Справа № 158/97/20
Провадження № 3/0158/73/20
11 березня 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Костюкевича О.К.
секретаря - Хмілевської І.О.
за участю правопорушника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Волинського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого поліцейським-водієм роти поліції охорони управління поліції охорони у Волинській області з дислокацією в місті Ківерці, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи поліцейським-водієм роти поліції охорони управління поліції охорони у Волинській області з дислокацією в місті Ківерці, відповідно до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом на якого поширюється дія зазначеного Закону, письмово не повідомив у 10-денний строк з моменту отримання доходу на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (заповнивши відповідну електронну форму на веб-сайті Національного агенства у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а саме - 09.02.2019 року відчужив належний йому автомобіль, що за отримав дохід у розмірі 170 313 грн.
Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП, ОСОБА_1 не визнав та заперечив обставин вчинення правопорушення, які викладені у протоколі про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП від 15.01.2020 року № 4/42-02/2020, оскільки договір про відчуження належного йому транспортного засобу було укладено у м. Старобільськ Луганської області, де він ніколи не був, про даний договір йому нічого не відомо. Насправді належний йому автомобіль ним було продано ще на початку 2018 року за 3 тис. доларів (еквівалентно 84000 грн. станом на момент відчуження), однак не за договором купівлі-продажу, а оформленням генеральної довіреності. Про договір купівлі-продажу від 09.02.2019 року йому стало відомо від працівників поліції при складені даного адміністративного протоколу. Його пояснення підтримав його представник ОСОБА_2 .С. та надав письмові пояснення.
Прокурор Пирлик Р.В. обставини викладені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки юридично автомобіль належав ОСОБА_1 і був відчужений хоча не ним особисто, однак від його імені.
Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, документами і т.і.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його представника, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.
Положення статті 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» №13 від 25 травня 1998 року (із змінами), суди при розгляді справ про правопорушення, пов'язані з корупцією, мають також з'ясувати мотив і характер вчиненого діяння.
Частина 2 статті 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контрою, а саме: несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом декларування доходів.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не доводять тих обставин, що останній мав умисел на несвоєчасне, без поважних причин щодо несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни майнового стану, а саме подання додаткової декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, виходячи з наступного.
Як вбачається із договору купівлі-продажу (а.с. 35-36) транспортний засіб марки «Пежо Партнер» д.н.з. « НОМЕР_1 » від імені ОСОБА_1 продаж здійснювала ОСОБА_3 . Крім цього, належність підпису від імені продавця ОСОБА_1 заперечив.
Згідно з довіреністю від 24.01.2018 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю розпоряджатись, користуватись та відчужувати спірний автомобіль (а.с. 41-42).
Згідно з довіреністю від 31.01.2018 року ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_1 , уповноважив ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 повністю розпоряджатись, користуватись та відчужувати автомобіль марки «Пежо Партнер» д.н.з. « НОМЕР_1 » (а.с. 43-44).
Надіслані регіональним центрам МВС в Луганській області матеріали містять копії продавця і покупця вищезазначеного автомобіля - це ОСОБА_3 (а.с. 39-40) та ОСОБА_7 відповідно (а.с. 37-38).
Таким чином суб'єктом складення протоколу в зібраних матеріалах не спростовано пояснення ОСОБА_1 про відчуження автомобіля марки «Пежо Партнер» д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_5 за 3000 доларів США, що еквівалентно 84000 грн., яке було оформлено генеральною довіреністю від 24.01.2018 року, а вищеперерахованими документами, поясненнями правопорушника ОСОБА_1 підтверджується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу статті 10 КУпАП, відповідно до якої адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, та статтею 11 КУпАП відповідно до якої адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати.
Зважаючи на те, що законом у диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, є логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такої ж думки притримуються судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статті 176-2 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Суд вважає не спростованими доводи ОСОБА_1 про необізнаність щодо продажу автомобіля та його оцінку, що виключає його вину у вчиненні правопорушення.
Крім того, під час розгляду справи не було встановлено в діях ОСОБА_1 будь-яких мотивів на уникнення фінансового контролю шляхом несвоєчасного подання декларації.
Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.176-2 КУпАП, про що свідчить, відсутність складу адміністративного правопорушення, у тому числі вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відтак робить неможливим її притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного корупційного правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич