18 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/9796/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року
у справі №160/9796/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
"26" грудня 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просив
- визнати, що відповідач при перерахунку пенсії з 06.03.2018 року за період заробітної плати з грудня 1966 року по листопад 1971 року порушив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (абз.21 ч.2 ст.40 зі змінами, внесеними згідно із Законом №231-VII від 14.05.2013 року) - застосував не середню заробітну плату в Україні в 1966-1971 роки, а, всупереч Закону, застосував середню заробітну плату робітників і службовців в ці роки згідно з додатком №1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783;
- зобов'язати відповідача невідкладно перерахувати пенсію позивачу з 06.03.2018 року за період заробітної плати з грудня 1966 року по листопад 1971 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (абз.21, ч.2, ст.40 зі змінами, внесеними згідно з законом №231-VII від 14.05.2013 року) з застосуванням середньої заробітної плати в Україні в ці роки, яка визначена під назвою в цілому по економіці на сайті Держстату України: www.ukrstat.gov.ua, «Динаміка середньомісячної заробітної плати в галузях економіки (у цілому) у 1940-1994 рр.».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 р. у справі № 160/9796/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 р. у справі № 160/9796/18 - залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 р. у справі № 160/9796/18 - залишено без змін.
В листопаді 2019 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 року, в якій заявник просив переглянути постанову та задовольнити позовні вимоги заявника.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанції по позовній заяві позивача мотивовано посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року №1783 прийнято на виконання ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а листом Міністерства юстиції України позивач дізнався, що в разі суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норму закону, оскільки він має вищу юридичну силу, що свідчить про помилковість судових рішень прийнятих за результатами розгляду позивної заяви ОСОБА_1 .
Дослідивши подану заяву колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Так, згідно з приписами частини 2 вказаної норми підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Разом з цим, положеннями частини 4 вказаної норми встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Аналіз наведених положень вказує на те, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: їх наявність на момент вирішення справи, а також те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. При цьому, не можуть бути визнаними нововиявленими обставини, які потребують переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини.
Аналогічний підхід до визначення підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладений в Узагальненні судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7).
Заявник вважає, що вказане в листі пояснення стосовно порядку застосування нормативно-правових актів в разі наявності суперечності між нормами закону та нормами підзаконного нормативно-правового акту, є нововиявленою обставиною по відношенню до даної справи.
Разом з тим, лист-роз'яснення Мінюсту не є юридичним фактом, що може вплинути на розгляд даної справи, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій особливо ретельно досліджено питання правомірності застосування тієї чи іншої норми права під час розгляду даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що обставини наведені заявником в якості нововиявлених обставин не можуть вважатись такими, оскільки лист Міністерства юстиції України від 30.01.2009 року, лише є загальним роз'ясненням щодо порядку застосування нормативно-правових актів та не має жодного відношення до предмету спору в даній справі.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у справі № 160/9796/18 за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко