Справа № 161/3819/20
Провадження № 1-кс/161/1830/20
про відмову у здійсненні приводу
м. Луцьк 10 березня 2020 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про привід свідка ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019031010000049 від 18 квітня 2019 року,
На адресу слідчого судді 10 березня 2019 року надійшло вказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що свідка ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні було неодноразово викликано до слідчого для надання показів, однак він відмовляється прибути до слідчого посилаючись на відмову надавати покази згідно ст.63 Конституції України.
У зв'язку з вищенаведеним, слідчий просить надати дозвіл на привід вказаного свідка.
Розглянувши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.
Частиною третьою статті 142 КПК України визначено, що слідчий суддя або суд, встановивши, що особа, яка зобов'язана з'явитися на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з'явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
В розглядуваному випадку, як слідує з фабули кримінального провадження, воно проводиться за фактом можливого надання завідомо неправдивих показів свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тобто сторона обвинувачення наперед визначила, що свідок ОСОБА_4 викликається на допит для надання пояснень щодо себе.
Частиною першою статті 63 Конституції України визначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
В даному випадку, в матеріалах клопотання є письмова заява свідка, в якій він відмовляється надавати покази посилаючись на ст.63 Конституції України.
До того ж, слідчий суддя враховує, що за злочином, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, минули строки давності, які визначені у ст.49 КК України, оскільки досудове розслідування здійснюється щодо злочину середньої тяжкості, а спірні події відбулися у 2012 році.
Враховуючи вищевикладене, оскільки кримінальне провадження здійснюється за фактом можливого надання завідомо неправдивих показів свідком, а цей свідок повідомив слідчого про свою відмову надавати покази щодо себе, враховуючи сплив строків давності за злочином, щодо якого здійснюється досудове розслідування, викликаний слідчим свідок не може нести відповідальності у вигляді примусового приводу на допит, а отже у задоволенні відповідного клопотання слідчого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.142 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , про привід свідка ОСОБА_4 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019031010000049 від 18 квітня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_1