Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
10 березня 2020 р. № 520/2083/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт: серія - НОМЕР_1 , номер - НОМЕР_2 , виданий Зміївським РС ГУДМС України в Харківській області від 17.04.2013 р., ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (Одержувач: Харківський національний університет внутрішніх справ, Код організації: 08571096, Банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р: 31258209105066, МФО: 820172, Код банку одержувача: 25010100, Юридична адреса: пр-т Льва Ландау, 27, м. Харків, 61080 витрати, пов'язані з утриманням, а саме, грошові кошти в розмірі суму 45824 (сорок п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) гри 63 коп.
Суд, дослідивши поданий до суду адміністративний позов, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.
02 червня 2016 року за №1401-VІІІ Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV “Перехідні положення” Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року зміни набули чинності.
Відповідно до приписів ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
З аналізу вищевикладеної норми слід дійти висновку, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи, суб'єкта владних повноважень без додаткового уповноваження.
Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов'язковому виконанню, приписи Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 Цивільного кодексу України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т. і.
Положеннями ч.1 ст. 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 ЦК України).
Положеннями ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи, до яких, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із положеннями ч.3 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, належать: відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що з 01.01.2020 р. суб'єкт владних повноважень має право на звернення до суду самостійно (через особу, яка має право діяти від імені такого суб'єкта владних повноважень без додаткового уповноваження) або через представника (виключно через прокурора, адвоката або особи, яка відповідно до закону, положення чи трудового договору (контракту) має право діяти від імені юридичної особи, суб'єкта владних повноважень без додаткового уповноваження).
З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов від імені Харківського національного університету внутрішніх справ підписано представником - Волошиною А.В.
На підтвердження повноважень до адміністративного позову додано довіреність від 03.05.2019 р. №7/34, яку підписано ректором Харківського національного університету внутрішніх справ Швець Д.В.
Судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що зазначений реєстр містить відомості про керівника Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096) Д.В. Швець, проте не містить відомостей про особу, яка підписала адміністративний позов.
Також суд зазначає, що у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Волошина А.В. має статус адвоката. При цьому, суд зазначає, що до суду не надано доказів на підтвердження наявності у вказаної особи зазначеного статусу.
Отже, до адміністративного позову не додано доказів наявності у Волошиної А.В. повноважень на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені позивача у розумінні приписів статті 59 КАС України.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 04.03.2020 року по справі №810/1723/18, від 11.02.2020 року по справі №260/988/19, від 16.01.2020 року по справі №420/4829/19, від 16.01.2020 року по справі №140/2575/19.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, з огляду на обставини того, що до суду не надано доказів наявності повноважень на підписання позовної заяви у особи, якою його підписано, то позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.