Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 березня 2020 р. Справа№200/972/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42169323) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (місце знаходження: вул. Шахтна, буд. 1, м. Новогродівка, Донецька область; код ЄДРПОУ ВП: 33621589) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , 22 січня 2020 року звернувся з позовною заявою до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», про:
- визнання неправомірними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відносно відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з не зарахуванням пільгового стажу за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року;
- зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період праці на підземних роботах з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року та зробити перерахунок пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, є отримувачем пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, вказано, що до страхового стажу зараховані періоди на які, на день звернення, сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок за період з 01.01.1999 року по 31.10.2019 року.
Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи протиправними та такими, що порушують його конституційні права оскільки всі перелічені періоди роботи позивача підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці позивача, та відповідними довідками, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до вимог Закону 1058 замість «трудового стажу» застосовується термін «страховий стаж» та що після 01 січня 2004 року до страхового стажу можна включити лише той місяць, внесок за який було сплачено не менше розміру, обчисленого із мінімальної заробітної плати.
У зв'язку з чим, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.12.2019 року звернувся до управління відповідача для перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 грудня 2019 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, так як кожний наступний перерахунок пенсії проводиться у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, з урахування не менше ніж 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі. Вказано, що заявник претендує на проведення перерахунку пенсії із зарахуванням стажу за період роботи з 01.12.2016 року по 30.09.2017 року.
Розглянувши заяву та індивідуальні відомості про застраховану особу з 01.01.1999 року по 31.10.2019 року до страхового стажу зараховані періоди за які на день звернення сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок - з 01.12.2016 року по 30.09.2017 року - 10 місяців 00 днів.
Відповідно до Трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 станом на 23.10.2019 року продовжує працювати на Шахті «Селидіввугілля» електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці шахтного транспорту № 1.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно відмови в перерахунку пенсії позивачу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовується посиланням на Закон України "Про пенсійне забезпечення", норми якого з урахуванням відомостей про місце та час його роботи зі шкідливими та важкими умовами за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, дають право на призначення такої пенсії. Працівникам, зайнятим повний робочий на роботах, передбачених Списком N 1, що чинні на час їх роботи за наявності необхідної кількості пільгового та загального стажу пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку. При цьому необхідною умовою для зарахування стажу до пільгового є наявність атестації робочого місця після 22.08.92.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до п.6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, зокрема, щодо сплати страхових внесків. Дана правова позиція також викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року. Тому позовні вимоги в частині зарахування вищевказаних періодів до страхового стажу позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку с Згідно з пунктом 4 частин 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
В даному випадку, задоволення позовних вимог в повному обсязі є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, шляхом зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період праці на підземних роботах з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року та провести перерахунок пенсії з 05.12.2019, тобто з дати подання заяви позивачем про перерахунок пенсії.
Крім того, з урахуванням положень статті 9 КАС України, з метою повного захисту законних прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з огляду на таке.
Як встановлено судом, відповідачем прийнято рішення від 14 грудня 2019 року № 6381 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
З метою повного захисту порушеного права позивача, суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне визнати неправомірним та скасувати рішення від 14 грудня 2019 року № 6381 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки наявність цього рішення є перешкодою для перерахунку пенсії позивачу.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача суми судового збору у розмірі 840,80 гривень на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42169323) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Відокремлений підрозділ «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (місце знаходження: вул. Шахтна, буд. 1, м. Новогродівка, Донецька область; код ЄДРПОУ ВП: 33621589) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнання протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 грудня 2019 року № 6381 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області відносно відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з не зарахуванням пільгового стажу за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року.
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період праці на підземних роботах з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року та провести перерахунок пенсії з 05.12.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 березня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.В. Арестова