Справа № 286/3351/19
04 березня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю представника
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -
Позивач звернувся до суду і просить розірвати шлюб з відповідачем, мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися. З самого початку подружнього життя відповідач стала порушувати подружню вірність та вони фактично не проживали. В період шлюбу народилася дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківство відносно якої він не визнає. Вважає, що їх сім'я розпалася і зберегти її неможливо, а тому він твердо має намір розірвати шлюб.
Відповідачем відзив на позов не подавався.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала, з наведених у позові підстав, зазначивши, що за весь час, наданий сторонам на примирення, відповідач прийшла до позивача лише один раз, але не залишилася у нього. ОСОБА_3 , тобто позивач, тяжко хвора, лежача людина. Він потребує постійного стороннього догляду, який повністю здійснює його рідна сестра - ОСОБА_5 , в тому числі і змінює йому памперси, білизну. Не проживають вони спільно з відповідачем з грудня 2018 року. Їх сім'я розпалася і жити разом вони вже не будуть. Є інформація, що вона співмешкає зараз із свідком ОСОБА_6 ..
Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила, посилаючись на те, що 01.03.2020 вона їздила до ОСОБА_3 з дитиною і розмовляла з ним. Він сказав, що не бажає розлучення. Однак, вона там не залишилася, так як чоловік його сестри - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , її вигнав, вказавши, що вона його там доглядати не буде, а щоб забирала його до своїх батьків. В батьків велика сім'я і там вони жити не зможуть. Припинили вони спільне проживання після того, як відповідач потрапив в лікарню з інсультом. Вона в лікарню ходила, поки їй не заборонив ОСОБА_8 . Щодо її проживання з ОСОБА_9 , то це неправда.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, показання свідків та дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.10.2019 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб 12.01.2017 (актовий запис №2).
Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя , дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Тобто, зі змісту вказаної норми слідує, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В п. 10 Постанови №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
В судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами не склалися.
Свідок ОСОБА_5 , рідна сестра позивача, показала, що відповідач часто з часу укладення шлюбу їхала до батьків і не проживала з чоловіком, тобто позивачем. В липні 2017 року після зустрічі сторін із знайомим позивача - свідком ОСОБА_6 , відповідач додому не приїхала. Повернулася в травні вагітна, коли садили картоплю. Після одруження брат став опущений. Дружина його не доглядала. Вони могли випивати. З вересня 2018 року вона з братом не жила. В лікарню після одруження він попав спочатку з висипом, а в грудні 2018 року - з інсультом. Ревнував дружину до якогось ОСОБА_11 . Переживав.
Свідок ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_3 , його товариш, добре відносився до ОСОБА_13, а його сестра, чоловік і зять її виганяли з хати після того як вони розписалися. Після того, як захворів ОСОБА_12 , ОСОБА_8 також виганяв Олю. При цьому, свідок зазначив, що в будинку ОСОБА_3 після виписки останнього з лікарні особисто він не був. З Олею він бачився декілька разів.
Як пояснила представник позивача спільне проживання між сторонами є неможливим, так як поставить під загрозу життя позивача, який є тяжко хворим. Догляд здійснює його сестра, яка не заперечує, щоб доглядала брата ОСОБА_13 . Однак, необхідний контроль, так як остання не могла налагодити побут, випрати постільну білизну, коли брат був здоровий, а зараз необхідно постійно прибирати за лежачою людиною, яка себе не обслуговує. Крім того, сестра забезпечує йому і лікування, чого не зможе робити відповідач. На її думку, відповідач заперечує проти розлучення по тій причині, щоб не втратити спадщину, але її дитина є єдиним спадкоємцем.
При цьому, суд врахував бажання відповідача на примирення, та з метою охорони сім'ї надав сторонам строк на примирення терміном на 1 місяць. Однак, за наданий судом строк на примирення сторони не примирилися та не стали проживати однією сім'єю. Сама ж відповідач пояснила, що не залишилася по місцю проживання свого чоловіка, так як чоловік сестри ОСОБА_3 її виганяв, хоча сама ОСОБА_7 не заперечувала, щоб вона залишалася доглядати брата. Її твердження, що вона потім поїде та буде жити з хворим лежачим чоловіком, з яким не проживала більше року, суд не може покласти в основу рішення по справі, оскільки відсутні будь-які підстави вважати, що вказані обставини будуть мати місце. Наразі шлюбні відносини між сторонами припинені.
В ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного Кодексу України законодавець закріпив, що шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
При цьому, законодавець не визначив будь-які виключення з положень вказаних правових норм.
Копії довідки про результати розгляду звернення від 09.12.2019 та письмові пояснення ОСОБА_3 від 02.12.2019 (а.с. 38-39) підтверджують його бажання розлучитися з відповідачем. Остання ж в судовому засіданні підтвердила його здатність висловлювати свою думку.
Таким чином, аналізуючи досліджені докази та правові норми, що регулюють спірні правовідносини; за встановлених обставин, зважаючи, що сторони з грудня місяця 2018 року, тобто більше року, проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть, тобто шлюбні відносини між ними фактично припинені; будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідно відносини між подружжям можливо покращити, можливо відновити шлюбні відносини, в тому числі з огляду на тяжку хворобу позивача, та зберегти сім'ю, суду не надано, а формальне ж існування шлюбу суперечить інтересам позивача, які мають істотне значення, і має ознаки примушування до його збереження, що є порушенням права на свободу та особисту недоторканність та може мати наслідки, встановлені законом, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. в доход держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 12 січня 2017 року Овруцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (актовий запис №2).
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 11.03.2020.