Справа № 826/15631/16 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П.
11 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Чаку Є.В.
суддів: Файдюка В.В.
Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря: Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В. (далі- відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про зобов'язання відповідача 1 включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Фідобанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Фідобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 29 листопада 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року апеляційне провадження по справі було зупинено до моменту вирішення Вищим адміністративним судом України справи №826/9693/13-а.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "Фідобанк" Коваленко О.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року провадження у справі поновлено.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 17 травня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги.
У п.1.2 - 1.13 вказаного договору зазначено, що між первісним вкладником та ПАТ «Фідобанк» було укладено Договори банківських вкладів від 26 жовтня 2015 року, а саме:
- №304471-980/2015, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 5001 грн.
- №304477-980/2015, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 5001 грн.
- №304475-980/2015, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 5001 грн.
- №304486-980/2015, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 5001 грн.
- №304483-980/2015, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 5001 грн.
Також, 12 травня 2016 року між первісним вкладником та ПАТ «Фідобанк» було укладено Договір банківського вкладу № 419621-980/2016, згідно якого на депозитний рахунок за вказаним договором було внесено 86000 грн.
У п.2.1 договору про відступлення права вимоги зазначено, що первісний вкладник відступає, а новий вкладник набуває право вимоги на грошові кошти належні первісному вкладнику за основними договорами у сумі 111005 грн.
07 липня 2016 року на ім'я Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Коваленка Олександра Володимировича було надіслано спільне повідомлення-заяву про укладання вищезазначеного Договору відступлення права вимоги з доданими копіями Договору.
Водночас, постановою Правління Національного банку України від 20 травня 2016 року №8 ПАТ «Фідобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.05.2016 року №783 розпочато процедуру виведення ПАТ «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 22 травня 2016 року та призначено Уповноваженою особою Фонду за тимчасову адміністрацію ПАТ «КБ «Промекономбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Коваленка Олександра Володимировича.
Постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Фідобанк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19 липня 2016 року №1265 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Фідобанк» з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року та продовжено на цей строк повноваження Коваленка О.В., як ліквідатора ПАТ «Фідобанк».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Фідобанк» «Про перевірку в ПАТ «Фідобанк» вкладів фізичних осіб» від 25 травня 2016 року №29 надано розпорядження здійснити в ПАТ «Фідобанк» перевірку документів, пов'язаних з укладенням банком договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладникам, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб для визначення підстав можливого обмеження уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Фідобанк» №94 «Про тимчасове обмеження здійснення в ПАТ «Фідобанк» на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за відповідними рахунками вкладів» від 07 червня 2016 року, тимчасово обмежено здійснення в ПАТ «Фідобанк» на час тимчасової адміністрації банківські операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначено у Додатку №1 до цього наказу.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Фідобанк» №35 «Щодо продовження строку повноважень Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, призначеної наказом від 25 травня 2016 року №29» від 05 серпня 2016 року строк повноважень Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб продовжено.
Позивач у позові зазначила, що при зверненні до банку-агенту їй стало відомо, що її не включено до Загального реєстру осіб, які мають право на отримання гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Згідно з положеннями норм ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іншого депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
В свою чергу зазначена норма Закону визначає, що вкладник - це фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч.1 ст. 1060 Цивільного кодексу України договір банківського укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ст. 1058 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк відкриває своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки, за договором банківського рахунку - поточні рахунки.
Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнтові на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Поточний рахунок, що відкривається банком клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору ти вимог законодавства України.
Відповідно до п.2.1 постанови НБУ №492 від 12.11.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах» передбачено, що Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов'язані на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому законодавством України порядку їх копій ідентифікувати та верифікувати клієнтів - власників рахунків/ представників власників рахунків/ осіб, які відкривають рахунки на користь третіх осіб у порядку, встановленому законодавством України з питань запобігання та легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення та нормативно правовим актам Національного банку з питань фінансового моніторингу. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.
Враховуючи викладене позивачу, необхідно було не лише повідомити банк про такі дії як укладення договору про відступлення права вимоги, а й особисто з'явитись до відділення банку для можливості зміни основного правочину та укладення нового правочину, на користь позивача щодо відступлення коштів.
Колегія суддів звертає увагу, що обставина укладення договору відступлення права вимоги не може бути підставою для визнання особи на користь якої відступлена частина коштів вкладником банку, оскільки відповідно до чинного законодавства вкладником є виключно особа, яка особисто уклала або на користь якої було укладено договір банківського вкладу.
Поточні рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах №492 не передбачено.
Укладення лише договору відступлення права вимоги за договором банківського рахунку не призводить до виникнення у банку грошового зобов'язання перед новим кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 134/1668/16-ц від 28 березня 2018 року та у справі 826/9406/17 від 03 жовтня 2019 року.
Відповідно до вимог статей КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вимоги позивачки ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, не підлягають задоволенню за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, адже кошти Фонду мають інше призначення і спрямування, а саме відшкодування вкладникам коштів за їх вкладами. Позивач в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є вкладниками ПАТ «ФІДОБАНК», а тому не набула права на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що в даному випадку вкладником в рамках досліджуваних правовідносин є саме ОСОБА_3 , яка безпосередньо і укладала договори банківського вкладу та банківського депозиту із банком. При цьому, як зазначає відповідач 2, 26.07.2016 року ОСОБА_3 було виплачено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування у розмірі 200 000 грн., тобто Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виконано свої зобов'язання перед вкладником за вказаними вище договорами.
Враховуючи встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про наявність в неї права на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами є помилковими та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В.Файдюк
Є.І.Мєзєнцев