Справа № 638/16021/15-ц
Провадження № 2-з/638/294/15
про відмову у забезпеченні позову
30.10.2015 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Гайдук Л.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання недійсним договору іпотеки,
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась позивач з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання недійсним договору іпотеки.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.06.2015р., яке набрало чинності 01.09.2015р. спірна квартира витребувана у відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 , скасовано запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 . Однак, 18.05.2015р. ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_4 договір іпотеки № 3436, за яким в іпотеку іпотеко держателю була надана спірна квартира та в цей же день накладена заборона на зазначену квартиру. Укладання зазначеного договору порушує права ОСОБА_1 як власника квартири та перешкоджає їй у встановленому законом порядку здійснювати своє право вільного володіння та розпорядження майном. Окрім того, укладання договору іпотеки створює умови для набуття відповідачем ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру, що в разі задоволення позову утруднить або зробить неможливим здійснення свого визнаного судом права на спірну квартиру. Таким чином, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому зробить неможливим виконання рішення суду.
Згідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини у зв*язку з чим потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов,язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов,язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання недійсним договору іпотеки квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.06.2015р. квартира АДРЕСА_1 була витребувана у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та скасовано запис №2726668 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 .
Таким чином, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити заявнику в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки даний вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру не може бути визнаний таким, що забезпечить у подальшому у разі задоволення позову, виконання судового рішення. Окрім того, вищезазначена квартира знаходиться під обтяженням за даним оспорюваним договором. Договір іпотеки, як вбачається з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, укладено на виконання зобов*язання, яке діє до 18.08.2045 року що свідчить про неможливість оформлення права власності будь-якої особи на дану квартиру щодо вищезазначеного періоду.
Таким чином, певних обґрунтувань про те, що у разі визнання договору іпотеки недійсним виконання даного рішення може бути ускладнено або стане неможливим матеріли клопотання не містять, даних про те, що за оспорюваним договором іпотеки право власності може перейти до відповідача ОСОБА_4 або будь-якої 3- ї особи заявником клопотання не приведено.
Окрім того,до позовної заяви та клопотання про забезпечення позову сам договір іпотеки не доданий, що само по собі не може переконати суд в тому, що право власності може перейти у разі не накладення арешту на спірну квартиру , оскільки саме умови даного договору можуть свідчити яким чином реалізуються його виконання та відбувається звернення стягнення на предмет іпотеки або перехід права власності.
Керуючись ст.ст. 151, 153 ЦПК України, суд
Відмовити представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 3-тя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лавінда Наталія Олександрівна про визнання недійсним договору іпотеки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: