10.03.2020 Справа №607/2454/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просять визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що їм на праві спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 , в якому зареєстровані відповідачі. Відповідачі не проживають у даному будинку з 2016 року, у зв'язку із виїздом на проживання за кордон, будь-які речі, які б їм належали, в будинку відсутні, участі в утриманні будинку та сплаті комунальних послуг не беруть. З цих підстав просять позов задовольнити.
Ухвалою судді від 19 лютого 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду.
Представник позивача ОСОБА_2 - позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, попередньо подавши заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі належним чином повідомлялися про час та місце судового розгляду, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, в судове засідання не з'явилися, відзиву на позов не надали, тому, згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частці житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, що стверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом, Витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно даних будинкової книги будинку АДРЕСА_1 , за даною адресою зареєстровані, зокрема відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до Акту від 06 лютого 2020 року складеного комісією обслуговуючого підприємства ТОВ «Мрія», в присутності свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , за вищевказаною адресою не проживають з 2016 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом і втрачають це право, якщо відсутні в ньому без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи, крім інших підстав, здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», зі змінами та доповненнями, у справах про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені законом строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, з особами, що потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
При цьому судом не здобуто жодних доказів про поважність причин не проживання відповідачів у спірному житлі.
Абзацом 3 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця проживання.
Тому, враховуючи те, що судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровані в будинку АДРЕСА_1 , однак більше одного року за вказаною адресою не проживають, останніми не доведено поважності на обґрунтування власної відсутності в житлі, тому позов є підставним та підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 64, 156 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк