Провадження № 11-сс/821/122/20 Справа № 711/1075/20 Категорія: ст. 183, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 березня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2020року, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Владивосток, Російська Федерація, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.04.2020 включно, з визначенням розміру застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 168160 грн., -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
Як вбачається з вказаного клопотання, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, облаштував за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , у підвальному приміщенні лабораторію, де за допомогою спеціального обладнання, а саме ламп обігріву, вентиляторів, змонтованої витяжки, терморегуляторів, поливу, у невстановлений досудовим слідством час висадив і виростив рослини коноплі. Частину даних рослин ОСОБА_8 у невстановлений досудовим слідством час висушив та подрібнив і продовжував незаконно зберігати по місцю свого проживання у двох скляних банках, ємністю 3 л., та поліетиленовому мішку.
11.02.2020 в період часу з 14 години 23 хвилин до 19 годин 34 хвилин, працівниками поліції під час проведення санкціонованого Придніпровським районним судом м. Черкаси обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 100 вазонів з рослинами, які за зовнішніми ознаками відповідають рослинам коноплі (канабіс), а також дві скляні банки, ємністю 3 л. кожна, та мішок з полімерного матеріалу, частково заповнені подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта №2/337 від 12.02.2020 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу (у перерахунку на суху речовину) становить 29.75 грам, 4.67 грам та 82.81 грама відповідно, яку ОСОБА_8 незаконно зберігав по місцю свого проживання, за вищевказаною адресою, з метою подальшого збуту.
11.02.2020 ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
12.02.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
13.02.2020 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.04.2020 включно, з визначенням розміру застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 168160 грн.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просив її скасувати, як незаконну.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри за ч.2 ст. 307 КК України. Вважає, що слідчим та прокурором не доведено наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому слідчим суддею безпідставно застосовано відносно його підзахисного найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Обираючи ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що по даному кримінальному провадженню маються докази, що вказують на причетність до вчинення кримінального правопорушення саме цієї особи.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, у зв'язку з чим доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, та класифікується як тяжкий злочин, враховуючи дані про особу підозрюваного, який офіційно не працює, неодружений, не має дітей та зареєстрованого місця проживання, у зв'язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, крім того ОСОБА_8 не має офіційного законного джерела доходів, а тому може вчинити інший злочин,слідчий суддя вірно застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 .. Таким чином, апеляційні вимоги захисника ОСОБА_7 щодо застосування відносно ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу не підлягають до задоволення.
Згідно вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, зазначених в частині четвертій цієї статті.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні від 12 березня 2009 року у справі «Олексадр Макаров проти Росії» №152117/07 Європейський суд з прав людини вказав, що «... сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів... іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».
Враховуючи вищевикладене, а також обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, який відноситься до тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, дані про особу підозрюваного, який не працює, неодружений, відсутність сталих соціальних зв'язків, наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що для забезпечення достатньою мірою гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків необхідно визначити заставу в розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, а саме - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в разі звільнення підозрюваного з-під варти в зв'язку з внесенням якої покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у останнього не було бажання перешкоджати кримінальному провадженню.
Дані про те, що підозрюваний ОСОБА_8 не може утримуватися в умовах СІЗО за станом здоров'я - відсутні.
Тому, аналізуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає твердження апелянта щодо порушення слідчим суддею вимог КПК України при винесенні ухвали відносно ОСОБА_8 безпідставними та необґрунтованими.
Істотних порушень слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого щодо ОСОБА_8 - не встановлено.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає застосування до ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави, зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і задоволення апеляційних вимог апелянта.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2020року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.04.2020 включно, з визначенням розміру застави на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 168160 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :