справа№380/1119/20
11 березня 2020 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крутько О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, що викладена у листі від 15.01.2020 за №93/236/П-20/11.03-06 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи із розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого згідно з довідкою Прокуратури Львівської області №18/898 від 11.10.2019 без обмежень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 20.12.2019 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019. Відповідач листом від 15.01.2020 №93/236/П-20/11.03-06 повідомив позивача, що 13.12.2019 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення №7-р (ІІ)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру України» від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р (ІІ)/2019. Крім того, зазначив, що питання про перерахунок пенсії буде розглянуто після видачі прокуратурою Львівської області довідки про заробітну плату за новою формою. На даний час форма довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій працівникам прокуратури розробляється за погодженням на центральному рівні.
На думку позивача відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії, чим допущено бездіяльність, оскільки він має право на перерахунок пенсії на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
З метою захисту своїх прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою судді від 07.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
28.02.2020 року за вх.№11226 від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України №7-р (ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, п.7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Крім того, зазначає, що позивачем не вказано з якого саме часу відповідачу слід проводити перерахунок пенсії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 29.09.2016 у справі №466/8212/16а позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова щодо відмови у забезпеченні належним пенсійним забезпеченням ОСОБА_1 - протиправними та такими, що порушують гарантії незалежності прокурора, передбачені п.5 ч.1 та ч.5 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Визнано рішення Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова від 20.09.2016 за №15872/03 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років незаконним. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 19.09.2016 року пенсії за вислугу років згідно з ч.1 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Позивач є працюючим пенсіонером органів прокуратури, якому з вересня 2016 року призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697.
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 та встановлено нові розміри посадових окладів працівникам органів прокуратури.
Відповідно до довідки Прокуратури Львівської області від 11.10.2019 №18/898, позивачу надано інформацію про розмір нарахованої заробітної плати.
20.12.2019 позивач звернувся до Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про перерахунок пенсії на підставі ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у редакції рішення Конституції Суду України від 13.12.2019.
15.01.2020 за №93/236/П-20/11.03-06 відповідачем надано відповідь, в якій він повідомив, що 13.12.2019 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення №7-р (ІІ)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру України» від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення №7-р (ІІ)/2019. Крім того, зазначив, що питання про перерахунок пенсії буде розглянуто після видачі прокуратурою Львівської області довідки про заробітну плату за новою формою. На даний час форма довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій працівникам прокуратури розробляється за погодженням на центральному рівні.
Вважаючи протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугою років, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам визначались ч.12 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
15.07.2015 набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII та на цій підставі втратила чинність частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, відповідно до частини двадцятої якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акту, який б регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того відповідно до ч.1 ст.8 Основного Закону, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (пункт 61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).
Відповідно до п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно вимог п.4 рішення від 11.10.2005 у справі №1-21/2005 Конституційний Суд України вказав, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовних органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Випадки обмеження та звуження змісту і обсягу прав і свобод людини неодноразово були предметом розгляду Конституційним Судом України. Так, у рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив: "Звуження змісту і обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена".
Наведені висновки Конституційного Суду України в повній мірі узгоджуються з положеннями п.п.1,2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", згідно з якими в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя (ст.8 Конституції України).
Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Судом встановлено, що відповідач у листі від 15.01.2020 за №93/236/П-20/11.03-06 та відзиві на позовну заяву покликається на те, що питання про перерахунок пенсії буде розглянуто після видачі прокуратурою Львівської області довідки про заробітну плату за новою формою. На даний час форма довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій працівникам прокуратури розробляється за погодженням на центральному рівні. Крім того, зазначає, що відповідно до рішення Другого сенату Конституційного Суду України ухвалив Рішення №7-р (ІІ)/2019 працівникам прокуратури згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Надаючи оцінку вказаним аргументам відповідача, суд вважає за необхідне вказати на те, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, - визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Конституційним Судом України вказано, що положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.
З огляду на викладене, Конституційний Суд України вирішив, що ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, положення Закону про те, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, є неконституційними та застосуванню не підлягають.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні положення містяться у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Отже, з 13.12.2019 року - дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України перерахунок пенсій працівникам прокуратури проводиться на підставі положень ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
Заробітна плата прокурорських працівників визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».
З 06.09.2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», якою підвищено заробітну плату прокурорів (в тому числі і позивача).
Право на підвищення пенсії виникло у позивача з дати набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017р. - 06.09.2017р.
Крім того, щодо позивача існують наступні підстави для перерахунку пенсії, що визначені ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»: підвищення заробітної плати прокурорським працівникам; збільшення вислуги років.
Посилання відповідача, викладені у листі від 15.01.2020 за №93/236/П-20/11.03-06 про те, що питання про перерахунок пенсії буде розглянуто після видачі прокуратурою Львівської області довідки про заробітну плату за новою формою та те, що на даний час форма довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій працівникам прокуратури розробляється за погодженням на центральному рівні суд відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 квітня 2015 року за заявою № 38667/06 у справі «Будченко проти України» наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Разом з тим, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.
Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.
Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у пункті 23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Отже, відсутність нової форми довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій не може позбавити позивача, гарантованого Конституцією і Законом України «Про прокуратуру» права, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій не може бути нівельоване у зв'язку з тим, що органи влади України не розробили чи погодили форму довідки.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
За приписами ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (ст.2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ст.13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на встановлену під час розгляду справи протиправну бездіяльність пенсійного органу щодо не перерахунку пенсії позивача, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру, ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи із розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого згідно з довідкою Прокуратури Львівської області №18/898 від 11.10.2019.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням ст. 139 КАС України суд стягує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи (а.с. 1).
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи із розрахунку 60% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого згідно з довідкою Прокуратури Львівської області №18/898 від 11.10.2019 без обмеження граничного розміру.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань 840,80 грн. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Крутько О.В.