Справа № 569/20635/19
27 лютого 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді Бердія М.А.,
при секретарі Самедовій Л.Р.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Троцюка О.С.,
представника відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи» - Воронюк К.Ю.,
третьої особи Гонтар Т.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень правління, суд -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСББ «Гетьмана Мазепи», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення правління ОСББ «Гетьмана Мазепи» від 23 серпня 20016 року оформлене протоколом №03 розширених зборів членів правління та контрольно-ревізійної комісії ОСББ «Гетьмана Мезепи» з питання порядку денного «1. Зміни в складі правління ОСББ «Гетьмана Мазепи» про виведення з членів правління ОСОБА_3 , а ввести в члени правління новообраного відповідального по 9 поверху - ОСОБА_2 ». Крім того, просить суд визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення правління ОСББ «гетьмана Мазепи» від 23 серпня 2016 року оформлене протоколом №03 розширених зборів членів правління та контрольно-ревізійної комісії ОСББ «Гетьмана Мезепи» з питання порядку денного «3.Обрання нового голови правління, згідно Статуту ОСББ членами правління з установленням посадового окладу» про призначення головою правління ОСОБА_2 з посадови окладом 1450 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2019 року у зазначеній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та справу призначено до підготовчого засідання.
До початку підготовчого судового засідання представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Зазначає, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені позовні вимоги випливають із діяльності ОСББ «Гетьмана Мазепи» як юридичної особи, у зв'язку з чим дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, просила суд стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСББ «Гетьмана Мазепи» понесені відповідачем витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 . підтримала клопотання про закриття провадження у справі та про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_5 та представник позивача ОСОБА_6 заперечили проти закриття провадження у справі з підстав викладених у відповіді на відзив, просили суд відмовити в задоволенні клопотання.
Представник третьої особи Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повідомлений належним чином в підготовче судове засідання не з'явився, до початку судового засідання заступник начальника управління Т.Якобчук подала до суду письмові пояснення щодо позову, просила суд розгляд справи здійснити без участі представника управління.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про закриття провадження у справі.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_6 , представника відповідача Воронюк К.Ю., третю особу ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:
Як було встановлено в судовому засіданні, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно протоколу №03 розширених зборів членів правління та контрольно-ревізійної комісії ОСББ «Гетьмана Мазепи» від 23 серпня 2016 року з питання порядку денного «1. Зміни в складі правління ОСББ «Гетьмана Мазепи» ухвалено вивести з членів правління ОСОБА_3 та ввести в члени правління новообраного відповідального по 9 поверху - ОСОБА_2 ».
Згідно протоколу №03 розширених зборів членів правління та контрольно-ревізійної комісії ОСББ «Гетьмана Мазепи» від 23 серпня 2016 року з питання порядку денного «3.Обрання нового голови правління, згідно Статуту ОСББ членами правління з установленням посадового окладу» про призначення головою правління ОСОБА_2 з посадови окладом 1450 грн.» ухвалено призначити головою правління ОСОБА_2 з посадовим окладом 1450 грн.
Державним реєстратором Шевченко О.М. внесено зміни до відомостей про юридичну особу ОСББ «Гетьмана Мазепи». що не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме щодо зміни керівника юридичної особи.
Згідно ч.2 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ст.ст.4, 19 ЦПК).
Згідно ст.1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.
З врахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у справі є господарсько-правовими.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №759/1148/16-ц.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_4 . про закриття провадження у справі є обґрунтованим та підлягає до задоволення, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених відповідачем ОСББ «Гетьмана Мазепи» витрат на правничу допомогу адвоката представником відповідача ОСОБА_4 надано суду: договір про надання правничої допомоги адвокатом №30/01/2020-1 від 30 січня 2020 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії №1003910, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та платіжне доручення №161 АТ КБ «Приватбанк» від 31 січня 2020 року на суму 3000 грн.
Як вбачається з розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Воронюк К.Ю. надана ОСББ «Гетьмана Мазепи» правнича допомога, яка складається з наступного: ознайомлення із матеріалами справи та попередня консультація клієнта (1 година) - 300 грн., вивчення судової практики Верховного Суду у подібних відносинах зі справою (2 години) - 400 грн., написання, формування та надсилання відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів необхідних для розгляду справи (4 години) - 1500 грн., представництво інтересів клієнта в рамках розгляду справи (незалежно від кількості засідань) - 800 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в обґрунтування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу розмірі 3000 грн. з позивача, адже крім того, що розмір таких витрат має бути доведений і документально обґрунтований, він також повинен відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, майновий стан позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з позивача на користь відповідача ОСББ «Гетьмана Мазепи» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.
На підставі викладеного, керуючись стст.137,141, 142 п.1 ч. 1 ст. 255, ч.2 ст.256, 268 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсними та скасування рішень правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи» від 23 серпня 2016 року, закрити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у Господарському суді Рівненської області.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи» понесених витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000 грн., задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гетьмана Мазепи» судові витрати по справі понесені відповідачем на правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним Кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Рівненського
міського суду Бердій М.А.