Справа № 359/1466/20
Провадження № 1-кп/359/391/2020
05 березня 2020 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні з технічною та відео фіксації в залі суду кримінальне провадження №12019110100002036, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2019, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України,
21.12.2019, близько 01 год. 25 хв., між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які знаходились в приміщенні розважального закладу «Ланкастер» на другому поверсі Торгівельно-розважального центру «Аеромол» (далі по тексту - ТРЦ «Аеромол») по вул. Київський шлях, 2/6 в м. Борисполі Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт.
З метою вирішення конфлікту, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які перебували в стані алкогольного сп'яніння, близько 01 год. 30 хв. цього ж дня, прийшли до приміщення туалету, який знаходиться на другому поверсі ТРЦ «Аеромол».
В приміщенні туалету ТРЦ «Аеромол» сварка між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не припинилася, а переросла в бійку, під час якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 долонями рук нанесли один одному удари по обличчю.
Під час такого обміну ударами долонями рук, ОСОБА_5 , знаходячись в положенні обличчям до ОСОБА_4 , будучи кандидатом в майстри спорту з боксу, вирішив використати свої навички з боксу, для спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , використовуючи навички з боксу, без наміру спричинити значну шкоду здоров'ю, наніс один удар по обличчю ОСОБА_4 , від якого останній втратив свідомість, впав на підлогу та вдарився об неї потилицею.
Внаслідок удару ОСОБА_4 по голові, та як наслідок вчинення цих дій - удару при падінні потилицею об тверду підлогу, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 забійну рану тім'яної-потиличної волосистої ділянки голови зліва; травматичний САК; забій головного мозку із формуванням вогнищевого забою у базальних ядрах ліворуч; субарахноїдальний крововилив; перелом основи черепа (лінійний перелом латеральної стінки сосцевидного відростку з переходом на скроневу кістку зліва), що утворило в сукупності відкриту черепно-мозкову травму, яка відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.
При цьому ОСОБА_5 при спричиненні удару ОСОБА_7 не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії у вигляді удару останнього по обличчю та спричиненню йому тяжких тілесних ушкоджень від удару об тверду поверхню підлоги туалету, хоча повинен був та міг передбачити такі наслідки, оскільки володіє спеціальними навичками з боксу, що очевидно могло призвести до падіння людини внаслідок втрати свідомості та удару головою об тверду поверхню підлоги туалету, спричинивши тим самим ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження з необережності, внаслідок злочинної недбалості.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у заподіянні необережному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 128 КК України.
28.02.2020 обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Дане клопотання обґрунтовано тим, що передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України є вчинення цією особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, а також даною статтею передбачено альтернативні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: це вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Разом із цим, у матеріалах кримінального провадження наявна нотаріально завірена заява потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що йому в повному обсязі відшкодовано моральну, фізичну, та майнову шкоду, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_5 , не має і не буде мати у майбутньому.
Водночас 28.02.2020, потерпілий заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та посилається на те, що ОСОБА_5 добровільно відшкодував йому моральну та матеріальну шкоду в повному обсязі, він немає до обвинуваченого будь-яких претензій. А тому просить закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Відповідно до Постанова ВСУ №5-27кс16 від 31.03.2016, суд наголошує, що примирення є комплексним, міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованого на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб'єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв'язки між принципами публічності і диспозитивності. Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства. Суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв'язок.
Таким чином, суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Функціональне призначення категорії інтерес у кримінальному процесі є невід'ємною складовою природи цього феномену. У цьому контексті суд так само приділяє увагу функціям інтересу, які не можуть бути залишені поза увагою, враховуючи, що питання, порушене заявником, розглядається в площині кримінального процесу.
У судовому засіданні обвинувачений та потерпілий клопотання заявлені ними у судовому засіданні підтримують у повному обсязі та просили суд задовольнити із підстав зазначених у них.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання та просив суд задовольнити їх з підстав зазначених у ньому, а провадження у справі закрити у зв'язку із примиренням обвинуваченого і потерпілого.
Прокурор підтримав клопотання та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що це волевиявлення потерпілого та обвинуваченого, що не є порушенням чинного законодавства України.
Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із примиренням його з потерпілим ОСОБА_4 , дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно за ст. 128 КК України, в заподіянні необережного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 раніше не судимий. Вчинене ним кримінальне правопорушення є необережним та передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 2 років. За цією ознакою він відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Клопотання потерпілого підтверджує, що він примирився із обвинуваченим. Із заяви, поданої потерпілим, що зареєстровано в реєстрі №26 та посвідчена приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області, вбачається, що ОСОБА_5 відшкодував потерпілому завдані збитки в повному обсязі, потерпілий немає до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Між обвинуваченим та потерпілим відбулося примирення.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.
Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46, ст. 128 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності у порядку ст. 46 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 128 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження №12019110100002036, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2019, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 128 КК України - закрити.
Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: змив речовини бурого кольору та контрольний зразок, належить знищити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1