Справа № 161/20369/19
Провадження № 2/161/660/20
05 березня 2020 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
Свій позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , вона, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Вказує, що вона та її сестра ОСОБА_2 є спадкоємцями за правом представлення, оскільки їхній батько ОСОБА_6 (син спадкодавця) помер ще до смерті ОСОБА_4 . Також зазначає, що вона у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до Луцької районної державної нотаріальної контори Волинської області із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Враховуючи, що частка у спадковому майні, яка належала б її батькові, становить 1/3 від спадкового майна, то їй та її сестрі належить право спадкування по 1/6 частки цього майна.
З врахуванням наведеного позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 , а саме: на 1/6 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, кожен з відповідачів попередньо подав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 липня 2007 року Ратнівською сільською радою Луцького району Волинської області (а.с.5).
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіту не залишила, а тому спадкування після її смерті здійснюється за законом.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене законом коло осіб з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві та розрахунку, що він залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім'ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
При спадкуванні за правом представлення кількома особами, частка померлого ділиться між ними порівну. Особи, які спадкують за правом представлення, не мають права спадкувати обов'язкову частку, яка належала їх померлому родичу (стаття 1241 ЦК України).
При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.
Спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем. Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.
Перелік осіб (спадкоємців), які мають право на спадкування за правом представлення, встановлений нормами статті 1266 ЦК України.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є внучкою спадкодавця ОСОБА_4 . Батько позивача та одночасно син спадкодавця ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще до смерті ОСОБА_4 . Наведене дає підстави для висновку, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 за правом представлення. Такі висновки суду підтверджуються:
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 , виданого 19 травня 1952 року Ратнівською сільською радою Луцького району Волинської області, яким підтверджується факт родинних відносин спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , як матері та сина (а.с.9);
-копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 , виданого Ратнівською сільською радою Луцького району Волинської області, з якого встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6);
-копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , виданого 18 червня 1983 року Ратнівською сільською радою, з якого встановлено, що батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_6 (а.с.7);
-копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Любешівського районного управління юстиції Волинської області, яким підтверджується зміна прізвища позивачем після укладення шлюбу з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с. 8).
До складу спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 увійшов житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Будучи спадкоємцем за правом представлення після смерті баби, позивач 10 жовтня 2007 року звернулась до Луцької районної державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини (а.с. 10).
Дослідивши матеріали спадкової справи, заведеної Луцькою районною державною нотаріальною конторою Волинської області №541/2007 після смерті ОСОБА_4 , суд встановив, що спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2008 року за ОСОБА_5 визнано право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_4 , а саме: на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями АДРЕСА_1 (а.с.14).
Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волиснської області від 17 лютого 2009 року визнано право власності на 1/3 частину вищевказаного спадкового будинку за ОСОБА_3 (а.с.15).
Також встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 08 листопада 2018 року виконавчим комітетом Ратнівської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с. 11).
З письмової відповіді державного нотаріуса Луцької районної державної нотаріальної контори Берези О.П. від 03 квітня 2019 року встановлено, що для подальшого оформлення прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 позивачу запропоновано звернутись до суду, оскільки нотаріальне контора не може видати їй свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.10).
Таким чином, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в зв'язку з тим, що в неї немає правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спірне нерухоме майно.
Та обставина, що спадкодавцю ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 встановлена рішеннями суду, які набрали законної сили: рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2008 року в справі №2-7291/08 та рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2009 року в справі №2-532/09. Копії вказаних рішень суду наявні в матеріалах справи.
Крім того, за змістом витягу з погосподарської книги №3 Гіркополонківської сільської ради Луцького району за 2019 рік ОСОБА_4 продовжує належати 1/3 частина спірного житлового будинку (а.с.12).
З огляду на наведене, судом встановлено, що 1/3 частина житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, враховуючи, що позивач є однією з двох спадкоємців за правом представлення та прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з відсутністю документів, які засвідчують право власності на нього, то суд дійшов висновку, що позов, в межах заявлених вимог, підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. 1261, 1225, 1226, 1266, 1269, 1270, 1267 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: на 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_6 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_7 );
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_8 );
Дата складення повного тексту рішення 12 березня 2020 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.