02 березня 2020 р. Справа № 440/4388/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Логашкіна С.С.
представника відповідача Корнейчук О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2019, суддя А.О. Чеснокова, Пушкарівська вулиця, 9/26, Полтава, Полтавська область, 36000, повний текст складено 03.10.19 по справі № 440/4388/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - позивач, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі - відповідач, Офіс великих платників податків ДПС України), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 № 0012051401 та № 0012041402.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 задоволено вищезазначений адміністративний позов.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що, якщо допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З приводу викладеної позиції відповідач послався на постанову Верховного Суду від 24.12.2010 № 21-25а10. Також відповідач послався на виявлені під час перевірки порушення, у зв'язку з чим вважає про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження по справі.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
29 січня 2020 року на адресу суду від позивача надійшов відзив, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції позивач послався на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2018 по справі 1570/7146/12 та від 24.10.2018 у справі № 808/1746/15. Від 20.09.2019 у справі № 0340/1931/18, відповідно до яких, у випадку незаконності перевірки, прийняті за її результатами акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Ухвалою суду апеляційної інстанції проведено заміну відповідача на правонаступника - Офіс великих платників податків ДПС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстроване як юридична особа 29.12.1993 за № 15851200000000196, код ЄДРПОУ 05763814 та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС. Позивач здійснює свою господарську діяльність, зокрема, у сфері виробництва залізничних локомотивів і рухомого складу.
З 02 жовтня 2018 року відповідачем згідно наказу ДФС України № 614 від 26.09.2018 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28.09.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2017, за наслідками якої складено акт позапланової виїзної перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30.10.2018.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), МСБО 18 в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 195538452,00 грн., в тому числі: за І квартал 2016 року - на 7757468,00 грн., півріччя 2016 року - на 142567189,00 грн., три квартали 2016 року - на 195538452,00 грн., а також ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині неповернення валютної виручки за виконані роботи, надані послуги.
07 листопада 2018 року позивачем подано заперечення на акт перевірки 3266/28-10-14-01/05763814 від 30.10.2018, за наслідками розгляду якого вищий контролюючий орган відхилив заперечення платника на акт перевірки, а висновки останнього залишив без змін.
На підставі акта перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30.10.2018 відповідачем 21.11.2018 винесено податкові повідомлення-рішення:
№ 0012051401 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 195538452,00 грн.,
№ 0012041402 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 190007631,21 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано ПК України.
Відповідно до п.п. 61.1, 61.2 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Основним спірним питанням, з огляду на підстави звернення з позовом та аргументи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є встановлення наявності законодавчо встановлених підстав для проведення повторної камеральної перевірки з одних і тих же питань.
Порядок проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано ст. 78 ПК України, зокрема передбачено спеціальні підстави щодо проведення перевірки платника податків вдруге.
Так, відповідно до пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено у п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
Положеннями п. 86.8 ст. 86 ПК України унормовано, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Як встановлено під час судового розгляду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.11.2018 № 0012051401 та № 0012041402 винесені на підставі висновків акту перевірки № 3266/28-10-14-01/05763814 від 30.10.2018 та на підставі наказу ДФС України № 614 від 26.09.2018 на підставі наказу Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28.09.2018.
Дані правові акти індивідуальної дії, а саме наказ ДФС України № 614 від 26.09.2018 та наказ Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28.09.2018, були предметом судового розгляду Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3510/19, за результатами розгляду якої вищезазначені накази були скасовані рішенням суду від 13.12.2018, яке набрало законної сили.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки, наказ на проведення якої скасовано як неправомірний рішенням суду, що набрало законної сили.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленої у постановах у справах №826/16912/14 від 13.03.2018, невиконання контролюючим органом вимог законодавства, які встановлені нормами ПК України та регулюють підстави і порядок проведення документальної невиїзної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Тобто, визнання протиправності Наказу на проведення перевірки, тягне за собою визнання перевірки протиправною, оскільки така перевірка вважається відсутньою як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи позицію Верховного Суду, яка є обов'язковою при вирішенні даної справи колегією суддів на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України, зважаючи на скасування в судовому порядку наказів ДФС України № 614 від 26.09.2018 та Офісу великих платників податків ДФС № 1803 від 28.09.2018, що тягне за собою визнання самої перевірки протиправною, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу відсутності правових наслідків вказаної перевірки.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року по справі № 440/4388/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова
Постанова складена в повному обсязі 12.03.2020