Справа №576/186/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/107/20 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
10 березня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2020 року про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
У кримінальному провадженні № 12020200070000086 від 31 січня 2020 року, яке перебуває в провадженні СВ Глухівського ВП ГУ НП в Сумській області, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
02 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Глухівського ВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_9 та відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності з'явитись до слідчого, прокурора або суду та з покладенням на ОСОБА_8 виконання окремих обов'язків, а саме: прибувати до слідчого (прокурора), слідчого судді, суду (залежно від стадії кримінального провадження) по першому виклику; не відлучатися за межі визначеного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт, або інший документ, що дає підозрюваному право на виїзд за межі України; носити електронний засіб контролю; утриматись від спілкування зі свідком ОСОБА_10 . Строк дії запобіжного заходу визначено до 30.03.2020 р. включно.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2020 року відносно ОСОБА_8 просив скасувати та постановити нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_8 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор стверджував, що ухвала суду першої інстанції незаконна і винесена з порушенням вимог кримінального процесуального законну. Переконаний, що стороною обвинувачення доведено наявність всіх заявлених в клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а не тільки тих, що визнав обґрунтованими слідчий суддя - п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох тяжких злочинів за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а тому відносно нього може бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, що узгоджується з п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України. Враховуючи обставини вчинених ОСОБА_8 злочинів, його суспільну небезпеку, дані про особу підозрюваного, який не зробив для себе висновків та не став на шлях виправлення, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, прокурор переконаний у наявності підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який буде ефективнішим ніж обраний слідчим суддею суду першої інстанції домашній арешт, який не позбавить ОСОБА_8 можливості ухилятися від слідства і суду, перешкоджати досудовому розслідуванню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 , який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, думки підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечили, просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст.177,178,183 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При цьому, слідчому судді слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 п. 1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали, а доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими та суперечать фактичним обставинам справи.
Так, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що підозра, яка висунута ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою.
Зазначена підозра не є на даний час предметом оскарження в апеляційному порядку та повністю підтверджується матеріалами, зібраними у ході досудового розслідування.
Метою застосованого оскаржуваною ухвалою запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_8 слідчий суддя зазначив спроби підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також можливого вчинення ним інших кримінальних правопорушень, оскільки такі ризики були доведені прокурором в судовому засіданні.
Доводи прокурора про те, що лише тяжкість обвинувачення, яке висунуте підозрюваному є підставою для обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на думку апеляційного суду, є необргунтованими.
Крім того, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідуванню або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи під домашнім арештом з дня обрання відносно запобіжного заходу, виконував покладені на нього обов'язки, не ухилявся від слідства та суду. Прокурор повідомив апеляційному суду, що з дня обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчим та прокурором не встановлено фактів порушення підозрюваним покладених на нього обов'язків, або вчинення ним дій, направленим на перешкоджання досудовому розслідуванню.
З урахуванням наведеного апеляційний суд констатує, що під час апеляційного розгляду прокурором не доведено, що обраний слідчим суддею запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді цілодобового домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Більше того, слідчим суддею на підозрюваного ОСОБА_8 , поруч із цілодобовим домашнім арештом, покладено виконання ряд обов'язків, які сприятимуть у його належній процесуальній поведінці.
За встановлених апеляційним судом обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованими.
При апеляційному розгляді будь-яких порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду, не встановлено.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 02 лютого 2020 року якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього виконання окремих обов'язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу, без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4