справа № 278/277/20
11 березня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Фурман О.А., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання батьківства, -
Направленим позовом заявник просить суд ухвалити рішення про визнання його батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести зміни в актовий запис про народження дитини, зазначивши її прізвище як " ОСОБА_5 " та по батькові " ОСОБА_6 ", а батьком зазначивши позивача.
Сторони подали до суду заяви про слухання справи за їх відсутності. Позивач розгляд справи просив проводити без його участі, позов підтримав та просив його задовольнити. Відповідачі подали до суду заяви, якими просили розглядати справу без їх участі, позов визнали, просили його задовольнити.
Проаналізувавши такі заяви, суд, на підставі положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України, вважає необхідним позов задовольнити у підготовчому засіданні з огляду на наступне.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.02.2005 року (а.с. 6). На час її народження батьком дитини був записаний відповідач ОСОБА_2 як людина, яка перебувала у шлюбі з матір'ю даної дитини. Такий шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 від 06.06.2006 року (а.с. 5).
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було укладено шлюб, зареєстрований 17.11.2009 року виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, серії НОМЕР_3 від 17.11.2009 року, актовий запис №14 (а.с. 7).
Позивач фактично та біологічно вважає дитину, ОСОБА_4 своєю дитиною.
Заявою від 22.11.2019 року, засвідченою нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Манелюк М.І., зареєстрованої в реєстрі за №3330, ОСОБА_2 дав свою згоду на усиновлення ОСОБА_4 ОСОБА_1 та внесення відповідних змін до актового запису про народження (а.с. 8).
Відповідачі, а саме мати та особа, записана батьком, визнали факт спорідненості дитини з позивачем, що на переконання суду, вважається підтвердженням даних обставин.
Правовідносини між сторонами врегульовані та відповідають наступним нормам права.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1 ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст.128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою собою, а утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України ухвалення рішення в підготовчому судовому засідання може мати місце в разі його визнання відповідачем.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Враховуючи фактичні обставини справи, положення норм матеріального права, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову, адже, як встановлено у ході розгляду справи, позивачем доведено той факт , що він є батьком дитини ОСОБА_4 , а відповідачі такий факт визнали та просили позовну заяву задовольнити.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в дольовому порядку на користь позивача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд даної справи, що складаються із судового збору в сумі 1 681, 60 гривень, тобто по 840, 80 гривень з кожного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести відомості до актового запису №1 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 14.02.2005 року, вчиненого виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вказавши прізвище та по батькові дитини відповідно " ОСОБА_5 " та " ОСОБА_6 ".
Внести відомості до актового запису №1 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 14.02.2005 року, вчиненого виконавчим комітетом Озерянківської сільської ради Житомирського району Житомирської області, вказавши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) батьком дитини.
Стягнути з відповідачів в дольовому порядку на користь позивача витрати за розгляд справи в сумі 1 681, 60 гривень, тобто по 840, 80 гривень з кожного.
Повне рішення складено 11 березня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Грубіян