05 березня 2020 р.Справа № 520/10561/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Квартенка О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.12.19 року по справі № 520/10561/19
за позовом Обслуговуючого кооперативу "КІМ"
до Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про скасування постанов,
Позивач, Обслуговуючий кооператив «Кім», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №158/2391/0/250-19-П;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №159/2392/0/250-19-П;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №160/2393/0/250-19-П.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що протиправних діянь не вчиняв, проведені будівельні роботи не потребують отримання будь-яких дозволів та сповіщення органів державного архітектурно-будівельного контролю, адже є відновленням раніше збудованих нежитлових будівель - елементів благоустрою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року позов - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано повністю постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №158/2391/0/250-19-П про накладення 72252,00 грн. штрафу.
Визнано протиправною та скасовано повністю постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №159/2392/0/250-19-П про накладення 80280,00 грн. штрафу.
Визнано протиправною та скасовано повністю постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.09.2019 р. №160/2393/0/250-19-П про накладення 100350,00 грн. штрафу.
Відповідач, Харківська міська рада в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлові будівлі літ. «А-1» загальною площею 227,6 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 34,3 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 50,2 кв.м, літ. «Д-2» загальною площею 1297,2 кв.м за адресою: м. Харків, вул. Заводу Комсомолець (нині вул. Букова), 4-Б належать ОК «ЖБК КІМ» (код ЄДРПОУ: 39318424) на підставі договорів пожертви, серія та номер: 1951 та 1954, виданих 29.08.2014.
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою: м. Харків, вул. Букова, 4-Б заінвентаризовано нежитлові будівлі: літ. «А-1» загальною площею 227,6 кв.м, літ. «Б-1» загальною площею 34,3 кв.м, літ. «В-1» загальною площею 18,7 кв.м., літ. «Г-1» загальною площею 50,2 кв.м, літ. «Д-2» загальною площею 1297,2 кв.м.
Також встановлено, що зазначені будівлі будуються на місці колишнього розташування нежитяових будівель літ. «А-1 » та літ. «Г-1».
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що під час перевірки був присутній голова Обслуговуючого кооперативу «КІМ» ОСОБА_1
Обслуговуючим кооперативом «КІМ» не представлена проектна документація та документи щодо забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду.
Враховуючи вищевикладене встановлено, що Обслуговуючим кооперативом «КІМ» проводяться будівельні роботи з будівництва двох будівель на земельній ділянці по вул. Букова, 4-Б у м. Харкові без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду та без проектної документації.
Отже, ОК «КІМ» було знесено нежитлові будівлі літ. «А-1, літ. «Б-1, літ. «В-1», літ. «Г-1» та літ. «Д-2» (які станом на 2019 рік ще існували, про що зазначено у рішенні Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1605/19) та на їх місці без будь-яких дозвільних документів будуються гаражні бокси.
У зв'язку із виявленням вищевказаних порушень містобудівного законодавства, 06.09.2019 року відносно ОК «КІМ» складено 3 протоколи пр правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Зазначені документи направлені 12.09.2019 на адресу ОК «КІМ» засобами поштового зв'язку з описом вкладення. Документи фактично отримані ОК «КІМ» 18.09.2019, тобто до винесення оскаржуваних постанов.
Відповідач зазначає, що складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності містять інформацію про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Отже, позивач знав про дату, час та місце розгляду відповідних справ до їх розгляду у приміщенні Інспекції, однак з невідомих причин на розгляд справ не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справ не направляв.
Також відповідач звертає увагу, що належні позивачу нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1» та літ. «Г-1», літ. «Д-2» не призначались для забезпечення життєдіяльності населення, адже у позовній заяві сам позивач вказує про наявну «аварію», з метою ліквідації якої такі будівлі ним відновлювались.
Крім того, згідно листа голови ОК «КІМ» від 20.08.2019 № 106, кооперативом виконувались роботи з відновлення будівель без отримання дозвільних документів на підставі п. 13 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406.
Однак, щоб відносити відповідні роботи до п. 13 зазначеного переліку, такі роботи мали передбачати відновлення окремих конструкцій будівель та споруд, а не повне їх знищення і будівництво цілком інших об'єктів.
Роботи з відновлення будівель та споруд системи збирання і вивезення відходів, визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів», не можуть передбачати нового будівництва таких об'єктів.
Крім того, нежитлові будівлі літ. «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1» та літ. «Г-1», літ. «Д-2» не призначались для обслуговування житлового будинку ОСББ «Букове-2019».
Відповідач зазначає, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
У акті Інспекції зазначено: «враховуючи вищевикладене встановлено, що Обслуговуючим кооперативом «КІМ» проводяться будівельні роботи з будівництва двох будівель на земельній ділянці по вул. Букова, 4-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:12:003:0067) без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), без забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду та без проектної документації».
Таким чином, актом зафіксовано факт проведення будівельних робіт саме на момент проведення перевірки. На матеріалах фотофіксації перевірки відображено будівельні матеріали та інше обладнання, необхідне для завершення будівельних робіт.
Крім того, обставина пропуску Інспекцією строку для притягнення позивача до відповідальності не зазначалась серед підстав позову. У зв'язку із цим, такі питання не були додатково висвітлені та аргументовані Інспекцією у письмових доказах в силу їх виникнення лише на стадії розгляду судом першої інстанції справи по суті.
Відповідач наголошує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
На думку відповідача, суд першої інстанції не досліджував наявності правопорушень у сфері містобудівної діяльності взагалі. Суд встановлював лише процедурні та юридичні аспекти можливості притягнення позивача до відповідальності за їх вчинення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники відповідачів, не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заявник згідно з відомостями Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є власником нежитлових будівель літ «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-2» по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 4-Б АДРЕСА_3 .
Як з'ясовано судом першої інстанції, і визнано учасниками справи, вул. Букова у м. Харкові межує із вул. Клочківською у м. Харкові, ут;ворюючи перехрестя, біля якого розміщена земельна ділянка із кадастровим номером 6310136300:12:003:0054.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2017р. по справі №922/3875/16 за заявником було визнано право користування частиною земельної ділянки із кадастровим номером 6310136300:12:003:0054 відповідно д 86; рішення Харківської міської ради №184/16 від 20.04.2016р.
Пунктами 9.1-9.3 додатку №1 до рішення Харківської міської ради від 19.06.2019р. №1605/19 заявнику надано в оренду земельну ділянку із кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 площею 2,0722га для будівництва учбових майстерень за рахунок знесення існуючих будівель літ «А-1», літ. «Б-1», літ. «В-1», літ. «Г-1», літ. «Д-2» по АДРЕСА_3 .
У зв'язку з виявленням об'єктів самочинного будівництва на указаній земельній ділянці Інспекцією було відносно заявника видано наказ №306 від 06.08.2019р. про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки.
Згідно з направленнями №659-к від 06.08.2019р. та №660-к від 06.08.2019р. строк проведення позапланової перевірки був визначений як 07.08.2019р.-16.08.2019р.
Згідно з доповідною запискою працівника Інспекції від 16.08.2019 р. проведення перевірки не виявилось за можливе.
У подальшому без прийняття нового окремого письмового рішення про призначення перевірки, а з посиланням на наказ №306 від 06.08.2019р. Інспекцією було оформлення направлення на перевірку №752-к, згідно з яким строк проведення позапланової перевірки був визначений як 21.08.2019р.-04.09.2019р. (10 робочих днів).
Керівником Кооперативу дане направлення було отримано 21.08.2019р., що підтверджується власноручним підписом на звороті документу.
04.09.2019р. без прийняття будь-якого окремого письмового рішення Інспекцією було оформлення направлення на перевірку №802-к, згідно з яким строк проведення позапланової перевірки був визначений як 05.09.2019р. - 06.09.2019р. (10 робочих днів).
Доказів отримання керівником Кооперативу цього направлення до матеріалів справи не подано.
Як з'ясовано судом першої інстанції, Кооператив рішення Інспекції про призначення перевірки та дій Інспекції з приводу проведення перевірки до суду або адміністративного органу вищого рівня не оскаржував.
Результати проведеної перевірки були оформлені актом від 06.09.2019р. №752/802-А (далі за текстом - Акт).
У тексті Акту Інспекцією викладені судження про вчинення Кооперативом низки порушень у сфері містобудівної діяльності, а саме: ст.ст.34, 36 Закону України «Про містобудівну діяльність», ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» за рахунок зведення будівель на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 без попереднього подання повідомлення про початок будівельних робіт ч.ч.1 і 2 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» за рахунок ведення будівельних робіт без забезпечення здійснення технічного нагляду ч.ч.1 і 3 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» за рахунок ведення будівельних робіт без забезпечення здійснення авторського нагляду.
06.09.2019р. Інспекцією було складено протокол про порушення Кооперативом ч.ч. 1 і 2 ст.11 Закону України «Про архітектур;ну діяльність» (ведення будівельних робіт без здійснення технічного нагляду).
06.09.2019р. Інспекцією було складено протокол про порушення Кооперативом ч.ч. 1 і 3 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» (ведення будівельних роботі без здійснення авторського нагляду).
06.09.2019р. Інспекцією було складено протокол про порушення Кооперативом п.1 ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (ведення будівництва одноповерхових будівель без подання повідомлення про початок будівельних робіт).
Перелічені протоколи були направлені на адресу Кооперативу 12.09.2019 року та одержані Кооперативом 18.09.2019 року.
19.09.2019р. з посиланням на Акт та перелічені протоколи Інспекцією були прийняті постанова від 19.09.2019 р. №158/2391/0/250-19-П про накладення 72.252,00грн. штрафу, постанова №1598/2392/0/250-19-П про накладення 80.280,00грн. штрафу, постанова №160/2393/0/250-19-П про накладення 100.350,00грн. штрафу.
Не погодившись із правомірністю цих постанов, заявник ініціював даний спір.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що допущені, при проведенні перевірки, порушення невілюють її наслідки у вигляді накладення штрафів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У свою чергу, статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок №553).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
У свою чергу, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553).
Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (пункт 17 Порядку № 553).
У свою чергу, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Порядок № 244).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку № 244, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією. Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право, зокрема, головні інспектори будівельного нагляду.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно пункту 9 Порядку № 244, є відповідний протокол, складений посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. (пункт 15 Порядку №244).
Відповідно до пунктів 16 та 22 Порядку № 244, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт (пункт 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 № 747).
При цьому, пунктом 2 частини 2 статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною 11 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Згідно з абз.10 п.7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Доказів прийняття письмового рішення про продовження строку позапланової перевірки владним суб'єктом до матеріалів справи не подано.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правомірності у діях адміністративного органу після закінчення строку проведення перевірки, та оформлення направленням №752-к від 19.08.2019р., що призводить до дефекту здобуття Інспекцією доказів у спірних правовідносинах.
Обов'язок подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт установлений ст.ст. 34 і 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та деталізований Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747)).
Пунктом 5 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб у разі незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством.
Отже, цією статтею передбачена міра юридичної відповідальності за вчинення особою діяння, зміст якого полягає у проведенні будівельних робіт без забезпечення технічного нагляду.
Обов'язок забезпечення технічного нагляду установлений ч.ч. 1 і 2 ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (затверджено Постановою КМУ №903 від 11.07.2007 р.; далі за текстом - Порядок №903).
За приписами п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушенням у сфері містобудівної діяльності є також і незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, що тягне накладення штрафу у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обов'язок забезпечення авторського нагляду установлений ч.ч. 1 і 3 ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (затверджено Постановою КМУ №903 від 11.07.2007 р.; далі за текстом - Порядок №903).
Визначенню етапів будівництва присвячені норми ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", де указано, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва (ч.1 ст.11); Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч.4 ст.11); Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування (ч.5 ст.11).
За визначенням ч.1 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
У силу правил ч.2 ст.30 названого закону фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
У розумінні ст. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів (затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011р. №45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за № 651/19389; далі за текстом - Порядок №45) будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва.
Ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність», передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами у розумінні ч.1 ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності.
Колегія суддів зауважує, що за визначенням ч.1 ст.1 названого закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
У силу ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018р. по справі №808/5834/14 (провадження №К/9901/3499/18), від 22.01.2019р. по справі №810/5497/15 (адміністративне провадження №К/9901/7507/18) від 17.10.2018р. по справі №522/22055/17 (адміністративне провадження №К/9901/52257/18), в яких зазначено, що присікальний строк застосування штрафу у сфері містобудівельної справи становить три роки.
Для визначення події, з настанням якої починається перебіг цього строку, у ході перевірки владний суб'єкт має повно зібрати, належно оцінити та викласти в акті перевірки власні судження з приводу календарної дати вчинення особою правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Проте, складений Інспекцією акт від 06.09.2019р. №752/802-А таких відомостей не містить.
Щодо наведених Інспекцією доводів про початок ведення заявником будівельних робіт на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 після прийняття рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2017р. по справі №922/3875/16, колегія суддів зазначає наступне.
Так, аргумент заявника про те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2017р. по справі №922/3875/16 лише підтверджені обставини незадовільного технічного стану будівель, а роботи з їх відновлення до рівня достатньої безпеки були проведені до постановлення цього судового акту, владним суб'єктом не спростовані.
Оскільки складений Інспекцією акт перевірки не містить фактичних даних про дату вчинення особою протиправного діяння, то застосування штрафу не може бути визнано правомірним.
При цьому, слід зазначити, що здійснена Інспекцією кваліфікація будівель у якості об'єктів самочинного будівництва об'єктивно унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині етапів будівництва, адже це правило стосується виключно легальної діяльності учасника суспільних відносин.
Таким чином, доводи Інспекції про наявність у Кооперативу наміру продовжити зведення будівель як об'єктів самочинного будівництва, а відтак, і характер порушення як триваючого, є безпідставними.
Відповідно до тексту акту перевірки від 06.09.2019р. №752/802-А розміщені на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 кваліфіковані Інспекцією у якості самочинного будівництва.
До відносин з приводу виявлення об'єктів самочинного будівництва у першочерговому (пріоритетному) порядку підлягають застосуванню норми ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», де указано, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, заходом державного примусу стосовно самочинного будівництва є процедура знесення, тобто припинення фізичного існування будівлі як речі матеріального світу.
Водночас із цим, п.2 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена можливість застосування заходу державного примусу у вигляді штрафу за початок виконання будівельних робіт, зокрема, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Пунктом 5 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена можливість застосування заходу державного примусу у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без забезпечення технічного нагляду.
За приписами п.6 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачена можливість застосування заходу державного примусу у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без забезпечення авторського нагляду.
Колегія суддів аналізуючи наведені нормативно - правові акти дійшла висновку, що застосування штрафів за ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є пропорційним у разі виключення можливості знесення об'єкту самочинного будівництва.
Проте, текст складеного Інспекцією Акту від 06.09.2019р. №752/802-А не містить об'єктивних даних, які б поза розумним сумнівом засвідчували обставини відсутності підстав для знесення будівель на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136300:12:003:0067 як самочинного будівництва.
Також слід зазначити, що відповідно до п.17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (затверджений постановою КМУ від 06.04.1995р. №244; далі за текстом - Порядок №244) справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що згадане у тексті п.17 Порядку №244 дієслово «повідомляються» слід тлумачити як подію вручення особи кореспонденції або відмови особи від одержання кореспонденції.
Отже, владний суб'єкт не подав до суду належних та достовірних доказів доведення до відома заявника відомостей про час і місце розгляду питання про накладення штрафу, адже відповідні документи засвідчують лише обставини направлення кореспонденції заявнику, але не доводять обставин одержання заявником цієї кореспонденції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.
Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини події неповно, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується з характером, змістом та наслідками діяння особи.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі № 520/10561/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Харківської міської ради в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі № 520/10561/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 12.03.2020 року