10 березня 2020 року справа № 580/4071/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002), в якій просить:
- визнати протиправним дії Головного управління ДФС у Черкаській області по зобов'язанню ОСОБА_1 надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210.
Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Заслухавши пояснення представників сторін, за відсутності клопотань учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, суд керуючись ч. 5 ст. 262 КАС України усною ухвалою від 21.01.2020 із занесенням до протоколу судового засідання, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику учасників процесу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на момент отримання від Головного управління ДФС у Черкаській області листа від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210 у ФОП ОСОБА_1 відсутні правові підстави для надання відповідачу запитуваних документів, оскільки у відповідності до положень Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, однак такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. Позивач зазначив, що станом на час отримання від Головного управління ДФС у Черкаській області листа від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210, будь-якого наказу щодо проведення або початку перевірки ФОП ОСОБА_1 він не отримував, тому вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що копію наказу від 07.03.2019 №498 “Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ” надіслано позивачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак поштовий конверт повернувся на адресу відповідача без вручення за закінченням терміну зберігання, тому у відповідності до положень ст. 42 Податкового кодексу України вказаний наказ вважається врученим платнику податків. Таким чином, запит на отримання від позивача документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210 надісланий з дотриманням вимог податкового законодавства України, тому позов не підлягає до задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Головне управління ДФС України у Черкаській області 07.06.2019 надіслало на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 запит №17607/23-00-13-0210 «Щодо надання первинних документів», згідно якого контролюючий орган зобов'язав позивача надати для перевірки підтверджуючі первинні документи та письмові пояснення, які свідчать про достовірність декларування ФОП ОСОБА_1 показників доходів та витрат, даних по сумах податкового кредиту та податкового зобов'язання відповідно до вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема: затверджені копії договорів (угод) з суб'єктами господарювання (покупці та постачальники), на підставі яких здійснювались операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг); видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг), товарно-транспортні накладні, документи, що підтверджують міжнародні перевезення, подорожні листи , акти списання запчастин та ПММ; затверджені дані щодо залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019 в розрізі номенклатури; банківські виписки в повному обсязі по всіх зареєстрованих банківських рахунках за період з 01.01.2016 по 31.12.2018; копії технічних паспортів транспортних засобів (договорів оренди) та інших об'єктів оподаткування (нерухоме майно) тощо; книгу обліку доходів і витрат, що велась у періоді, що перевіряється, за встановленою формою; затверджені у встановленому порядку відомості по відображенню проведених операцій в податковому обліку, за наявності ведення будь-яких реєстрів бухгалтерського обліку - затверджені дані по відображених операціях та письмові пояснення щодо включення сум складу валових витрат та валових доходів, відображених в деклараціях про майновий стан за 2016-2018 роки; затверджені відомості щодо кредиторської/дебіторської заборгованостей станом на 01.01.2016, 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2019 в розрізі контрагентів; затверджені дані про застосування на протязі 2016-2018 років торгівельної націнки (рентабельність) на товари (послуги) при їх реалізації; відомості нарахування та виплати заробітної плати, накази про прийняття/звільнення працівників, трудові договори, договори ЦПХ за 2014-2018 роки, табелі обліку робочого часу, тощо.
На вказаний запит ГУ ДФС у Черкаській області позивачем надано відповідь від 08.07.2019, згідно якої позивачем вказано, що ФОП ОСОБА_1 нічого не відомо про призначення контролюючим органом документальної планової перевірки господарської діяльності позивача та про її початок, тому позивач просив відповідача надіслати йому копію наказу про призначення документальної планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та після його отримання позивач виконає свій обов'язок, встановлений нормами ст. 85 Податкового кодексу України, шляхом надання у повному обсязі всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки.
У відповідь листом від 25.07.2019 №21961/23-00-13-0210 відповідач направив позивачу копію наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 №498 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ».
Не погоджуючись із правомірністю вимог відповідача про надання документів, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Згідно пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Підставами подання контролюючим органом письмового запиту про подання інформації може виступати:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 вказаного Кодексу;
3) виявлено невідповідність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених вказаним Кодексом.
Пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому абзацом 6 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Отже, викладене свідчить, що платник податків вважається ознайомленим із наміром про проведення перевірки у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
Як свідчать матеріали справи, наказ від 07.03.2019 №498 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » разом із повідомленням надсилався на податкову адресу позивача: АДРЕСА_1 , та не вручений позивачу, а повернувся до податкового органу із зазначенням причини невручення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання». Органом поштового зв'язку проставлено вказану відмітку 13.04.2019 (а.с. 25).
Таким чином, з 13 квітня 2019 року позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про проведення документальної планової невиїзної перевірки. Жодних зауважень щодо надіслання поштової кореспонденції податковим органом за неправильною адресою від позивача не надходило.
Слід зауважити, що обов'язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної планової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень (у разі застосування пункту 42.4 статті 42 ПК України) від органів ДФС України. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
При цьому, посилання представника позивача на те, що з копії конверта не вбачається який саме документ, якому адресату та за якою адресою надсилався відповідачем, суд відхиляє, оскільки такі твердження спростовуються наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що містить аналогічний трек-номер поштового відправлення, номеру, який вказаний на поштовому конверті 1800209089262 (а.с. 25). Крім того, чинним законодавством не передбачено обов'язку контролюючого органу проставляти на поштовому конверті відмітку про документ, який направляється платнику податку.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку контролюючого органу процедури повідомлення позивача про призначення та початок проведення перевірки, та, як наслідок, правомірність дій ГУ ДФС у Черкаській області щодо надіслання позивачу запиту від 07.06.2019 №17607/23-00-13-0210 «Щодо надання первинних документів».
Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №580/2352/19 визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо надіслання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 запиту від 27.05.2019 №16215/23-00-13-0210 «Щодо надання первинних документів».
Обставини у вказаній справі є аналогічними справі №580/4071/19, оскільки позивач посилався на невручення наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 07.03.2019 №498 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » та як наслідок стверджував про безпідставність запиту про надання первинних документів від 27.05.2019 №16215/23-00-13-0210.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі №580/2352/19 та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Вказаною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що позивач вважається належним чином повідомлений про проведення перевірки внаслідок невручення наказу від 07.03.2019 №498 «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №580/2352/19.
Відповідно до ч. 4 чт 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи надані учасниками справи докази в їх сукупності, а також встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя В.В. Гаращенко