27 лютого 2020 р. справа № 400/3652/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В., за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради, вул. Київське шосе, 9,Баловне,Новоодеський район, Миколаївська область,56664
до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001
про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 р. № 00033821202,
За участю представників:
від позивача: Царюк В.В., довіреність;
від відповідача: Костюков Д.І., довіреність
Комунальне підприємство «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради (далі-позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області,в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00033821202 від 13.05.2019 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що надав відповідачу для перевірки достатню кількість первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції та правомірність даних податкового обліку. Акт перевірки містить непідтверджені нормами законів висновки щодо нереальності господарської операції.
Ухвалою від 01.11.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив.
Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним, адже під час перевірки було встановлено факт безтоварності господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Гаранкомплексбуд».
Також від відповідача надійшло доповнення до відзиву, яким було долучено до матеріалів справи копію листа Служби безпеки України в Миколаївській області з матеріалами кримінального провадження.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач надав додаткові пояснення та підтримав позовні вимоги.
Ухвалою від 18.12.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 27.02.2020 р. судом оголошено скорочене рішення.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
У період з 28.03.2019 р. по 03.04.2019 р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 р.
За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 10.04.2019 р. №489/14-29-12-02-06/40823143 (т. 1 а. с. 10-86). Перевіркою встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), завищено податковий кредит з ПДВ по операціях з прижбання товарів у Гаранткомплексбуд за грудень 2018 р. на загальну суму ПДВ 3 574 783 грн.
13.05.2019 р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №00033821202 на суму зобов'язання 3 574 783 грн. (т. 1 а. с. 101).
Під час проведення перевірки відповідачем досліджувалися взаємовідносини позивача з ПП «Гранкомплексбуд» на підставі договору №8/12 про виконання робіт по «Реконструкції та технічному переоснащенню радіотехнічних засобів посадки КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» на загальну суму 125 000 000 грн.», відповідно до умов п .п 2.2-2.4 договору передбачено передоплату в сумі 21447680 грн. на придбання відповідного обладнання.
У грудні 2018 року позивач придбав у ПП «Гаранкомплексбуд» комплект антенних структур Локолайзеру №8100, комплект антенних структур монітору, комплект антенних структур Глісади №8200, технологічні контейнери.
На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано рахунок-фактуру, від 21.12.2018 р платіжні доручення, видаткову накладну, акт приймання устаткування, договір відповідального зберігання, податкову накладну (т. 1 а. с. 116-121).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
У ході проведення перевірки відповідач дійшов висновку про неможливість встановлення джерела походження товарно матеріальних цінностей, придбаних позивачем у контрагента ПП «Гаранкомплексбуд». Такого висновку податкова дійшла, у зв'язку із ненаданням до перевірки технічного паспорту, сертифікату відповідності та інші документи, які підтверджують походження ТМЦ. Також, під час виїзду на КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» не встановлено наявності ТМЦ, придбаних позивачем у ПП «Гаранкомплексбуд» не встановлено (т 1 а. с. 33).
Також, відповідачем, як доказ не підтвердження походження ТМЦ та як наслідок доказ безтоварності даної господарської операції, надано до суду лист управління Служби безпеки України в Миколаївській області від 13.11.2019 р. №64/20-11523із матеріалами кримінального провадження №12019150000000402 від 01.08.2019 р. за ч. 3 ст. 191 КК України.
Так, з даного листа вбачається, що під час досудового розслідування було досліджено документи ПП «Гаранкомплексбуд», з яких встановлено, що ПП «Гаранкомплексбуд» (постачальник позивача) уклав договір уз ТОВ «УкрФірмСоюз», предметом якого є поставка обладнання фірми «Intelkan», на виконання умов якого поставлено комплекти антенних структур та технологічних контейнерів на суму 21 447 680 грн. Також, ПП «Гранкомплексбуд» укладено договір з ПП «Астор Моноліт», предметом якого є поставка обладнання фірми «Intelkan». Під час досудового розслідування букло також досліджено механізм ввезення із за кордону радіоелектронних засобів та випромінюваних пристроїв, в ході чого було встановлено, що ПП «Астор Моноліт» отримано дозвіл на ввезення із -за кордону обладнання фірми «Intelkan». Водночас, ПП «Гарнткомплект» або ТОВ «УкрФірмСоюз» такого дозволу не отримали. При цьому, під час огляду території КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» в ангарі 180 було встановлено наявність придбаного позивачем обладнання.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується із висновками податкового органу про безтоварність господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП «Гаранткомплект» щодо поставки ТМЦ, оскільки матеріалами справи підтверджено неможливість встановлення джерела походження ТМЦ. Позивачем з цього приводу не надано обґрунтованих пояснень, лише наголошено на наявність податкової та видаткової накладних, акту приймання передачі ТМЦ, розрахунку, платіжних доручень і факт знаходження ТМЦ на момент перевірки слідчими СБУ в Миколаївській області. Додаткових документів, які б підтверджували джерело походження ТМЦ позивачем до суд не надано.
Суд зазначає, що в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
Таким чином, вищезазначене свідчить, про те що сторони господарських правовідносин не мали на меті здійснення господарської діяльності.
При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з контрагентами це є ніщо інше як штучне створення документообігу.
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення пункту норм податкового законодавства та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Комунального підприємства "Миколаївський міжнародний аеропорт" Миколаївської обласної ради (вул. Київське шосе, 9,Баловне,Новоодеський район, Миколаївська область,56664 40823143) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) , відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено та підписано суддею 10.03.2020 року.
Суддя Є. В. Марич