Провадження №33/821/130/20 Справа № 693/1438/19 Головуючий по першій інстанції Шимчик Р.В.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В.
06 березня 2020 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 050457 від 10.11.2019, ОСОБА_1 10.11.2019 о 08 год. 55 хв. по вул.Перемоги у м.Жашків Черкаської області керував транспортним засобом Рено Кенгу, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 10.02.2020, а провадження по справі закрити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи і не підтвердженими належними та допустимими доказами, і яке винесено з порушенням вимог ст.33 КУпАП.
Вважає, що дане провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, так як протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.ст.130, 266 КУпАП, обставинам справи викладеним у протоколі та який складений з порушенням норм процесуального права, а тому дані, які в ньому містяться, не можуть бути визнані доказами відповідно до вимог ст.251 КУпАП.
Зазначає, що його огляд на стан сп'яніння було проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства, так як у матеріалах справи відсутній акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та незважаючи, що у поліцейських не було сертифікованого алкотестера, його не було направлено до медичного закладу, які також не відсторонили його від керування транспортним засобом, відповідно до ст.266 КУпАП. Також у протоколі про адміністративне правопорушення відсутній запис про затримання його транспортного засобу.
Одночасно зазначає, що пояснення свідків, як доказ, суд не може прийняти, так як вони одержані з порушенням закону, оскільки поліцейськими не перевірено їх документів, які посвідчують їх особа та не було встановлено їх особу. Крім того, в матеріалах протоколу зазначено двох свідків, тоді як в матеріалах справи пояснення тільки одного свідка.
Також, в матеріалах справи та в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні його пояснення.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило, а тому перешкод, передбачених ст.294 КУпАП, для розгляду справи не встановлено.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 050457 від 10.11.2019, згідно якого, ОСОБА_1 10.11.2019 о 08 год. 55 хв. по вул.Перемоги у м.Жашків Черкаської області керував транспортним засобом Рено Кенгу, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- направлення № 213 для огляду на стан сп'яніння від 10.11.2020 ОСОБА_1 ;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.11.2019, згідно якого, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER» в присутності свідків;
- пояснень від 10.11.2019, отриманих від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер» та який відмовився від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2019, згідно якого, ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд у Жашківський ЦРЛ.
Наведені вище обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності, а тому є неспроможними та не підлягають до задоволення доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням вимог ст.33 КУпАП, оскільки місцевим судом під час розгляду справи дотримано вимог ст.ст.33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за дане адміністративне правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню та особі правопорушника і не містить його альтернативних видів.
При цьому, апелянтом не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував обставини, що пом'якшують відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст.34 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.ст.130, 266 КУпАП, обставинам справи викладеним у ньому та який складений з порушенням норм процесуального права, а тому дані, які в ньому містяться, не можуть бути визнані доказами відповідно до вимог ст.251 КУпАП є безпідставними.
Аналізуючи в сукупності вказані апелянтом норми закону та зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейськими при складанні даного протоколу дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема, КУпАП та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735, якими передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Крім того, п.2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані також і роз'яснення даної постанови Пленуму та не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи та в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні його пояснення є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не скористався своїм правом щодо їх надання, а навпаки відмовився їх надавати, що вбачається із змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення та інших наявних у матеріалах справи письмових доказах.
Більше того, апелянтом ОСОБА_1 не надано доказів того, що зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ним також суду не надано.
Крім того, п.1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Як зазначено вище, протокол відносно ОСОБА_1 складено у зв'язку з відмовою останнього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона якого визначена у диспозиції ч.1ст.130 КУпАП та відповідальність за вчинення якого передбачена санкцією цієї ж норми Закону.
Даних, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суду не надано та не спростовано зміст протоколу та зазначені вище докази, залучені органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, постанова Жашківського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 10 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба