м. Вінниця
12 березня 2020 р. Справа № 120/398/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат.
Згідно ухвали суду від 07.02.2020 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Представником відповідача разом з відзивом надано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
При вирішенні вказаного клопотання суд керувався ч. 5 ст. 262 КАС України, якою визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Частиною 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України справу віднесено до справ незначної складності, для якої пріоритетним є час та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного, всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача.
Крім того, представник відповідача надав клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, мотивуючи його тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а клопотання про поновлення строку розглянуте судом, та на підставі якого поновлено строк звернення до адміністративного суду, є невмотивоване та необґрунтованим.
Приписами ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду-це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку, який у цивільному та господарському судочинстві визначений як строк позовної давності, а в адміністративному - строк звернення до суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Слід зазначити, що правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов'язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для позивача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням.
Поновлюючи строк звернення з адміністративним позовом судом враховувалась ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні у якій визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Позовна заява подана до Вінницького окружного адміністративного суду дійсно з пропуском строку однак, судом це питання досліджено, а також, прийнято до уваги норми п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у якому визначено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції").
Доступ до правосуддя включає в себе розгляд справи "судом, встановленим законом".
Приймаючи до уваги зміну підсудності справи, що в подальшому значно звузило строки звернення до суду, було враховано, що поняття "суд, встановлений законом" передбачає, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Крім того, в такому випадку, усі процесуальні кодекси містять вимогу про закриття провадження у справі у разі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного (або адміністративного чи господарського) судочинства (п. 1 ч. п.1 ст. 255 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, пу.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18), і підстав для відступу не вбачається.
Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини”.
З урахування вказаного, суд дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з чим клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 122, 123, 240, 248, 262, 294 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотань представника відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович