10 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/107/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд із цим позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), в якому просить визнати незаконними:
- рішення ДФС щодо відмови у скасуванні наказу від 08.02.2016 № 274-о "Про виконання рішення суду" яким позивача було звільнено зі служби;
- дії щодо відмови поновити на посаді та службі;
- дії по відмові поновити спеціальне звання, та присвоїти чергові спеціальні звання;
- дії щодо відмови зарахувати час відсторонення від посади з 14.04.2010 по теперішній час до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях;
зобов'язати відповідача:
- скасувати наказ ДФС України від 08.02.2016 № 274-о "Про виконання рішення суду";
- визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08.02.2016 року недійсним та здійснити про це відповідний запис;
- зарахувати час відсторонення від посади з 14.04.2010 по теперішній час до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях;
- присвоїти чергові спеціальні звання: з 07.07.2012 по 07.07.2016 - майор податкової міліції; з 08.07.2016 - підполковник податкової міліції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вироку суду позивача було звільнено з податкової міліції у запас ЗСУ. Проте згодом, позивач був визнаний невинуватим, а обвинувальний вирок скасований. Враховуючи вказану обставину, відповідач повинен був поновити позивача на посаді. На своє звернення до відповідача з приводу поновлення на роботі, позивач отримав відмову, яка мотивована тим, що судові рішення не містять висновку про незаконність звільнення останнього зі служби у податковій міліції. Такі дії та рішення відповідача, на думку позивача, призвели до порушення його прав, для поновлення яких він змушений звернутись до суду із цим позовом.
За змістом відзиву, відповідач не погоджується із заявленими вимогами, у задоволенні позову просить відмовити. Обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що позивача було звільнено на виконання вироку суду. Незважаючи на те, що згодом позивача все ж таки було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, жодним судовим рішенням не встановлено незаконність його звільнення та наявність у ДФС обов'язку щодо поновлення позивача на службі. На підставі викладеного, вважають позовні вимоги безпідставними.
29.01.2020 року ухвалою суду позивачеві поновлено строк звернення до суду та відкрито спрощене провадження по справі.
У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи не з'явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив.
Із урахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні в межах строку згідно ст. 258 КАС України.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Наказом ДФС від 08.02.2016 року № 274-о, виданого на виконання вироку Новокаховського міського суду Херсонської області від 16.01.2015 та ухвали Апеляційного суду Херсонської області від 18.12.2015 року по справі № 661/4683/13-к, ОСОБА_1 - начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 "й" Положення; позбавлено спеціального звання капітан податкової міліції.
Вироком Новокаховського міського суду Херсонської області від 01.07.2019 року, залишеного без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27.11.2019 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, виправдано за недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином позивача звільнено з податкової міліції та позбавлено спеціального звання на підставі вироку суду, який в подальшому був скасований, а позивач визнаний невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Разом із тим, станом на сьогоднішній день позивача на посаді не поновлено, оскільки відповідач вважає, що підстави для вчинення таких дій відсутні, так як у жодному із судових рішень відсутні висновки щодо незаконності звільнення та наявності у ДФС обов'язку щодо поновлення позивача на посаді.
Суд не погоджується із такою позицією ДФС, виходячи з наступних приписів законодавства.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки, регламентується Положенням, затвердженим постановою КМУ УРСР від 29.07.91 року № 114 (далі - Положення).
Підпунктом "й" п. 64 Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.
На момент винесення оскаржуваного наказу, позивач за вироком суду, який набрав законної сили, був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права працювати в органах податкової міліції та з позбавленням спеціального звання, виходячи з чого звільняючи ОСОБА_1 з посади та позбавляючи спеціального звання, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
Разом із тим, вироком суду, який набрав законної сили 27.11.2019 року, позивача визнано невинуватим та виправдано, на підставі чого, позивач набув право на відновлення його становища, яке зазнало змін у зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком.
Позивач звернувся із заявою до ДФС із вимогами: скасувати наказ на підставі якого його було звільнено з посади; визнати запис у трудовій книжці недійсним та вчинити про це відповідний запис; зарахувати час відсторонення від посади з 14.04.2010 по теперішній час до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях; присвоїти чергові спеціальні звання.
Листом від 09.01.2020 року № 14/99-99-04-04-01-14 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача, мотивуючи тим, що судовим рішенням не визнано звільнення позивача незаконним та не встановлено обов'язку щодо поновлення його на посаді.
Відтак, Законом України № 266/94-ВР від 01.12.1994 "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон 266/94-ВР) встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 1 Закону 266/94-ВР передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження ...
Ч. 1 ст. 2 Закону 266/94-ВР встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: постановлення виправдувального вироку суду.
Статтею 6 Закону 266/94-ВР передбачено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, запис про звільнення з роботи (посади), зроблений у трудовій книжці, визнається недійсним. На вимогу громадянина власник або уповноважений ним орган у триденний термін видає йому дублікат трудової книжки без запису, який визнано недійсним.
Стаття 7. Термін перебування під вартою, термін відбуття покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.
Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.
Стаття 8. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоди, зазначені в частині першій статті 7 цього Закону, на вибір громадянина, який звернувся за пенсією, прирівнюються до роботи, яка передувала незаконному засудженню чи незаконному притягненню до кримінальної відповідальності або яку він мав після звільнення від кримінальної відповідальності чи після відбування покарання.
Стаття 10. Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.
Стаття 15. Поновлення службових, пенсійних, житлових, інших особистих і майнових прав та відшкодування іншої шкоди, завданої військовослужбовцю Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань, створюваних відповідно до законодавства України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та Державної кримінально-виконавчої служби України, поліцейським, працівникам Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, провадиться за правилами, встановленими цим Законом.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що відмова відповідача у поновленні позивача на службі, поновлення спеціального звання та ін. через відсутність у виправдальному вироку суду посилання на незаконність його звільнення та позбавлення спеціального звання, суд вважає не тільки протиправною, але і юридично безграмотною, оскільки такі дії відповідач повинен вчинити в силу вищенаведених приписів законодавства на підставі Закону, без рішення суду та з метою поновлення порушених прав.
Такі дії є обов'язком відповідача, а не правом, що виключає які-небудь межі розсуду.
На підставі вищенаведених приписів Закону та встановлених судом обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною відмови поновити позивача на посаді та службі, поновити спеціальне звання, визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08.02.2016 року недійсним та вчинити відповідний запис, зарахувати спірний період до стажу, а також в частині зобов'язання визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08.02.2016 року недійсним та вчинити відповідний запис, зарахувати період до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях.
Крім того, слід зазначити, що з метою ефективного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача поновити позивача з 08.02.2016 року на посаді начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, поновити ОСОБА_1 спеціальне звання капітан податкової міліції з 08.02.2016 року.
Разом із тим, вимога про визнання протиправною відмову відповідача скасувати оскаржуваний наказ задоволенню не підлягає, оскільки вказаний документ був прийнятий на законних підставах. Не скасування зазначеного наказу не є перешкодою для поновлення прав позивача, в тому числі і його поновлення на роботі.
Щодо зобов'язання присвоїти позивачеві чергові спеціальні звання, суд зазначає, що вказане питання відноситься до дискреційних повноважень ДФС, тому суд у даному випадку не може підміняти собою державний орган на який покладено таку функцію.
Разом із тим, з метою недопущення порушення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ДФС розглянути питання щодо присвоєння позивачеві чергових спеціальних звань.
Керуючись статтями 242 - 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на посаді начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області, поновити спеціальне звання капітан податкової міліції, визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08.02.2016 року недійсним та вчинити відповідний запис про це, зарахувати час з 08.02.2016 року по день поновлення на посаді до: загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника головного відділу податкової міліції - першого заступника начальника ДПІ у м. Нова Каховка Херсонської області з 08.02.2016 року; поновити спеціальне звання ОСОБА_1 - капітан податкової міліції з 08.02.2016 року; визнати запис у трудовій книжці № 23 від 08.02.2016 року недійсним та вчинити про це відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_1 ; зарахувати ОСОБА_1 період з 08.02.2016 року по день поновлення на посаді до загального трудового стажу, стажу державної служби, безперервного стажу, вислуги в спеціальних званнях.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути питання щодо присвоєння ОСОБА_1 чергових спеціальних звань.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
кат. 106030000