Справа № 485/1390/18
Провадж.№ 1-кп/481/9/2020
Іменем України
11.03.2020 Новобузький районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Новий Буг кримінальне провадження № 12018150310000482 від 14.08.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з початковою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, утриманців немаючого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.05.2012 року за ч.1 ст. 304, ч.1 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
2) вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 04.02.2013 року за ч.3 ст.186, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 04.12.2015 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 21 день на підставі ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 26.11.2015 року;
3) вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.06.2017 року за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
4) вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 04.10.2019 року за ч.1 ст.162, ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі,
в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_7
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності, маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, повторно, вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.
13.08.2018 року в період часу до 17:00 години, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на вул. Чкалова в с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області, біля території домоволодіння № 7, відв'язавши металевий ланцюг з телям від припону, таємно, повторно, викрав теля червоно-рябої масті вагою 57 кг по ціні 32 грн. за 1 кг, що належить ОСОБА_8 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 1824 гривні. Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, пояснивши, що 13.08.2018 року приблизно в обідній час, він разом з місцевим мешканцем ОСОБА_9 пішов з с. Новокиївка Снігурівського району до с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області в гості до громадянина ОСОБА_10 Рухаючись дорогою між селами, помітив теля, червоно-рябої масті, яке мало ошийник і цеп, та було заплутане за дерево. Зробивши висновок, що теля заблукало, він вирішив забрати його додому, а потім повернути власнику. В селі Шмідтове він, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , в помешканні останнього, вживали алкогольні напої. Під час вживання він ( ОСОБА_3 ) відлучався до магазину для придбання спиртного. Після його повернення, вони продовжили розпивати алкогольні напої. Через декілька годин повертаючись до с. Новокиївка з ОСОБА_9 , побачив теля, яке знаходилось на тому самому місці, біля дерева, заплутане. Через те, що йому стало шкода тварину, яке страждало від спраги, він розплутав його і повів до себе додому. Дорогою теля впало на ноги і не могло далі самостійно йти. Побачивши це, він разом з ОСОБА_9 пішов до його помешкання, набрав води та разом із співмешканкою ОСОБА_9 , на ім'я ОСОБА_11 , повернулись на місце, де залишили теля, відливаючи його водою. Після цього зателефонував своєму знайомому ОСОБА_12 , попросивши перевезти теля, а той, приїхавши на місце, допоміг завантажити тварину до причепу та відвіз його йому ( ОСОБА_3 ) додому. Звідки теля ОСОБА_3 своїй матері не пояснював. Пізніше він зателефонував своїй дівчині ОСОБА_13 про те, що знайшов теля, а та, у свою чергу про ці обставини повідомила по телефону ОСОБА_14 , яка сказала про це ОСОБА_15 . Перебуваючи вдома він, відпоївши теля водою, пішов до сільської ради, щоб повідомити про свою знахідку, але, виявивши, що будівля сільської ради була зачинена, повернувся додому та ліг спати. Через декілька годин до нього приїхали працівники поліції, які звинуватили його у викрадені теляти. Потім його мати вивела теля та повернула власнику ОСОБА_16 . Наголосив, що розплутав тварину і привів додому лише з метою, щоб її врятувати та передати власнику, у зв'язку з чим просив його виправдати.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини, винуватість останнього у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
Так, з заяви потерпілого ОСОБА_16 від 14.08.2018 року до Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, вбачається, як останній повідомив про викрадення 13.08.2018 року, шляхом вільного доступу, теляти червоно-рябої масті, вагою 50-70 кг, яке йому належить, та яке знаходилося на узбіччі дороги по вул. Чкалова в с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області. За вказаною заявою 14.08.2018 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018150310000482 про вчинення кримінального правопорушення та розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.185 КК України ( а.п.217, 218 т.1).
За постановою слідчого СВ Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 від 16.08.2018 року в кримінальному провадженні № 120181503100000482 від 14.08.2018 року перекваліфіковано його склад з ч.1 на ч.2 ст.185 КК України, оскільки підозрювалась особа, яка, раніше вчиняла крадіжку( а.п.247 т.1).
З протоколу огляду місця події від 14.08.2018 року та доданої до нього фототаблиці, вбачається місце вчинення кримінального правопорушення, а саме ділянка місцевості, яка розташована на відстані 20-ти метрів від території домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_2 . В ході огляду зафіксовано поросле травою узбіччя дороги та місце на даній ділянці, де виявлено металевий шворінь довжиною до 1 м. забитий у землю, до якого, за поясненнями потерпілого ОСОБА_16 було припнуте теля за металевий ланцюг ( а.п.221-223 т.1).
З заяви ОСОБА_18 від 14.08.2019 року вбачається, що вона, попередньо ознайомившись з положеннями ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України, добровільно видала працівникам Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, для проведення огляду, теля червоно-рябої масті та металевий ланцюг, які викрав її син ОСОБА_3 у с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області (а.п.224 т.1).
14.08.2018 року, відповідно до даних протоколу огляд предмету та фото таблиці до нього, слідчим Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 було проведено огляд металевого ланцюга та теляти (бичка) червоно-рябої масті, віком 3-х місяців, вагою біля 70 кг., які добровільно видала мати ОСОБА_3 , ОСОБА_19 . Під час огляду потерпілий ОСОБА_16 повідомив, що вищезгадане теля належить саме йому та було припнуте на металевому ланцюзі по АДРЕСА_2 (а.п.225-228 т.1).
Цього ж дня потерпілий ОСОБА_16 отримав від працівників поліції викрадене в нього теля та металевий ланцюг, які зобов'язався зберігати до вирішення питання по суті, що підтверджено його розпискою від 14.08.2018 року(а.п.229 т.1).
Згідно з даними протоколу огляду предмету та фото таблиці до нього від 15.08.2018 року, слідчим Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 було проведено огляд та зважування - теляти (бичка) червоно-рябої масті, віком 3-х місяців, в ході якого зафіксовано вагу тварини, яка склала 57 кг (а.п.237-240 т.1).
Відповідно до протоколу від 20.08.2018 року огляду предмету - металевого шворня (припону) проведеного слідчим Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_17 , наданого потерпілим ОСОБА_16 , який повідомив, що саме цим металевим шворнем було припнуте його теля, яке було викрадене, шворінь має висоту: 80 см., товщина (діаметр): в середній частині 3,5 см., нижня частина звужена до 2 см., верхня частина має потовщення шириною 5 см., висотою 6 см.( а.п.251-252 т.1).
З даних скріншоту інтернет-сторінки «Агроторг», вбачається, що вартість великої рогатої худоби (бички, телята) становить від 32 до 34 грн. за 1 кг, що вказує про те, що станом на 13.08.2018 року вартість теляти живою вагою 57 кг, з урахуванням його мінімальної живої ваги, склала 1824 гривні( а.п.241-242 т.1).
З показань свідка ОСОБА_15 , стало відомо, що він має велике підсобне господарство, яке знаходиться на околиці АДРЕСА_2 . На території його господарчого двору, де він розводить , в тому числі і велику рогату худобу, проживали два брати, один з яких , ОСОБА_16 . За виконану роботу, в рахунок заробітної плати, він передав ОСОБА_16 теля червоно-рябої масті, яке той хотів відгодувати та продати, а тому щоранку припинав його на міцний ланцюг біля двору на узбіччі дороги. 13.08.2018 року ОСОБА_16 , як зазвичай, припнув теля біля будинку, але коли він ( ОСОБА_15 ) біля 17:00 години повернувся додому, виявив відсутність тварини, та зрозумів, що її було викрадено, оскільки був відсутній лише ланцюг, за який вона була прив'язана, а металевий кілок залишався забитим у землю. Крім того, теляті на той час було біля 3 місяців і воно не могло, в силу віку, далеко відійти. Коли він почав розшукувати теля по селу Шмідтовому, мешканка цього села ОСОБА_14 , яка проживає разом з ОСОБА_10 , повідомила йому, що теля очевидно викрали ОСОБА_3 та ОСОБА_20 , які цього дня знаходилися у с. Шмідтове. Оскільки він знає їх, як неодноразово судимих осіб за вчинення крадіжок, в тому числі в с. Шмідтове, і знаючи, що останні проходили повз вказане теля по вулиці, він, підозрюючи тих у крадіжці, викликав поліцію і вказав саме на цих осіб. Коли він разом з ОСОБА_16 та працівниками поліції прибули до будинку ОСОБА_3 , виявили там викрадене теля, яке було повернуте потерпілому матір'ю обвинуваченого. Зовнішній вигляд теляти (подряпини на тілі, здерта лопатка) вказував на те, що викрадачі силою тягнули його.
З показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що в день події ОСОБА_3 з ОСОБА_9 в обідню пору прийшли в гості до її співмешканця ОСОБА_10 , що проживає в с. Шмідтове Снігурівського району та втрьох вживали алкогольні напої, а потім ОСОБА_3 відлучався приблизно на 20 хв., і, повернувшись, приніс з собою ще алкогольних напоїв. Зі спливом близько 2-годин, ОСОБА_3 з ОСОБА_9 пішли до себе додому в с. Новокиївка Снігурівського району. Зазначила, що шлях із села Новокиївки до її будинку йде через вулицю Чкалова села Шмідтове, при чому будинок ОСОБА_21 розміщений першим, а її будинок знаходиться у центрі вулиці Чкалова. Ввечері, цього ж дня до неї прийшов ОСОБА_22 , який працював у господарстві ОСОБА_15 , та став запитувати, чи не бачила вона теля, яке пропало. Вона відповіла відмовою, оскільки їй не було відомо нічого про крадіжку. Ні співмешканка ОСОБА_9 , ні співмешканка ОСОБА_3 , яких вона знає, ні будь-хто інший не телефонували їй з проводу того, що ОСОБА_3 знайшов теля та привів до себе додому.
З показань свідка ОСОБА_22 також стало відомо, що він та потерпілий ОСОБА_16 спільно працювали на господарстві у громадянина ОСОБА_15 . Влітку 2018 року останній за виконану роботу, в рахунок заробітної плати передав ОСОБА_16 теля червоно-рябої масті, а той хотів його вигодувати та продати. Одного з днів влітку 2018 року біля 10:00 год. до господарського двору підійшли двоє хлопців - ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які попросили про допомогу, але коли вони почали грубо поводитися та ображати його нецензурною лайкою, він вигнав їх з подвір'я, і ОСОБА_3 з ОСОБА_9 пішли до будинку ОСОБА_10 , який проживає від нього неподалік. Потім він, біля 11:00-11:30 год. напоїв теля та ліг спати. Біля 17:00 год. прийшов ОСОБА_16 , який був відсутній на подвір'ї через випас на пасовищі овець, та повідомив про зникнення теля. Після чого, вони почали розшукувати тварину, а ОСОБА_15 викликав поліцію. Ввечері цього дня працівники поліції виявили теля в помешканні ОСОБА_3 та привезли його власнику, але воно було сильно побите.
З даних протоколу слідчого експерименту від 15.08.2018 року проведеного за участі свідка ОСОБА_9 в присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_22 , вбачається, як ОСОБА_9 розповів та показав, що коли вони з ОСОБА_3 , заходили до с. Шмідтове Снігурівського району вперше побачили теля червоно-рябої масті поруч з будинком ОСОБА_24 , яке паслося на траві та було прив'язане за металевий ланцюг. На це теля ОСОБА_3 вказав, зазначивши, що воно йому належить та він має намір його забрати. Під час розпивання алкогольних напоїв у будинку ОСОБА_25 , яке продовжувалось декілька годин, ОСОБА_3 на півгодини залишав їх та кудись відходив. Повертаючись назад до с. Новокиївка Снігурівського району разом з ОСОБА_3 тою ж дорогою, він помітив, що згаданого теляти на первісному місці випасання вже не було. Відійшовши від села Шмідтове близько одного кілометра, він побачив це саме теля, заплутаним за дерево металевим ланцюгом. ОСОБА_3 відв'язав теля та повів за собою на ланцюзі до села Новокиївка. По дорозі, близько 600 м. до с. Новокиївка, теля впало на ноги, тому ОСОБА_3 залишив його в рівчаку, і вони пішли до будинку ОСОБА_9 , щоб набрати води. ОСОБА_3 , набравши води, поніс напоїти теля, а ОСОБА_9 ліг вдома відпочивати. Через певний час він взяв води та попрямував до місця, де ОСОБА_3 , залишив теля, але зустрів на дорозі автомобіль під керуванням ОСОБА_26 , в якому перебував ОСОБА_3 , який повідомив, що вони теля забрали. Потім ОСОБА_9 показав на місцевості, де саме він вперше побачив теля червоно-рябої масці та вказав на те саме теля, яке він бачив напередодні у цьому ж місці - по вулиці Чкалова в с. Шмідтове Снігурівського району; вказав місце, де він з ОСОБА_3 знайшли прив'язане біля дерева те саме теля, коли вони вже поверталися з с. Шмідтове до с. Новокиївка, яке в подальшому відв'язав ОСОБА_3 ; вказав напрямок в сторону с. Новокиївка, куди повів теля ОСОБА_3 ( а.п.45-52 т.1).
Обставини встановлені даними слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 об'єктивно узгоджуються з іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , змінивши показання, пояснив, що влітку 2018 року він вранці йшов разом з ОСОБА_3 пішки з с. Новокиївка Снігурівського району до с. Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області в гості до ОСОБА_10 . Біля помешкання ОСОБА_21 теля, яке пасеться він не бачив, а виявили його по дорозі до с. Шмідтове заплутаним ланцюгом за кущ. Пройшовши повз теля, прийшли в гості до ОСОБА_10 , де вони разом з господарем будинку та ОСОБА_3 , вживали спиртні напої. ОСОБА_3 відлучався на деякий час, для придбання алкогольних напоїв. Повертаючись після до с. Новокиївка, вони, проходивши біля теля, побачили, що воно було знесилене і лежало ледве дихаючи на землі. З метою порятунку тварини, ОСОБА_3 його розплутав, і на прохання останнього, він ( ОСОБА_9 ) викликав свою співмешканку ОСОБА_27 , яка жила на краю с. Новокиївка і принесла у баклажці води. Напоївши теля водою, ОСОБА_3 відвів його до себе додому. Потім зі слів ОСОБА_3 останній пішов до сільради, щоб повідомити, що він знайшов теля, але там вже було зачинено. Надвечір прибула поліція і вилучила теля з помешкання ОСОБА_3 . Під час слідчого експерименту розповідав та показував правду, наголошував на тому, що на слідчому експерименті показував не на місце, де спочатку паслось теля до викрадення, а вказував, що саме це теля вони знайшли (колір, ріст).
Показання свідка ОСОБА_9 не узгоджуються з іншими дослідженими доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_28 , допитаних під час судового розгляду справи, а також з даними протоколу слідчого експерименту, проведеного за участі самого ОСОБА_20 .
Так, під час допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_28 , які брали участь у проведенні слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_9 в якості понятих з'ясовано, що ОСОБА_9 розказував та показував в їх присутності, що теля було прив'язане на відстані 50-60 м від будинку, в якому проживали працівники ОСОБА_15 (по АДРЕСА_2 ) ближче до проїзної частини дороги; напрямок куди ОСОБА_3 вів теля. При цьому ОСОБА_22 зауважив, що під час слідчого експерименту ОСОБА_9 розповідав, що ОСОБА_3 пропонував йому викрасти теля, але він відмовлявся це зробити. Підтвердили хід та результати фіксації даної слідчої дії. Наголосили на повноту та правильність занесення даних, які повідомлялися на місці ОСОБА_9 до протоколу слідчого експерименту та однозначність тверджень останнього.
Аналізуючи показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 та ОСОБА_14 суд приймає їх до уваги, оскільки їх свідчення є послідовними, в цілому узгоджуються між собою та іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Суд відноситься критично до показань свідка ОСОБА_9 , які не узгоджуються з іншими вищеперерахованими доказами, та розцінює таку позицію, як спробу допомогти обвинуваченому ухилитись від відповідальності за вчинене.
До такого висновку суд прийшов, вбачаючи, що між обвинуваченим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_9 існують дружні відносини, на що вказує факт спільного проведення часу 13.08.2018 року, про що вони повідомляли в судовому засіданні та той факт, що вони були судимі за спільно вчинений злочин проти власності, що підтверджується змістом вироку Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.06.2017 року (а.п.153-155 т.1), за яким обидва були засуджені.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не викрадав теля, а знайшов його, не узгоджуються з дослідженими доказами та встановленими фактами.
Так, свідок ОСОБА_28 спростував версію обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що теля самостійно відірвалось від припону та блукало декілька днів, пояснивши про те, що вказане теля, щоденно, зранку, припиналась біля будинку над дорогою, а надвечір його забирали додому, тому факту його розшуку на протязі декількох днів не було, оскільки воно було повернуте господарю ввечері дня його викрадення. Також свідок заперечував твердження ОСОБА_3 про те, що в той час мала місце втрата телят, які порозбігались та блукали, з господарства ОСОБА_21 , вказавши, що такий випадок був, але розміри телят були набагато більшими і це відбулось через великий проміжок в часу (декілька днів) від події викрадення одного теляти, що належить ОСОБА_29 .
Також, сукупність зібраних даних, за результатами огляду предмету - шворня (припону) та результатів огляду місця події від 14.08.2018 року, в ході якого виявлено цей металевий припон, встромлений в землю, свідчить про те, що без втручання людини, зняти металевий ланцюг, за який було прив'язане теля за шворінь, неможливо. Тобто теля не могло самостійно відв'язатися так, щоб припон залишався встромленим у землю.
Крім того, час, тривалістю півгодини, в який ОСОБА_3 відлучався з двору ОСОБА_10 , який проживав неподалік від помешкання ОСОБА_21 , про який повідомили свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , був достатнім, для того, щоб вилучити теля з місця його випасання та перемістити його до того дерева, де воно було заплутане, та на яке вказував обвинувачений ОСОБА_3 і свідок ОСОБА_9 .
Також, суд знаходить надуманими показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_9 про те, що співмешканка останнього телефонувала ОСОБА_14 і повідомила їй, що ОСОБА_3 знайшов теля та привів до себе додому, оскільки сама ОСОБА_14 під час допиту її у судовому засіданні цей факт категорично заперечила.
Посилання обвинуваченого на те, що в його діях відсутня ознака викрадення, а теля було ним знайдене, не узгоджується зі встановленими в судовому засіданні фактичними обставини, про те, що теля вибуло з володіння власника примусово, між зникненням теляти і викликом поліції минув короткий проміжок часу, власник теляти не вважав його остаточно втраченим, теля було знайдено за місцем проживання ОСОБА_3 протягом кількох годин після його зникнення, підозра впала на ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які були раніше неодноразово судимі та в день зникнення теляти перебували біля нього, а в зв'язку з його знаходження, не повідомили інших осіб про таку знахідку, хоча наявність на теляті ошийника та ланцюга вказували на наявність у нього власника.
Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів за кримінальним провадженням в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Умисні протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обставиною, яка, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч. 1 ст. 19 КК України, вчинив злочин середньої тяжкості, враховуючи також суму завданих збитків, яка відшкодована лише шляхом вилучення викраденого майна зусиллями правоохоронців, особу обвинуваченого, який тричі судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, а останній раз 04.10.2019 року засуджений Снігурівським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України до покарання, з застосуванням ст.71 КК України, у виді чотирьох років позбавлення волі, вчинивши злочин за цим вироком в період іспитового строку, встановленого йому за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.06.2017 року за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, соціально - психологічні риси, відсутність місця роботи, а звідси джерел для існування та не бажання ставати на шлях виправлення, а також виключно негативну характеристику за місцем проживання.
Відтак, враховуючи вищезазначені обставини, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив злочин за цим вироком в період іспитового строку, призначеного за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.06.2017 року за злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, який вже врахований при визначенні покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, призначеного, з застосуванням ст.71 КК України за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області 04.10.2019 року.
Оскільки після постановлення вироку від 04.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_3 винуватий у вчинені злочину, вчиненого ним 13.08.2018 року, тобто до постановлення вказаного вироку, на підставі ч. 4 ст.70 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області 04.10.2019 року, визначивши його у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, зарахувавши обвинуваченому у строк відбування покарання, час попереднього ув'язнення з 13.01.2020 року з розрахунку, встановленому ч.5 ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили, обрану ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовану Новобузьким районним судом Миколаївської області за ухвалою від 13.01.2020 року, необхідно залишити без зміни ( а.п.198-201 т.1).
Цивільний позов не заявлявся. Потерпілий направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного за ухвалою слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23.08.2018 року на теля червоно-рябої масті та металевий ланцюг, які належать ОСОБА_16 і передані йому для відповідального зберігання ( т.1 а.п. 236), на підставі ч.4 ст.174 КПК України, підлягає скасуванню.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до приписів п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 04.10.2019 року і остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
До набрання вироком законної сили, обрану ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без зміни.
Строк покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання, тобто з 13.01.2020 року, зарахувавши до строку відбування покарання, час попереднього ув'язнення, з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Арешт накладений за ухвалою слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 23.08.2018 року на теля червоно-рябої масті та металевий ланцюг, скасувати.
Речові докази: теля червоно-рябої масті, металевий ланцюг та металевий припон, які передано для зберігання потерпілому ОСОБА_16 , залишити останньому, як законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1