ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 березня 2020 року м. Київ № П/320/262/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14) (далі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 27.11.2019 №10-9245/15-19сг «Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- стягнути з відповідача кошти на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями в розмірі грошової оцінки земельної ділянки, яка була сформована за кадастровим номером 3221280801:01:080:0294;
- звільнити позивача від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення або розстрочити рівними платежами на дванадцять місяців;
- стягнути з Богданівської сільської ради Броварського району Київської області судові витрати.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 №П/320/262/20 вказану позовну заяву передано до Окружного адміністративного суду м. Києва за підсудністю.
Справа надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва 02.03.2020.
Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, позивачем визначено відповідачем у справі Київський окружний адміністративний суд та Державну судову адміністрацію України.
Однак, всупереч вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява не містить вимог до Головне управління Держгеокадастру у Київській області.
Разом з тим, у 4 пункті позовних вимог позивач просить стягнути судові витрати з Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, яка не є учасником справи.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Отже, відповідно до наведених положень, якщо позивач не є суб'єктом владних повноважень, то він зобов'язаний додати до позовної заяви її копію, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.
Однак, позивачем наведені положення Кодексу не виконано та не надано примірник позовної заяви з додатками для відповідача.
У відповідності до пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Подана до суду позовна заява не містить інформацію про ціну позову.
Частинами 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання позову про відшкодування моральної шкоди сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначається законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (частина перша статті 4).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривні.
Позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а тому при зверненні до суду мав бути сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн.
За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має бути сплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем не надано доказу сплати судового збору, водночас, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Розглядаючи заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказаною нормою встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Водночас, згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Позивачем не надано доказів наявності підстав для відстрочення сплачення судового збору, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, те, що позивач не працює, не є підприємцем, не отримує доходів та перебуває на утриманні чоловіка не є свідченням скрутного матеріального становища.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є неприпустимим.
Аналізуючи зазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що наведені останнім обставини в якості підстави для задоволення поданого клопотання не є достатніми для звільнення, відстрочення, розстрочення сплати судового, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- позовної заяви з уточненими позовними вимогами та зазначенням ціни позову, на виконання даної ухвали;
- примірника виправленої позовної заяви з додатками для відповідача;
- документа про сплату судового збору або доказів перебування позивача у скрутному матеріальному становищі.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання щодо звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Клименчук