ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
04 березня 2020 року №640/645/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" (далі - позивач, ТОВ "Українська гірничодобувна компанія") до Державної служби геології та надр України (також далі - відповідач, Держгеонадра), в якій позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви позивача, поданої листом від 27.08.2019 р. вих. №35, вх. №17123/02/12-19 від 28.08.2019 р. щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років;
- визнати за позивачем право з урахуваннями принципу мовчазної згоди здійснювати без отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону господарську діяльність з користування надрами з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради;
- зобов'язати відповідача надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років.
Ухвалою суду від 15.01.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/645/20 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням прав та інтересів позивача внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивача, поданої листом від 27.08.2019 р. вих. №35, вх. №17123/02/12-19 від 28.08.2019 р. щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки в межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
У відповідності до пп. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615), ТОВ "Українська гірничодобувна компанія " листом від 20.08.2019 вих. №33 реєстраційний вх. №16655/02/12-19 подало до Державної служби геології та надр України первинну заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний ", що знаходиться в Дніпропетровській області, місто Кривий Ріг, Саксаганський район, залізні руди строком на 20 років.
У подальшому, листом від 27.08.2019 р. вих. №35 вх №17123/02/12-19 від 28.08.2019 р. позивач подав відповідачу дооформлену заяву (далі - заява) з доповненим переліком документів з проханням надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років.
Географічні координати ділянки надр:
№ точкиПнШCхД
123
147° 54' 57"33° 22' 14"
247° 55' 03"33° 22' 15"
347° 55' 07"33° 22' 11"
447° 55' 20"33° 22' 13"
547° 55' 27"33° 22' 19"
647° 55' 31"33° 22' 20"
747° 55' 40"33° 22' 16"
847° 55' 56"33° 22' 20"
947° 55' 53"33° 22' 51"
1047° 55' 45"33° 22' 54"
1147° 55' 45"33° 22' 56"
1247° 55' 36"33° 22' 51"
1347° 55' 25"33° 22' 49"
1447° 55' 24"33° 22' 44"
1547° 55' 22"33° 22' 43"
1647° 55' 19"33° 22' 43"
1747° 55' 16"33° 22' 46"
1847° 55' 12"33° 22' 46"
1947° 55' 10"33° 22' 44"
2047° 55' 04"33° 22' 44"
2147° 54' 55"33° 22' 34"
Площа: 114 га
Підставою для надання спеціального дозволу відповідно до заяви є пп. 1 п. 8 Порядку №615, а саме те, що ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" за власні кошти здійснило геологічне вивчення ділянки надр та апробацію, а також підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено протоколом ДКЗ України №4850 від 12.08.2019р., і які складають, станом на 01.08.2019 року, за категорією С2 - 6544,2 тис. т. з середнім вмістом заліза загального 45,42 %, зважаючи на плановану проектну потужність кар'єру (250 тис.т. на рік), строк забезпечення запасами підприємства складає більше 20 років.
До заяви позивачем додано документи, передбачені Порядком №615, зокрема:
- Копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи-підприємця;
- Пояснювальну записку з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства;
- Копію протоколу, завірену заявником, Державної комісії по запасах про затвердження (апробацію) запасів у повному обсязі;
- Повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля;
- Каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі;
- Оглядову карту масштабом 1:100 000;
- Ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда) у масштабі 1:25 000;
- План підрахунку запасів корисної копалини з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів у масштабі 1:5 000;
- Геологічний розріз по профілю 101 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 124 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 135 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 146 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 155 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 162 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 171 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 182 у масштабі 1:1 000;
- Геологічний розріз по профілю 204 у масштабі 1:1 000;
- Програму робіт з видобування корисних копалин;
- Електронні носії.
03.09.2019 р. листом №5/4-11/10042-19 Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди) внесло пропозицію відповідачу щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" з метою видобування залізних руд кар'єру "Північний" Саксаганського родовища Дніпропетровської області за умов дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства та проведення процедури оцінки випливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
19.09.2019 р. листом №10/7/5604-19 Міністерство енергетики та захисту довкілля України повідомило позивача про початок процедури оцінки впливу на довкілля у відповідності до законодавства за його зверненням.
22.10.2019 р. постійна комісія з питань використання природних ресурсів Дніпропетровської обласної ради VII скликання, згідно витягу з протоколу №18/7 засідання постійної комісії обласної ради, вирішила не виносити на розгляд вісімнадцятої сесії обласної ради VII скликання проект рішення "Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" у зв'язку з завершенням терміну розгляду згідно п. 9 Порядку №615.
Як вбачається із загальнодоступної інформації щодо стану розгляду заяв на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, розміщеної на офіційному веб-сайті відповідача (http://www.geo.gov.ua/infiormaciya-shhodo-stanu-rozglyadu-zayav/) заява позивача від 27.08.2019 р. вих. №35 вх №17123/02/12-19 від 28.08.2019 р. про надання спеціального дозволу на дату звернення до суду та розгляду судом справи перебуває на розгляді, спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" не отриманий, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.
Згідно статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
В силу пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Пунктом 4 Положення №1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу, внесення змін до нього врегульовано Порядком №615.
Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.
Для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій та електронній формі. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив'язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку (абз. 20 п. 8 Порядку №615).
Пунктом 9 Порядку №615 встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення (абзаци 1-3 пункту 9 Порядку №615).
Видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту (абзац 6 пункту 9 Порядку №615).
Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються органом з питань надання дозволу без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, відповідно до географічних координат ділянки надр, зазначених у заяві про отримання дозволу, і документів, зазначених у додатку 1, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
Для здійснення погодження орган з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом семи робочих днів з дня реєстрації документів надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - четвертому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів (абзац 9 пункту 9 Порядку №615).
За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл (абзац 10 пункту 9 Порядку №615).
У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено (абзац 11 пункту 9 Порядку №615).
Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття. (абз. 26 п. 8 Порядку №615).
В матеріалах справи наявний витяг з Протоколу №18/7 засідання постійної комісії з питань використання природних ресурсів Дніпропетровської обласної Ради VII скликання від 22.10.2019 р., в якому зазначено, що постійна комісія з питань використання природних ресурсів Дніпропетровської обласної Ради VII скликання вирішила не виносити на розгляд вісімнадцятої сесії обласної ради VII скликання проект рішення "Про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія"" у зв'язку з завершенням терміну розгляду згідно пункту 9 Порядку №615.
Суд враховує положення абз.абз. 1, 2 та 11 пункту 9 Порядку №615, яким встановлено, що надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції та у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, погоджується з: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; у разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому і третьому цього пункту, позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено (абзац 11 пункту 9 Порядку №615). Таким чином, суд приходить до висновків, що в силу положень абз. 11 пункту 9 Порядку №615 вважається, що надання дозволу Дніпропетровською обласною Ради погоджено.
Судом встановлено, що листом №5/4-11/10042-19 від 03.09.2019 р. Міністерство екології та природних ресурсів України відповідно до пункту 25 Порядку №615 внесло пропозицію щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" з метою видобування залізних руд кар'єру "Північний" Саксаганського родовища Дніпропетровської області за умов:
- дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства, у тому числі режиму охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду і земель, зарезервованих для заповідання, особливо цінних земель, водних об'єктів, їх басейнів, водоохоронних зон (включаючи заплави) і прибережних захисних смуг, здійснення діяльності за межами земель водного фонду;
- проведення процедури оцінки випливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у строк, що не перевищує шести місяців з дня внесення повідомлення про плановану діяльність до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.
А тому, суд приходить до висновку, що Міністерством екології та природних ресурсів України було погоджено надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами. Суд також звертає увагу, що умови, викладені у листі №5/4-11/10042-19 від 03.09.2019 р. Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди), мають виконуватися на майбутнє під час здійснення ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" діяльності із користування надрами з метою видобування залізних руд.
Суд також враховує той факт, що ТОВ "Українська гірничодобувна компанія", самостійно, за власною ініціативою до отримання спеціального дозволу розпочало процедуру оцінки випливу на довкілля, що підтверджується листом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №10/7/5604-19 від 19.09.2019 р.
Аналізуючи заяву позивача з доданими до неї документами та вимоги п. 8 Порядку №615, щодо оформлення та комплектності заяви про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонта - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років, суд приходить до висновку про відповідність заяви позивача вимогам пункту 8 Порядку №615, що також не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до пункту 25 Порядку №615, Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ органу з питань надання дозволу та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Виходячи з аналізу положень пункту 19 та пункту 25 Порядку №615, рішення про відмову у наданні дозволу має бути оформлене у вигляді наказу, який має бути оприлюднений на офіційному веб-порталі Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття такого рішення.
Як зазначив позивач та не спростовано відповідачем на сайті Державної служби геології та надр України не містяться відомості щодо видання наказу про відмову у наданні позивачу спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонта -160м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, що свідчить про те, що відповідачем не прийнято рішення за результатами розгляду зазначеної заяви позивача, натомість зазначено, що вона станом на дату прийняття судового рішення знаходиться у відповідача на розгляді.
В силу положень абз. 26 п. 8 Порядку №615, рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 цього Порядку. Інформація про предмет зазначеного рішення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття.
Судом встановлено, що отримання погодження щодо надання позивачу спеціального дозволу на користування надрами від Дніпропетровської обласної Радою відбулося 22.10.2019 р., а пропозицій Мінприроди - 03.09.2019 р.
Судом враховано, що більш пізньою подією є дата погодження Дніпропетровською обласною Радою, таким чином, крайній строк прийняття відповідачем рішення щодо видачі чи відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами має обраховуватися з дати отримання погодження Дніпропетровською обласною Радою (22.10.2019р.).
Відтак, днем закінчення строку, встановленого для видачі спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" або прийняття відповідачем рішення про відмову в його є 21.11.2019р.
З огляду на викладене, позивач має право на отримання спеціального дозволу без проведення аукціону на підставі пп. 1 пункту 8 Порядку №615, однак, у встановлені строки відповідач дозвіл позивачу не надав, чим порушив права позивача. Не було прийнято також і відповідної відмови у такій видачі, а тому суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача як дозвільного органу щодо нездійснення розгляду у встановлений строк заяви ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" та щодо неприйняття рішення щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту -160м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років.
Відповідно до пункту 1 Порядку №615, видача (відмова у видачі, переоформлення, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
У статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначено, "принцип мовчазної згоди" - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Відповідно до положень частини 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.
Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
При цьому, судом встановлено комплектність заяви позивача про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та її відповідність вимогам пункту 8 Порядку №615, а також наявність всіх необхідних погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, що також не заперечувалось відповідачем.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Рисовський проти України" (№29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування".
В рішенні ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків (заява N 29979/04, пункт 70).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73).
Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).
Також, у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", Європейським судом з прав людини визначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, "правомірні (законні) очікування" - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
При цьому, в своєму рішенні у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.91 Європейський суд з прав людини зазначив, що "правомірні (законні) очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений повноваженнями, зокрема, щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, або ж прийняти рішення, і це прямо убачається з пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.
У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що своєю бездіяльністю ним створено невизначеність для позивача, який позбавлений законної можливості реалізувати своє право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років.
Суд також наголошує, що абз. 2 частини 6 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" прямо визначає лише один варіант правомірної поведінки відповідача як дозвільного органу, а саме: видати позивачу дозвільний документ - спеціальний дозвіл на користування надрами, датований останнім днем встановленого законом строку розгляду заяви позивача.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 21 серпня 2019 року у справі №826/25865/15 дійшов до висновку, що дозвільний орган зобов'язаний протягом десяти робочих днів надати суб'єкту звернення дозвіл або вмотивовану відмову у видачі документа дозвільного характеру. В протилежному випадку документ дозвільного характеру вважається виданим днем закінчення строку розгляду заяви дозвільним органом за принципом мовчазної згоди.
З огляду на те, що надання дозволу на користування надрами законодавчо віднесено до виключної компетенції Державної служби геології та надр України, однак відповідач під час розгляду питання щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, діяв не в порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством, то суд вважає, що зобов'язання відповідача надати спеціальний дозвіл на користування надрами позивачу строком дії на 20 років, встановивши датою видачі спеціального дозволу день закінчення встановленого Порядком №615 строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, буде належним способом відновлення порушених прав та інтересів останнього.
Також, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, крім способів захисту, перелічених у пунктах 1-9 та 11-15 ч. 2 ст. 245 КАС України, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 21 березня 2019 року у справі №817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 №21-1465а15 у справі №826/4418/14.
Позиція Європейського суду з прав людини та Верховного Суду свідчить про необхідність встановлення такого способу відновлення порушеного права, при якому можливість прийняття подальших протиправних рішень буде виключена.
Також Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.05.2019р по справі №818/600/17 дійшов наступного висновку: "Диспозицією частини шостої статті 4-1 Закону №2806-IV передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.
Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди".
Відповідна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року №817/498/17, від 10 січня 2019 року №813/3145/16, від 05 вересня 2018 року у справі №826/11460/17.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №826/25865/15 за позовом ТОВ "Торгівельно-промислова компанія Каскад-Імпекс" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Міністерство культури України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності дійшов до наступного висновку: «Принцип мовчазної згоди можна застосувати у випадку, коли через десять робочих днів з дати подання звернення відповідним органом не прийнято рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру. Невиконання суб'єктом владних повноважень у встановлений строк обов'язків щодо прийняття рішення за результатами розгляду звернення позивача …звільняє останнього від відповідальності за здійснення ним господарської діяльності без відповідного дозволу, оскільки такий не отриманий в наслідок бездіяльності суб'єкта уповноваженого на видання дозволу.»
Суд наголошує, що ст. 1 та абз. 1 частини 6 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" прямо передбачене за принципом мовчазної згоди право суб'єкта господарювання на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі.
Аналогічно постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. №77 "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди" також встановлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб'єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Таким чином, оскільки відповідачем, у визначений Порядком №615 строк для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами не видано ТОВ "Українська гірничодобувна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами, то позивач, відповідно до вимог ч. 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу (яким є 21.11.2019 р.), тобто починаючи з 06 грудня 2019 фактично набув без отримання спеціального дозволу право на користування надрами з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради на строк 20 років, починаючи від дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами - 21.11.2019 р., тобто до 21.11.2039 р.
Водночас, суд наголошує, що саме лише декларування згаданого права без його практичного застосування суперечитиме принципу верховенства права, що є, очевидно, неприйнятним.
За таких обставин, ефективним способом захисту порушеного права позивача в розумінні п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, що забезпечить безпосереднє поновлення порушеного права позивача та практичне застосування принципу мовчазної згоди буде саме визнання судом за позивачем права з урахуванням принципу мовчазної згоди без отримання відповідного документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу (яким є 21.11.2019 р.), тобто починаючи з 06.12.2019 р. здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради строком на 20 років з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами - 21.11.2019 р., тобто до 21.11.2039 р.
Суд наголошує, що жоден інший спосіб захисту порушених прав позивача не гарантує безпосереднього поновлення прав позивача та практичного застосування задекларованого принципу мовчазної згоди як ефективного механізму захисту, як того вимагає принцип верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 6306,00 грн.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, застосування заходів судового контролю за виконанням рішення є правом суду, яке використовується ним на власний розсуд за наявності відповідних підстав для цього. Разом з тим, виходячи зі змісту обставин даної справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав стверджувати про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення у даній справі, за умови набрання ним законної сили у встановленому порядку. Таким чином, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255, 382 КАС України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" (місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Пироговського Олександра, 19; код ЄДРПОУ 42952267) до Державної служби геології та надр України (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16; код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія", поданої листом від 27.08.2019 р. вих. №35 вх №17123/02/12-19 від 28.08.2019 р. щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" право з урахуванням принципу мовчазної згоди без отримання спеціального дозволу на користування надрами через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами (яким є 21.11.2019 р.), тобто починаючи з 06.12.2019р. здійснювати господарську діяльність з користування надрами без проведення аукціону, з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради строком на 20 років з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами - 21.11.2019 р., тобто до 21.11.2039 р.
№точкиПнШCхД
123
147° 54' 57"33° 22' 14"
247° 55' 03"33° 22' 15"
347° 55' 07"33° 22' 11"
447° 55' 20"33° 22' 13"
547° 55' 27"33° 22' 19"
647° 55' 31"33° 22' 20"
747° 55' 40"33° 22' 16"
847° 55' 56"33° 22' 20"
947° 55' 53"33° 22' 51"
1047° 55' 45"33° 22' 54"
1147° 55' 45"33° 22' 56"
1247° 55' 36"33° 22' 51"
1347° 55' 25"33° 22' 49"
1447° 55' 24"33° 22' 44"
1547° 55' 22"33° 22' 43"
1647° 55' 19"33° 22' 43"
1747° 55' 16"33° 22' 46"
1847° 55' 12"33° 22' 46"
1947° 55' 10"33° 22' 44"
2047° 55' 04"33° 22' 44"
2147° 54' 55"33° 22' 34"
Площа: 114 га
3. Зобов'язати Державну службу геології та надр України надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення - залізних руд Саксаганського родовища залізних руд кар'єр "Північний" (до горизонту - 160 м), розташованого на відстані близько 1,5 км на захід від станції "Мудрена", що знаходиться в місті Кривий Ріг, Дніпропетровської області, на землях Криворізької міської ради, строком дії дозволу 20 років, тобто з 21.11.2019 р. до 21.11.2039 р.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничодобувна компанія" сплачений ним судовий збір у розмірі 6306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.
5. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання Державної служби геології та надр України подати в місячний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили звіт про його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко