Справа № 560/3762/19
іменем України
12 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною, стягнення з Державного бюджету України сум податків, утриманих з його пенсії протягом лютого 2015 - лютого 2018 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" і у період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року органом Пенсійного фонду України утримано з його пенсії податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в сумі 46696, 93 грн., які були перераховані до Державного бюджету України на підставі абз.1 пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України.
Покликається на те, що Конституційний Суд України у рішенні №1-р/2018 від 27.02.2018 року визнав положення абз.1 пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України такими, що не відповідають Конституції України, відтак, на переконання позивача, відповідачами завдано йому матеріальну шкоду на суму утриманих податків і платежів. На звернення про повернення утриманих сум податків позивач отримав довідки з розрахунком стягнутих до бюджету коштів та іншими роз'ясненнями.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що Пенсійний фонд України як податковий агент у період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року утримував податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з пенсії позивача. Разом з тим, з 28 лютого 2018 року на підставі вже згаданого рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2018 утримання податків та зборів з пенсії позивача було припинене.
Отже, оскільки положення абз.1 пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 ПК України були визнані неконституційними лише 27.02.2018 року, відповідач вважає, що його дії щодо утримання обов'язкових платежів з пенсії позивача до визнання норми неконституційною, є правомірними. Просить у позові відмовити.
У відзиві на адміністративний позов Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області позов не визнає. Покликається на те, що позивач помилково ототожнює державу Україна з Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, оскільки останнє не несе відповідальності за дії іншої особи, яка утримувала податок, і які станом на час їх вчинення відповідали вимогам закону. Зважаючи на це, просить у позові відмовити.
Суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про перехід до розгляду справи в судовому засіданні та витребував помісячний детальний розрахунок розміру утриманих з пенсії позивача відповідно до п.п.164.2.19. п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України обов'язкових платежів за спірний період для їх перевірки та уточнення.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Судом встановлено і ніким не заперечується, що позивач ОСОБА_1 з червня 2003 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
У жовтні 2018 року позивач звернувся до відповідачів з заявами про повернення з державного бюджету України сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, утриманих з його пенсії податковим агентом за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, листа від 16.10.2018 року, копії яких є у справі (а. с. 8,9), за період з 01 лютого 2015 року по 28 лютого 2018 року з пенсії позивача було утримано і перераховано до державного бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 42835,87 грн. та військовий збір на суму 3861,06 грн., що разом становить 46696,93 грн. Зазначене також підтверджується детальним розрахунком пенсії ОСОБА_1 , яка підлягала виплаті у період з лютого 2015 року по лютий 2018 року, та розрахунком розміру обов'язкових платежів, обчислених та утриманих з неї відповідно до п.п.164.2.19. п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Як вбачається зі змісту наданих позивачу відповідей (а. с. 8, 10-11) відповідачі фактично не приймали будь-яких управлінських рішень або розпорядчих актів про відмову у поверненні позивачеві коштів, утриманих з його пенсії у вигляді податку на доходи та військового збору, надавши інформацію довідково - роз'яснювального змісту.
Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено ряд змін до Податкового кодексу України, а Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесені зміни до Бюджетного кодексу України, що набули чинності з 01.01.2015 року.
З 01.01.2015 року відповідно до п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Ставка податку з 2015 року становила 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовувалась ставка оподаткування 20 відсотків.
Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором також було подовжене до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 161 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, було визначено підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ. Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу, що підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. З 01.01.2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.
27 лютого 2018 року, Конституційний Суд України ухвалив Рішення про визнання неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким запроваджено оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів, суперечить статті 46 Конституції України.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року вбачається, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, фактичне часткове оподаткування пенсій припинено з 27 лютого 2018 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №1-6/2018, а тому на час виникнення спірних правовідносин (січень 2015 року) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України були чинними та підлягали застосуванню. Відтак, здійснюючи відповідні відрахування у спірний період, пенсійний орган не вийшов за межі наданих законом повноважень.
Зазначена правова позиція у справі стосовно аналогічних правовідносин висловлена Верховним судом у постановах від 23 серпня 2019 року у справі №569/11066/16-а, від 16 квітня 2019 року у справі №318/2132/14-а та у інших.
Судом досліджено розрахунок утриманих з позивача обов'язкових платежів та встановлено, що у ньому відсутні неточності, які б давали підстави вважати, що податковий агент неправильно обчислив розміри відрахувань або іншим чином вийшов за межі своїх повноважень, допустивши протиправні дії в цій частині. Надані ОСОБА_1 відповіді не містять у собі протиправну відмову або інші розпорядчі рішення, якими порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин.
Крім цього, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області не може виступати особою, яка несе відповідальність за прийняття законодавчим органом закону, який у подальшому був частково визнаний неконституційним. Головне управління не перебувало з позивачем у будь-яких публічно-правових відносинах, відтак не може відповідати за зобов'язаннями держави в контексті спірного питання.
Вказаний відповідач міг бути задіяний в процедурі повернення надміру сплачених коштів у тому випадку, якби особа, відповідальна за утримання податків (податковий агент), протиправно стягнула їх на підставі правової норми, яка на той час вже була визнана неконституційною. Оскільки утримання податку з частини пенсії позивача було припинено одночасно з прийняттям вищезгаданого рішення Конституційного суду, орган Пенсійного фонду не вчинив протиправних дій відносно позивача, відповідно на орган Державного казначейства не можуть покладатись обов'язки щодо автоматичного повернення суми податку, стягнення якого до відповідного моменту відповідало Конституції України. Зазначене виключає можливість задоволення позовних вимог у тому вигляді, у якому вони заявлені.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12 березня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Держава України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (вул. Свободи, б90, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 37971775) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок