Справа №380/1546/20
про продовження строку залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства ОСОБА_1 до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про визнання права користування землею,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства Мадараша ОСОБА_2 до Бережницької сільської ради, Фермерського господарства Богів М.М. про «визнання права користування землею Фермерським господарством Мадараша Володимира Миколайовича, виходячи із договору, статуту п.3.2 - право на користування землею посвідчується державним актом, що видається на ім'я його голови».
Ухвалою судді від 25.02.2020 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний термін з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Копію цієї ухвали було надіслано судом засобами поштового зв'язку на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві. Тож, як встановлено, позивача було повідомлено належним чином про підстави залишення позовної заяви без руху та наслідки неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
05.03.2020 року від позивача надійшла до суду заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року, в якій останній виклав додаткові пояснення по суті спору. Окрім того, позивач долучив до матеріалів заяви оригінал квитанції №22 від 04.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.
11.03.2020 року позивач подав до суду уточнену позовну заяву, додаткові докази у справі та оригінал квитанції №7 від 03.03.2020 року про сплату судового збору у розмірі 72,40 грн.
При постановленні ухвали, суддя виходить з наступного.
Суд зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 згаданої Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суддею детально проаналізовано заяву про усунення недоліків позовної заяви, уточнену позовну заяву та не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачами.
Суддя також зауважує, що як у позові, так і в уточненій позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних правовідносинах сторін й не надано жодних пояснень щодо підсудності даного спору саме Львівському окружному адміністративному суду; позивачем також не обґрунтовано вимог до Фермерського господарства Богів М.М., тобто у цій частині вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року не виконано.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.
В порушення вищевказаної норми позивачем не долучено до уточненої позовної заяви примірників (копій) таких уточнень, разом із додатками до неї для відповідачів.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Таким чином, зважаючи на те, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.02.2020 року станом на 11.03.2020 року не виконані у повному обсязі, з метою забезпечення права ФГ ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, реалізації його процесуальних прав, надання можливості повністю усунути недоліки позовної заяви та забезпечення оперативності судового провадження, суддя приходить до висновку про необхідність продовження позивачу строку залишення позовної заяви без руху до 23.03.2020 року.
Керуючись ст.ст.118, 121, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Продовжити Фермерському господарству Мадараша Володимира Миколайовича процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви до 23.03.2020 року.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали судді від 25.02.2020 року і даної ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Сасевич О.М.