ "Капітон Компані" не вносились, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 і станом на 03 грудня 2018 року у товариства утворилась заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 1 755 835,09 грн.
10 грудня 2018 року, АТ КБ "Приватбанк", посилаючись на несистематичну сплату лізингових платежів, порушення умов договору в частині розміру і строку їх сплати, звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до ТОВ "Капітон Компані" про стягнення 4 710 113,40 грн. за Договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року, з яких: 1 755 835,09 грн. - простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 2 219 043,02 грн. - простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 755 235,29 грн. - пені за порушення грошового зобов'язання. (т.1 а.с.3-6)
18 березня 2019 року, рішенням господарського суду Волинської області даний позов було задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 1 755 835,09 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 2 219 043,02 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном, 755 235,29 грн. - пені та 70 651,70 грн. - судового збору. (т.1 а.с.185-189)
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Згідно з ч.1 ст. 806 ЦК України, а договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг (надалі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Пунктом 3 ч.2 ст. 11 наведеного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, у порядку встановленому договором.
Як встановлено з матеріалів справи, 16 вересня 2016 року, між ПАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", та ТОВ "Капітон Компані", як лізингоодержувачем, було укладено Договір фінансового лізингу №4К16086ЛИ, згідно умов якого банк передає лізингоодержувачу нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Романівка, вул. Підволочинське шосе, 3а, вартістю 19 819 614,00 грн., а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування дане майно, а після виплати всієї суми лізингових платежів стає його власником, у визначені даним Договором строки.
На виконання умов даного Договору №4К16086ЛИ, 16 вересня 2016 року, АТ КБ "Приватбанк", за актом приймання-передачі майна, передало відповідне майно лізингоодержувачу.
За змістом п.2.3.2. Договору №4К16086ЛИ, лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазначений у п.1.4. Договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмір 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2.
Відповідно до п.6.2.11 цього Договору, лізингоодержувач зобов'язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, безпосередньо пов'язані з цим договором.
Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 (п.2.1. Договору №4К16086ЛИ).
03 листопада 2016 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ, відповідно до якого сторони зменшили розмір відсоткової винагороди на 10,5% річних з 07 листопада 2016 року.
Згідно з графіком лізингових платежів, ТОВ "Капітон Компані" повинно було здійснювати лізингові платежі у розмірі 233 171,93 грн. щомісячно, 25 жовтня 2016 року та з вересня 2017 року по серпень 2024 року, загалом 85 платежів загальною сумою 19 819 614,00 грн., яка відповідає вартості об'єкту лізингу (т.1 а.с.29-30)
Проте, ТОВ "Капітон Компані" свої зобов'язання, взяті за Договором №4К16086ЛИ, виконало не в повному обсязі та, згідно виписки з рахунку № НОМЕР_1 , перерахувало в період з 28 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року на користь АТ КБ "Приватбанк" кошти в сумі 1 974 915,78 грн. замість 3 730 750,88 (233 171,93 грн. х 16 платежів) грн.
Так, відповідно до графіку лізингових платежів та згідно виписки з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Капітон Компані":
- 25 вересня 2017 року не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим, а 28 вересня 2017 року товариство погасило 80 000,00 грн., і, відповідно, з 28 вересня 2017 року виникла прострочена заборгованість на суму 153 171,92 грн.;
- 25 жовтня 2017 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 386 343,85 (233 171,93 + 153 171,92) грн., але 31 жовтня 2017 року відповідач сплатив 96 120,00 грн., і, відповідно, з 31 жовтня 2017 року прострочена заборгованість складала 290 223,85 грн.;
- 25 листопада 2017 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 523 395,78 (233 171,93 + 290 223,85 грн.) грн., але 30 листопада 2017 року товариство погасило 290 223,85 грн., і, відповідно, з 30 листопада 2017 року прострочена заборгованість складала 233 171,93 грн.;
- 25 грудня 2017 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 466 343,86 (233 171,93 + 233 171,93) грн., але 16 січня 2018 року товариство погасило 120 000,00 грн., і, відповідно, з 16 січня 2018 року прострочена заборгованість складала 346 343,86 грн.;
- 25 січня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 579 515,79 (233 171,93 + 346 343,86) грн., але 31 січня 2018 року товариство погасило 68 000,00 грн., і, відповідно, з 31 січня 2018 року прострочка склала 511 515,79 грн.;
- 25 лютого 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 744 687,72 (233 171,93 + 511 515,79) грн., але 28 лютого 2018 року товариство погасило 150 000,00 грн., і, відповідно, з 28 лютого 2018 року прострочка склала 549 687,72 грн;
- 25 березня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 827 859,65 (233 171,93 + 549 687,72) грн., але 30 березня 2018 року товариство погасило 130 000,00 грн., і, відповідно, з 30 березня 2018 року прострочка склала 697 859,65 грн;
- 25 квітня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 931 031,58 (233 171,93 + 697 859,65) грн., але 27 квітня 2018 року товариство погасило 200 000,00 грн., і, відповідно, з 27 квітня 2018 року прострочка склала 731 031,58 грн.;
- 25 травня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., і, відповідно, з 25 травня 2018 року прострочка склала 964 203,51 (233 171,93 + 731 031,58) грн. але 31 травня 2018 року товариство погасило 170 000,00 грн., і, відповідно, з 31 травня 2018 року прострочка склала 794 203,51 грн.;
- 25 червня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 027 375,44 (233 171,93 + 794 203,51) грн., але 03 липня 2018 року товариство погасило 80 000,00 грн., і, відповідно, з 03 липня 2018 року прострочка склала 947 375,44 грн.;
- 25 липня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 180 547,37 (233 171,93 + 947 375,44) грн., але 31 липня 2018 року товариство погасило 70 000,00 грн., і, відповідно, з 31 липня 2018 року прострочка склала 1 110 547,37 грн.;
- 25 серпня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 343 719,30 (233 171,93 + 1 110 547,37) грн., але 31 серпня 2018 року товариство погасило 64 800,00 грн., і, відповідно, з 31 серпня 2018 року прострочка склала 1 278 919,30 грн.;
- 25 вересня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 512 091,23 (233 171,93 + 1 278 919,30) грн., але 01 жовтня 2018 року товариство погасило 68 400,00 грн., і, відповідно, з 01 жовтня 2018 року прострочка склала 1 443 691,23 грн.;
- 25 жовтня 2018 року, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 676 863,16 (233 171,93 + 1 443 691,23) грн., але 31 жовтня 2018 року товариство погасило 90 000,00 грн., і, відповідно, з 31 жовтня 2018 року прострочка склала 1 586 863,16 грн.;
- 25 листопада 2018, не здійснило оплату лізингового платежу в сумі 233 171,93 грн., платіж став простроченим в розмірі 1 820 035,09 (233 171,93 + 1 586 863,16) грн., але 03 грудня 2018 року товариство погасило 64 200,00 грн., і, відповідно, з 03 грудня 2018 року прострочка склала 1 755 835,09 грн.;
В подальшому лізингові платежі ТОВ "Капітон Компані" не сплачувались, і станом на 03 грудня 2018 року, у товариства утворилась заборгованість за лізинговими платежами в рахунок вартості майна у розмірі 1 755 835,09 грн.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином з матеріалів справи вбачається порушення відповідачем строку і розміру виконання зобов'язання щодо сплати лізингових платежів в рахунок вартості майна, у зв'язку з чим, станом на 03 грудня 2018 року у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 755 835,09 грн. і, відповідно, в цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.
Крім того, вбачається з матеріалів справи, що відповідач не провів банку оплату відсоткову винагороду за користування майном за період з 16 вересня по 30 листопада 2018 року, відповідно до п.2.3.2. Договору №4К16086ЛИ (в період з 25-го числа місяця по останній день місяця), чим заборгував 2 199 043,02 грн.
За змістом п.2.3.2. Договору, лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок, зазначений у п.1.4. Договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних (пізніше, з 07 листопада 2016 року - 10,5% річних) від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної к-сті днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2, тому з урахуванням проведеної оплати 03 грудня 2018 року у сумі 11 250,00 грн., заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума винагороди за користування майном підлягає задоволенню у розмірі 2 199 043,02 (2 210 293,02 - 11 250,00) грн.
Також, банк просить стягнути з відповідача на його користь 755 235,29 грн. - пені за порушення терміну сплати лізингових платежів та оплати відсоткової винагороди за користування майном за період з 27 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом ч.ч.1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п.7.1 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені за порушення відповідачем термінів сплати лізингових платежів та відсоткової винагороди за користування майном на підставі п.7.1 Договору (т.1 а.с.21-26, 46-47), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 755 235,29 грн. пені за період з 27 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року.
Заперечуючи розмір заборгованості за спірним Договором та нарахування пені, які викладено у розрахунку до позову та вказуючи на їх суперечливість, позивач посилається на те, що при нарахуванні відсоткової винагороди за користування майном позивачем допущено помилки і прорахунки, а також має місце невідповідність нарахувань, наведених у розрахунку та виписці по рахунку № НОМЕР_2 , на якому обліковується нарахування відсотків, у виписці по рахунку № НОМЕР_2 проведено нарахування незрозумілих сум, що не відображено в розрахунку, при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами Договору, та заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання відповідача та призначено судову-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання:
- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий АТ КБ "Приватбанк" розрахунок заборгованості ТОВ "Капітон Компані" перед банком станом на 03 грудня 2018 року умовам Договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року (із змінами та доповненнями) щодо заборгованості по лізингових платежах, заборгованості по винагороді за користування предметом лізингу та пені?
- який розмір заборгованості станом на 03 грудня 2018 року лізингоодержувача ТОВ "Капітон Компані" перед АТ КБ "Приватбанк" з прострочених лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року, укладеним між ТОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк"?
- який розмір заборгованості лізингоодержувача ТОВ "Капітон Компані" перед АТ КБ "Приватбанк" з простроченої винагороди за користування майном за договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року, укладеним між ТОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк"?
- який розмір заборгованості станом на 03 грудня 2018 року лізингоодержувача ТОВ "Капітон Компані" по сплаті АТ КБ "Приватбанк" пені за договором фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року, укладеним між ТОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк"?
Згідно висновку судово-економічної експертизи №8543 від 29 листопада 2019 року, наявний у матеріалах справи розрахунок ТОВ "Капітон Компані" перед АТ КБ "Приват Банк" заборгованості станом на 03 грудня 2018 року, наданий АТ КБ "Приватбанк", відповідає умовам Договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ від 16 вересня 2016 року (зі змінами та доповненнями) щодо заборгованості по лізингових платежах, заборгованості по винагороді за користування предметом лізингу та пені. (а.с.21-26)
Розмір заборгованості лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу № 4К16086ЛИ (з врахуванням додатків та додаткових угод) від 16 вересня 2016 року станом на 03 грудня 2018 року складає:
- 1 755 835,13 грн. - прострочені лізингові платежі (несплачені суми в погашення вартості Майна);
- 2 216 305,84 грн. - сума несплаченої винагороди за користування лізинговим майном;
- 755 235,29 грн. - розмір заборгованості по сплаті пені.
Згідно зі ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, використавши надані йому процесуальні повноваження щодо оцінки та дослідження зібраних у справі доказів, сприймаючи висновок експерта разом із іншими доказами та, оцінивши зібрані докази в сукупності за правилами ст. 86 ГПК України, дійшов висновку про підставність, обґрунтованість заявленого позову та задоволення заявлених позовних вимог.
Посилання відповідача на те, що відсутність згоди позивача на передачу предмета лізингу в сублізинг призвела до збитків відповідача, і, як наслідок, до неможливості виконання останнім умов Договору фінансового лізингу №4К16086ЛИ, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються як безпідставні, оскільки відповідач, перед укладанням даного Договору, був у повному обсязі ознайомлений з його умовами і погодився з ними, у тому числі з умовою, передбаченою п.4.2. Договору, за якою лізингоодержувачу забороняється без згоди банка передавати майно у сублізинг.
За чинним законодавством, право надання передачі майна у сублізинг є виключно правом, а не обов'язком власника предмету об'єкта лізингу.
Відповідач є суб'єктом господарювання, що здійснює підприємницьку діяльність, яка є самостійною, ініціативною, систематичною, з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку, і перед укладанням даного Договору, відповідач повинен був зважити ризики, оцінити прибутковість своєї діяльності, здійснити аналіз ринку, його попит та пропозиції, а тому, посилання апелянта на те, що особа - власник майна, своїми діями стосовно даного майна, які відповідають умовам укладеної між сторонами угоди, завдає йому будь-яких збитків, не відповідають дійсності.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню та слід стягнути з відповідача на користь позивача 1 755 835,09 грн. - заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 2 219 043,02 грн. - заборгованості з винагороди за користування майном, 755 235,29 грн. - пені за період з 27 вересня 2017 року по 03 грудня 2018 року.
Інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 284 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Волинської області від 28 березня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітон Компані" - без задоволення
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №903/919/18 повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Тимошенко О.М.