18 лютого 2020 року м. Рівне №460/64/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Троянчук Д.М. , відповідача: представник Шеремета В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
визнання протиправною та скасування вимоги, -
Ухвалою від 17.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №460/64/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування вимоги №Ф-13 від 05.11.2019 та рішення №000763304 від 05.11.2019. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 18.02.2020 з викликом сторін.
Ухвалою від 12.02.2020 прийнято заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зміну предмета позову, з урахуванням якої, предметом позову у справі №460/64/20 стало: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002403304 від 12.11.2019, №0002393304 від 12.11.2019, №0002363304 від 12.11.2019, №0002413304 від 12.11.2019, №0002373304 від 12.11.2019, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13 від 05.11.2019 та рішення №000763304 від 05.11.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
В судовому засіданні 18.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з позовною заявою, заявою про зміну предмета позову та поясненнями представника в судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що висновки акта перевірки, на основі яких винесено спірні рішення, суперечать нормам чинного податкового законодавства і не відповідають дійсним обставинам. Так, в акті перевірки констатовано розбіжності у сумах задекларованого позивачем загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за 2017 рік на суму 77223,28 грн. та за 2018 рік на суму 16260,31 грн., які на переконання ревізорів виникли в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 до складу валового доходу не включив в повному обсязі виручку за надані послуги по перевезенню пасажирів, у тому числі неплатникам ПДВ. Разом з тим, такі умовиводи контролюючий орган не підтвердив жодним документом. В той же час, платник податків стверджує, що таких коштів на його рахунок не надходило, а ті, які надходили - знайшли своє відображення в деклараціях про майновий стан та доходи за відповідний період. За наведеного, відповідне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано суму податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції є протиправним і підлягає скасуванню. Враховуючи це, протиправним вважається і донарахування позивачу на суму збільшеного доходу відповідної суми єдиного внеску та військового збору, а також податку на додану вартість. Що стосується ПДВ, то крім безпідставного донарахування суми ПДВ на гадані, а не дійсні операції, податковий орган ще й застосував до позивача штраф за відсутність реєстрації податкових накладних на таку гадану суму ПДВ. Крім цього, податковий орган зазначив, що позивачем було зареєстровано податкову накладну №7 від 30.06.2017 на суму 12469,34 грн., яку не враховано у складі податкових зобов'язань з ПДВ. При цьому, поза увагою ревізорів залишився той факт, що ця накладна зареєстрована помилково, позаяк вона містить неіснуючий ІПН - покупця. Також перевіркою констатовано, що ФОП ОСОБА_1 в 2017 році отримав інший дохід, відмінний від здійснення основної господарської діяльності, а саме від операцій з продажу об'єктів рухомого майна - транспортних засобів загальною вартістю - 215000 грн. Не зважаючи на ту обставину, що у відповідача жодних доказів тому, що позивач отримав від реалізації вказаних транспортних засобів кошти саме в розмірі 215000 грн. не було, податковий орган за наслідками перевірки донарахував податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 10750 грн., застосував штрафні санкції, а також донарахував відповідну суму військового збору. При цьому, податкове повідомлення-рішення №0002403304 від 12.11.2019 було прийнято щодо фізичної особи - підприємця, хоча транспортні засоби були відчужені ОСОБА_1 як громадянином, а не підприємцем. За наведеного сторона позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Згідно з відзивом на позов та поясненнями представника в судовому засіданні, відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень сторона відповідача покликається зокрема на те, що ФОП ОСОБА_1 не включив до складу валового доходу в повному обсязі виручку за і послуги по перевезенню пасажирів, у тому числі неплатникам ПДВ. Відповідно, перевіряючими було констатовано, що сума отриманого від провадження господарської діяльності за 2017 рік валового доходу позивача становить 3015976,28 грн., що на 77223,28 грн. більше ніж задекларовано, за 2018 рік сума валового з:ходу становить 4572955,31 грн., що на 16260,31 грн. більше ніж задекларовано, і, як наслідок, зроблено обґрунтований висновок про порушення позивачем вимог п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України і донараховано за результатами перевірки суму податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю 13900,19 грн. - за 2017 рік та 2926,86 грн. - за 2018 рік, а також відповідні суми ПДВ, ЄСВ та військового збору. Крім того перевіркою правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно, відповідно до інформації, отриманої від Територіального сервісного центру, встановлено, що позивач отримав доходи від продажу об'єктів рухомого майна - транспортних засобів, загальною вартістю - 215000,00 грн., які в декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік не задекларував. Розуміється, що в зв'язку з цим позивачу за наслідками перевірки було донараховано відповідну суму податку та військового збору. ЄСВ в даному випадку не нараховувалось, позаяк позивач в даному періоді вже не був його платником. Також перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №7 від 30.06.2017 на умовний ІПН «100000000000» за надані послуги пасажирських перевезень неплатнику ПДВ на суму ПДВ 12469,34 грн., однак цю суму позивач не відобразив у складі своїх податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за червень 2017 року, тобто допустив заниження відповідної суми податку за відповідний період. За наведеного, сторона відповідача просила в позові відмовити повністю.
Дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
На підставі ст.20 розд. І ст.75, ст.77, ст.82 гл.8 розд. II Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу про проведення планової документальної перевірки №136 від 16.09.2019 Головним управлінням ДПС в Рівненській області проведена планова документальна виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
Результати такої перевірки оформлені актом №214/17-00-33-04/ НОМЕР_1 від 18.10.2019 (а.с.41-70, 90-149 том 1).
За висновками такого акту перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , зокрема таких норм:
- п.164.1, п. 164.3 ст.164, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за 2017 рік на 13900,19 грн., за 2018 рік - 2926,86 грн.;
- п.16.1 ст.16, п. 167.2 ст.167, п. 173.1 ст.173 Податкового кодексу України, а саме: неоподаткування доходу отриманого у 2017 році в сумі 215000 грн. від продажу об'єктів рухомого майна (транспортних засобів), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 10750грн.;
- п.2 ч.1 ст7, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік у сумі 10658,32 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п.194.1.1 п.194.1 ст.194, п.201.1, 201.14. ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з на додану вартість на суму 18696 грн., у тому числі за червень 2017 року на 12469 грн., грудень 2017 року на 2975 грн., грудень 2018 року на 3252 грн.;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на реалізацію товарів (послуг) неплатникам ПДВ за грудень 2017 року на суму ПДВ 2975,32грн., за грудень 2018 року на суму ПДВ 3252,06 грн.;
- п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6. пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору за 2017 рік на 4383,35 грн., за 2018 рік у розмірі 243,90 грн.
05.11.2019 на підставі акту перевірки №214/17-00-33-04/ НОМЕР_1 від 18.10.2019 контролюючим органом, зокрема, прийнято:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13 від 05.11.2019, якою у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимагалося сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 10658,32 грн.(а.с.72 том 1);
- рішення №000763304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.11.2019, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 2131,66 грн. (а.с.73 том 1).
12.11.2019 на підставі акту перевірки №214/17-00-33-04/ НОМЕР_1 від 18.10.2019 контролюючим органом, зокрема, прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0002393304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 21033,81 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 16827,05 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4206,76 грн. (а.с.74-75 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №0002373304 від 12.11.2019, згідно якого до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 3114 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 6227,00 грн.(а.с.78-79 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №0002363304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 5784,06 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 4627,25 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 1156,81 грн.(а.с.80-81 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №0002413304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 28044,00 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 18696,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 9348,00 грн. (а.с.76-77 том 1);
- податкове повідомлення-рішення №0002403304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 13437,50 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 10750,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2687,50 грн. (а.с.82-83 том 1).
Як зафіксовано актом податкової перевірки і в повній мірі визнається сторонами, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в Млинів-ському районному управлінні юстиції 11.02.1999, номер запису про державну реєстрацію №26080010001008314, код основного виду економічної діяльності: 49.31 - Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. Взято на облік в податковому органі 20.02.2006, станом на дату підписання акта перевірки перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області, Дубенське управління, Млинівська ДПІ (Млинівський район). Фактичне місцезнаходження платника: АДРЕСА_2. Зареєстрований платником ПДВ - свідоцтво НОМЕР_4 від 12.01.2010, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - НОМЕР_1. Має ліцензію на провадження діяльності в сфері наземного транспорту міського та приміського сполучення НОМЕР_5 від 21.03.2011. На час податкової перевірки мав у власності 13 пасажирських автобусів та 1 легковий автомобіль, в оренді - 10 автобусів (а.с.42-44 том 1).
Як зафіксовано актом податкової перевірки і в повній мірі визнається сторонами, ФОП ОСОБА_1 задекларував у 2017 році дохід від здійснення основного виду підприємницької діяльності на рівні 3015976,28 грн., а за 2018 рік - 4572955,31грн. (а.с.48 том 1).
За даними акту, перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності відображеного в додатку Ф2 до декларації, встановлено розбіжності за 2017 рік в сумі 77223,28 грн., за 2018 рік в сумі 16260,31 грн.
При цьому, в акті перевірки одним абзацом визначено, що розбіжність за 2017 рік в сумі 77223,28 грн., за 2018 рік в сумі 16260,31 грн. виникла в зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 до складу валового доходу не включив в повному обсязі виручку за надані послуги по перевезенню пасажирів у тому числі неплатникам ПДВ (а.с.48 том 1).
Ревізорами також обумовлено, що загальний оподатковуваний дохід при перевірці визначено на підставі відомостей про поступлення коштів на розрахункові рахунки, книги обліку доходів та витрат, первинних документів та звірено з відомостями з центральної Державного реєстру фізичних осіб ГУ ДПС про суми виплачених доходів.
Позивач, на спростування таких висновків долучив до матеріалів справи банківські виписки за 2017-2018 роки, які надавались ним під час податкової перевірки та податкові декларації про майновий стан і доходи за 2017-2018 роки (а.с.150-151, 152-209, 235-248 том 1), за даними співставлення яких будь-які розбіжності відсутні.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
А в силу приписів пункту 2.3.2.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №395 від 14.03.2013, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за №607/23139, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Всупереч наведеному, в акті перевірки наведено лише саме твердження про те, що ФОП ОСОБА_1 до складу валового доходу не включив в повному обсязі виручку за надані послуги по перевезенню пасажирів, однак таке твердження не підкріплено ні посиланням на відповідні первинні документи, пов'язані з обчисленням доходу, ні посиланням на письмові пояснення чи на акти про відмову у наданні первинних документів. Фактично, ні в акті перевірки, ні в додатках до нього, не наведено жодних доказів, які б достовірно підтверджували наявність факту порушення, а саме факту заниження ФОП ОСОБА_1 в охопленому перевіркою періоді своїх доходів.
Зміст акту перевірки взагалі не дає змоги суду перевірити розрахунки ревізорів та встановити базис для таких розрахунків.
Таким чином, сторона відповідача, яка за процесуальним законом несе тягар доказування, не довела суду правомірності своїх розрахунків, як і не спростувала доводи позивача про те, що всі кошти, які в охопленому перевіркою періоді надійшли на рахунки підприємця ним відображено в складі валових доходів та, відповідно, належним чином оподатковано.
За наведеного, висновки відповідача про заниження позивачем сум оподатковуваного доходу в результаті порушення положень пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, суд вважає необґрунтованими.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic проти Швеції» Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється ст.177 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 статті 167), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Таким чином, згідно з п. 164.1, п. 164.3 ст.164, п. 167.1 ст.167, п. 177.1, п. 177.2 статті 177 Податкового Кодексу України донарахована позивачу за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю склала 16827,05 грн., з яких за 2017 рік - 13900,19 грн., а за 2018 рік - 2926,86 грн.
Відповідно до цього, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0002393304 від 12.11.2019, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 16827,05 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% від суми основного зобов'язання, сума яких складає 4206,76 грн., як таке, що не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачаннях товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 цього Кодексу розташоване на митній території України. Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п.14.1 ст. 14) Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною з підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України яка є основною (п. 194.1 ст.194). Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (п.194.1.1. п. 194.1 ст. 194). Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Дата виникнення податкових зобов'язань визначається відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Враховуючи власні висновки про те, що ФОП ОСОБА_1 не включив складу валового доходу в повному обсязі виручку за надані послуги по перевезенню пасажирів у тому числі неплатникам ПДВ, в тому числі за 2017 рік - 77223,28 грн., за 2018 рік - 16260,31 грн., податковий орган констатував, що перевіркою також встановлено і не врахування ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань з ПДВ на суму 2975,00 грн. за грудень 2017 року та на суму 3252,00 грн. за грудень 2018 року. Іншими словами податковий орган самостійно визначив суму ПДВ в частині виручки, яка за його даними надійшла на розрахунковий рахунок позивача за послуги по перевезенню пасажирів неплатникам ПДВ і на цих підставах зробив висновки про порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 193.1 ст.193, 194.1 статті 194 Податкового кодексу України і про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 6227,00 грн.
З огляду на те, що висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу внаслідок не включення до його складу в повному обсязі виручки за надані послуги по перевезенню пасажирів, визнані судом необґрунтованими і безпідставними, то підлягає визнанню протиправним і скасуванню податкове повідомлення-рішення №0002413304 від 12.11.2019, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 6227,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% від суми основного зобов'язання, сума яких складає 3113,50 грн.
Аналогічним чином вказане стосується і податкового повідомлення-рішення №0002373304 від 12.11.2019, згідно якого до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 3114 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 6227,00 грн.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 цього Закону, для фізичних осіб - підприємців базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з частиною 5 статті 8 цього Закону розмір єдиного внеску для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
З огляду на те, що перевіркою констатовано заниження чистого оподатковуваного доходу на який нараховується єдиний внесок за 2017 рік на 77223,28 грн. та з врахуванням того, що з серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 являється пенсіонером за віком (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 ), а відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, особи, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та відповідно до закону отримують пенсію або соціальну допомогу, за результатами перевірки донараховано ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік (до серпня 2017 року) у сумі 10658,32 грн.
Так як висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу внаслідок не включення до його складу в повному обсязі виручки за надані послуги по перевезенню пасажирів, визнані судом необґрунтованими і безпідставними, то підлягає визнанню протиправним і скасуванню вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13 від 05.11.2019, якою у ФОП ОСОБА_1 вимагається сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 10658,32 грн., а також і рішення №000763304 від 05.11.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002363304 від 12.11.2019, суд зазначає наступне.
З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014, в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб-підприємців.
Так, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
При цьому, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст.163 Податкового кодексу України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.
Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Отже, військовий збір нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу. Ставка збору встановлена на рівні 1,5 відсотка.
Зважаючи на те, що в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем суми чистого оподатковуваного доходу за 2017 рік на 77223,28 грн. та за 2018 рік в сумі 16260,31 грн., підстави для донарахування ФОП ОСОБА_1 військового збору за 2017 рік в сумі 1158,35 грн.( 77223,28 грн.х1,5%) та за 2018 рік в сумі 243,90 грн. (16260,31 грн.х1,5%), а разом 1402,25 грн., також відсутні.
Відтак, податкове повідомлення-рішення №0002363304 від 12.11.2019, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору підлягає до скасування в частині збільшення суми податкового зобов'язання на 1402,25 грн., та в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 350,56 грн. (25% суми податкового зобов'язання).
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002413304 від 12.11.2019, згідно якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 28044,00 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 18696,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 9348,00 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 18703,50 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 12469,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 6234,50 грн., то суд зазначає таке.
Згідно пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.14 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування. Також, відповідно до пункту 201.15. цієї статті зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ФОП ОСОБА_1 складено та зареєстровано податкову накладну №7 від 30.06.2017 на умовний ІПН « НОМЕР_3 » за надані послуги пасажирських неплатнику ПДВ на суму ПДВ 12469,34 грн. Проте, за результатами співставлення даних ЄРПН із сумою задекларованих податкових зобов'язань декларацій з податку на додану вартість встановлено неврахування ФОП ОСОБА_1 у складі податкових зобов'язань декларації з ПДВ та Додатку 5 за червень 2017 року (вх. №9138033325 від 17.07.2017) суми ПДВ у розмірі 12469 грн. за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною № 7 від 30.06.2017 (а.с.211-212, 227-233 том 1).
Відповідно до цього, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 12469,00 грн. за червень 2017 року у зв'язку із не врахуванням податкових зобов'язань за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною, а відтак і про порушення п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, 194.1 ст. 194, п.201.1, п. 201.14. ст. 201 Податкового кодексу України є слушними та обґрунтованими.
Доводи сторони позивача про те, що ФО ОСОБА_1 було помилково зареєстровано податкову накладну №7 від 30.06.2017 року на суму 12469,34 грн. суд до уваги не приймає, з огляду на те, що розрахунок коригування до вказаної податкової накладної, ним не складався і доказів про зворотне суду не надано.
Відповідно до наведеного, податкове повідомлення-рішення №0002413304 від 12.11.2019, в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 18703,50 грн. до скасування не підлягає.
Що стосується податкового повідомлення-рішення №0002403304 від 12.11.2019, згідно ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 13437,50 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 10750,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2687,50 грн., то таке до скасування також не підлягає з огляду на наступне.
Перевіркою правильності визначення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно, відповідно до інформації, наданої позивачем та отриманої ним від Територіального сервісного центру 5641 РСЦ МВС в Рівненській області №31/17/5641-1091з від 02.10.2019 (а.с.1-11 том 2) встановлено, що ОСОБА_1 отримав доходи від продажу об'єктів рухомого майна (транспортних засобів - автобусів), а саме ним було знято з обліку та перереєстровано на нового власника десять одиниць транспортних засобів загальною вартістю - 215000 грн. При цьому, дані про зняття з обліку, технічні характеристики транспортних засобів та ціна наведені у акті огляду реалізованого транспортного засобу, складеного щодо кожного окремого транспортного засобу.
Відповідно до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України дохід від продажу (обміну) об'єкта - рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, значеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об'єкта, визначеної згідно із законом. Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку) (абз.2 п. 173.1 ст.173 Податкового кодексу України).
Згідно з абзацом 1 пункту 173.2 статті 173 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, як виняток із положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу, а саме: 5% (абз.2 п.173.2 ст.173 Податкового кодексу України).
В декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (а.с.245-246 том 1) ОСОБА_1 не задекларував доходи від операцій з продажу об'єктів рухомого майна.
Таким чином, в ході судового розгляду в повній мірі підтверджено той факт, що в порушення пп.16.1.2, п.16.1 ст.16, п. 167.2 ст.167, п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України позивачем занижено оподаткований дохід за 2017 рік в загальному розмірі 215000 грн., в результаті чого йому на законних підставах донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 10750 грн.
Покликання позивача на ту обставину, що податкове повідомлення-рішення №0002403304 від 12.11.2019 прийнято щодо позивача як фізичної особи - підприємця, в той час як транспортні засоби були відчужені ним як громадянином, а не як підприємцем, суд відхиляє, позаяк реєстрація транспортних засобів здійснюється на фізичну особу без розмежування і без фіксування того факту, чи має вона статус підприємця чи ні.
За наведеного не підлягає до скасування і податкове повідомлення-рішення №0002363304 від 12.11.2019, в частині збільшення ФОП ОСОБА_1 грошового зобов'язання з військового збору на 4031,25 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 3225,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 806,25 грн., нарахованого на суму доходу від реалізації рухомого майна за 2017 рік.
За усього наведеного вище, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно, ФОП ОСОБА_1 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Рівненській області пропорційну до задоволених майнових вимог суму сплаченого ним судового збору, а саме 480,29 грн. (сплачено судового збору 842,03 грн., задоволено вимог на суму 48031,10 грн. при заявлених 84203,35 грн., тобто задоволено 57,4% позовних вимог, а тому: 842,03 грн. х 57,04 % = 480,29 грн.).
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-13 від 05.11.2019, якою у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимагається сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску у сумі 10658,32 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №000763304 від 05.11.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 2131,66 грн.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002393304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 21033,81 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 16827,05 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4206,76 грн.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002373304 від 12.11.2019, згідно якого до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 3114 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 6227,00 грн.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002363304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 5784,06 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 4627,25 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 1156,81 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 1752,81 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 1402,25 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 350,56 грн., а в решті - відмовити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002413304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 28044,00 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 18696,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 9348,00 грн., в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 9340,50 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 6227,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 3113,50 грн., а в решті - відмовити.
В частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0002403304 від 12.11.2019, згідно якого фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 13437,50 грн., у тому числі, за податковими зобов'язаннями - 10750,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2687,50 грн., - відмовити повністю.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області пропорційну частину судового збору, а саме - 480,29 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 28 лютого 2020 року.
Суддя Друзенко Н.В.