< Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 375/63/20 Провадження № 2/375/114/20
12.03.2020 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Литвина О.В.,
за участі секретаря - Юрченко Л.В.,
розглянувши у приміщенні суду в смт Рокитне в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись, що ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "Приват Банк", з метою отримання банківських послуг, у звязку з чим підписала 21.04.2007 заяву № б/н0, згідно якої отримала кредит у розмірі 2500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/rules, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг і що підтверджується його підписом у заяві.
Зазначає, що відповідач не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом станом на 01.12.2019 у сумі 12989,15 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4312,17 грн, заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4312,17 грн, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 - 633,02 грн, нарахована пеня -7187,33 грн, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн штраф (фіксована частина), 606,63 грн - штраф (процентна складова).
Просить суд стягнути на свою користь суму заборгованості в розмірі 12989,15 грн, а також понесені судові витрати по оплаті судових витрат в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою суду від 13.02.2020 позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Дослідивши отримані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 29.08.2007 відповідачем було підписано заяву б/н, за якою він був ознайомлений з фінансовими умовами надання кредиту з використанням кредитки "Універсальна" 55 днів пільгового періоду". Відповідно до останніх: базова ставка в місяць відсотків за користування кредитом становить 1,9%; розмір щомісячних платежів (що включають плату за користування кредитом у звітному періоді) становить 1% від заборгованості, розмір кредитного ліміту - 800.00 грн.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, АТ КБ "Приват Банк" зазначає, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши заяву. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.
Однак такі доводи позивача з огляду на зміст наявної у матеріалах копії заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку не знаходять свого підтвердження.
Дійсно, відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Разом із тим, банківські послуги не обмежуються наданням кредитів, а тому із наданої позивачем заяви не можна дійти беззаперечного висновку, що відповідач мала намір укласти саме кредитний договір, враховуючи відсутність обраного виду картки та розміру кредитного ліміту.
Також із наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається підтвердження того, що відповідач отримав та ознайомився за особистим підписом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку».
Дані документи є складовою договору про надання банківських послуг, а отже на підставі наявних в матеріалах справи доказів не можна встановити, що сторони дійшли згоди із усіх істотних умов договору.
Зазначення в заяві про ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Наявні в матеріалах справи Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи Банку не містять підпису відповідача. На виконання вимог статті 81 ЦПК України позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме надані суду Умови і Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що саме ці Умови і Тарифи мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.
Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 (справа № 6-2320цс16).
Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту та передачі останній кредитної картки, позивач тим не менш не надав до суду жодного доказу з приводу того, що така картка взагалі коли-небудь видавалася відповідачу, адже жодний з наданих до суду документів не містить жодного посилання на це. Звернувшись до банку із вищезгаданою заявою, відповідач висловила пропозицію на отримання банківської картки. В той же час доказів того, чи було задоволено таку її заяву, чи було видано її платіжний інструмент (банківську картку), матеріали справи не містять. Не містять матеріали справи й визнання такого факту відповідачем.
Суд також звертає увагу, що на час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано суду відомостей, що підтверджують тип і строк дії картки, якщо вона видавалась, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку, а також розміру заборгованості відповідача за кредитним договором у розмірі 12989,15 грн, враховуючи, що згідно заяви, розмір кредитного ліміту визначений в сумі 800.00 грн. Також позивачем не було надано суду доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.
Крім того, відповідно до ст. ст. 1048, 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а отже банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
Розрахунок заборгованості, на переконання суду, сам по собі не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, оскільки нічим іншим не підтверджується і його правильність неможливо перевірити судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Разом з тим, у матеріалах справи міститься лише нічим не обгрунтований розрахунок заборгованості, а отже в силу принципу змагальності сторін, визначеного ст. 12 ЦПК України, позивач мав надати належні та допустимі докази надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором та розміру заборгованості у випадку її наявності, чого ним зроблено не було.
Отже, оскільки позивачем не доведено, що факту надання кредиту на підставі заяви від 29.08.2007, суд доходить висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є безпідставними і не можуть бути задоволеними.
Тобто, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Литвин
Рішення набуло законної сили "_____"_______________20___ .