Справа № 137/139/20
"11" березня 2020 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участі секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Гребенюк О.С. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.03.2010 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1900.00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами банку", складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 30.09.2019 року виникла заборгованість за кредитом 1866.11 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом 15881,39 грн, заборгованість за пенею та комісією 2550,00 грн, штраф (фіксована частина) - 500.00 грн, штраф (процентна складова)- 1014,88 грн
Представником позивача Гребенюком О.С. при подачі позову до суду, додано клопотання у якому останній просить розглянути справу у його відсутність, позов підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 45).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Позов визнає частково. Заперечує проти стягнення відносно нього заборгованості за пенею та комісією (а.с. 56).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Як зазначено у ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 17.03.2010 року ОСОБА_1 , отримав кредит у розмірі 1900.00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 10).
Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 30.09.2019 року виникла заборгованість за кредитом 1866.11 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом 15881,39 грн, заборгованість за пенею та комісією 2550,00грн (а.с. 7-10).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: штраф (фіксована частина) - 500.00 грн, штраф (процентна складова) 1014,88 грн за порушення позичальником строків платежів.
Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Кредитним договором передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Тобто, вимога банку про стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу є взагалі неправомірною, оскільки стягуючи штраф висувати вимогу про стягнення пені банк не має права.
Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 р. у справі №6-2003цс15 згідно зі ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, а тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по пені в розмірі 2550,00 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, згідно зі ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконує свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується в п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
В ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства, для часткового задоволення позову.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.03.2010 року у розмірі 1866.11 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 15881,39 грн; 500 - штраф (фіксована частина); 1014,88 грн (процентна складова).
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 1921,00 грн, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 19262,38 грн * 100% : 21812,38 грн ціни позову = 88.31%), тобто 88.31% від суми сплаченого судового збору 88.31% * 1921,00 грн:/100% = грн), що складає 1696,43 грн
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 206, 209, 247,258-259, 263-268 ЦПК України, враховуючи правові позиції викладені у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року в справі №6-2003цс15, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22.15.2005 Літинським РВ УВМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк»(рахунок № НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.03.2010 в розмірі 1866.11 гривень, заборгованість по відсотках за користування кредитом у розмірі 15881.39 гривень; 500 - штраф (фіксована частина); 1014.88 грн (процентна складова) та 1696,43 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Акціонерне Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22.15.2005 Літинським РВ УВМС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя : Гопкін П. В.