Іменем України
10 березня 2020 р. № 400/4537/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 р. № 00001903305, № 00001893305,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00001903305 від 12.11.2019 та №00001893305 від 12.11.2019.
Позивачка вважає, що анульована (прощена) їй банком заборгованість в частині сплати відсотків не є доходом, отриманим як додаткове благо, а за таких обставин вона не повинна сплачувати податок з доходів у цьому випадку. Згідно ПК визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Отже, відсотки (плата за кредит) за користування кредитом та штрафні санкції, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішення, не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню. Таким чином, дії позивача щодо не включення до річної податкової декларації суми анульованої банком заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, та неподання такої декларації, не є порушенням чинного законодавства. Також, позивачка послалася на відповідну судову практику на її користь, а саме постанови Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №810/1575/16, від 30.07.2019 у справі №810/4482/16.
Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував тим, що відповідно до ст.164 Податкового кодексу України, до оподаткованого доходу необхідно включати у тому числі і додаткове благо, що розуміє включення і прощеного боргу. Відповідно до Центральної бази Держреєстру фізичних осіб - платників податків та інших зобов'язань, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 АТ «УкрСиббанк» анулював борг позивачки в розмірі в розмірі 36334,89 доларів США тіла кредиту та 10688,82 доларів США процентів. На зазначену суму додаткового блага нарахований податок з доходів та військовий збір.
Позивачкою надано відповідь на відзив, в якій вона підкреслила, що прощена банком сума боргу не є тілом кредиту. Крім того, обов'язковою умовою включення до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку доходу, є те, щоб він був анульований до закінчення строків позовної давності. Про проведення перевірки відповідачем не було повідомлено позивачку, що є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.
В судовому засіданні 25.02.2020 представники позивача та відповідача підтримали свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 10.03.2020 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
27.02.2007 ОСОБА_1 уклала договір споживчого кредиту з АКІБ «УкрСиббанк», відповідно до якого отримала 75470 доларів США кредиту.
28.04.2016 АТ «УкрСиббанк» надіслав ОСОБА_1 повідомлення про анулювання боргу за кредитним договором від 23.02.2007, в розмірі 36334,89 доларів США, що складає 916187,67 гривень з суми основного боргу (тіло кредиту), а також 10688,82 доларів США, що складає 269519,60 гривень нарахованих процентів за користування кредитом.
АТ «УкрСиббанк» подав до контролюючого орган податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) фізичним особам і сум утриманого податку за формою №1ДФ, в якій відобразив позивачки нарахування доходу за ознакою « 126» (додаткове благо).
27.09.2019 ГУ ДПС у Миколаївській області видало наказ №261 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_2 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи та військового збору.
Повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 27.09.2019 за №48/14-29-01-04-44 направлено рекомендованим листом на адресу позивачки 30.09.2019.
В період з 07.10.2019 по 11.10.2019 спеціалістами ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ОСОБА_3 .
Під час проведення перевірки, податківцями направлявся запит до АТ «УкрСиббанк» з метою уточнення статусу прощеної заборгованості.
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 отримано у 2016 році дохід в сумі 916187,67 гривень, з яких необхідно сплатити 164913,78 гривень податку на дохід та 13742,82 гривні військового збору.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 податок самостійно не сплачений.
12.11.2019 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області винесені податкові повідомлення-рішення №00001893305 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з військового збору на суму 17178,53 гривень (13742,82 гривень податкового зобов'язання та 3435,71 гривень штраф), №00001903305 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 206142,23 гривні (164913,78 гривень податкового зобов'язання та 41228,45 гривень штраф).
Додаткові блага у розумінні пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо - основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням.
Таким чином, відповідно до ст.164 ПК України в якості доходу повинно враховуватися не будь-який прощений (анульований) борг, а лише основний, тобто - тіло кредиту, не враховуючи нарахованих процентів, пені та штрафів.
Отже, боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у тому числі шляхом повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Факт повідомлення Банком позивачку про анулювання боргу підтверджується власноручним записом ОСОБА_1 на копії повідомлення від 28.04.2016.
У самому повідомленні про анулювання боргу, Банком чітко відокремлена анульована сума основного боргу, та анульована сума нарахованих процентів за користування кредитом.
Саме на суму анульованого основного боргу (тіло кредиту) відповідачем нараховано недоїмку з податку на доходи та військового збору.
Також, до позивачці не може бути застосовані положення п.8 підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого, не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 821/2104/16 постанова від 03.03.2020, застосування зазначеної норми можливе лише у разі зміни валюти зобов'язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та прощення розміру різниці, чого у цьому випадку не було. Позивачка сама надає платіжні доручення про сплату боргу 28.04.2016 у доларах США (арк.спр.39).
Права позивачці під час перевірки не були порушенні, оскільки відповідачем своєчасно направлялось повідомлення про її проведення.
Грошове зобов'язання визначено у межах строків давності, передбачених ст.102 ПК України, оскільки зобов'язання з подачі декларації, сплати податку та військового збору за 2016 рік, у позивачці виникли лише у 2017 році.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно визначив позивачці грошової зобов'язання з податку на доходи та військового збору. Підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд не вбачає.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6,Миколаїв,54001 43144729) відмовити.
2. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 11.03.20