Справа № 815/95/15
25 лютого 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Орленко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Одесагаз” до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги про зобов'язання вчинити певні дії,-
Публічне акціонерне товариство “Одесагаз” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових вимог про сплату податкового боргу з земельного податку та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та зобов'язання податкового органу внести до картки особового рахунку відомості про сплату товариством податків та зборів.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015р., позов було задоволено; скасовано податкові вимоги Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02 липня 2014 року: № 922-25 про сплату боргу з земельного податку в сумі 1744,40 грн., №914-25 про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 4250,20 грн., зобов'язано Балтську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області внести до обліку податків і зборів відомості про сплату позивачем за платіжними дорученнями № 13177 від 17 червня 2014 року в сумі 46050,26 грн., № 13179 від 17 червня 2014 року в сумі 16807,19 грн., № 13238 від 18 червня 2014 року в сумі 1744,10 грн., № 13314 від 18 червня 2014 року на суму 4326,67 грн., № 13300 від 18 червня 2014 року на суму 4300,00 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року касаційну скаргу Балтської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2015 року у справі №815/95/15 скасовано та направлено справу на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 16.10.2019р. прийнято до провадження вказану справу №815/95/15. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 05.11.2019р., яка занесена до протоколу судового засідання, замінено первинного відповідача по справі на Головне управління ДФС в Одеській області.
Ухвалою суду від 24.12.2019р. ухвалено перейти до розгляду справи за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Одесагаз” до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкової вимоги про зобов'язання вчинити певні дії у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обгрунтування наявності підстав для задоволення позовної заяви позивач зазначив у позовній заяві, що ПАТ “Одесагаз” отримані від Балтська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області податкові вимоги №922-25 від 02.07.2014 р. про сплату боргу з орендної плати юридичних осіб в сумі 1744,40 грн. та №914-25 від 02.07.2014 р. про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 4250,20 грн. Позивач вказав, що не погоджується із вказаним вимогами, оскільки ПАТ “Одесагаз” були надані АТ “Єврогазбанк” на виконання платіжні доручення №13177 від 17.06.2014р. на суму 46050,26грн., спрямоване на сплату єдиного внеску за травень 2014 року, №13179 від 17.06.2014р. на суму 16807,19 грн., спрямоване на сплату прибуткового податку із заробітної плати за травень 2014 року, №13238 від 18.06.2014 р. на суму 1744,10 грн., спрямоване на сплату земельного податку з юридичних осіб за травень 2014 року, №13314 від 18.06.2014 р. на суму 4326,67 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за травень 2014 року, №13300 від 18.06.2014 року на суму 4300,00 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року, які були прийняті банком до виконання. Також, позивач вказав, що ПАТ “Одесагаз” заявами № 79 від 20.06.2014р., №101 від 26.06.2014р. повідомило ДПІ про сплату грошових зобов'язань, згідно зазначених платіжних доручень. Позивач, посилаючись на приписи ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, ст. 129 Податкового кодексу України, ст. 22 Закону України “Про платіжні системи в Україні” та те, що ним вчинені всі необхідні дії для фактичної сплати податкового боргу, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ПАТ“Одесагаз” та просив суд їх задовольнити у повному обсязі
Представник Головного управління ДФС в Одеській області заперечував проти задоволення позовних вимог ПАТ “Одесагаз” з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов від 19.11.2019р., вказавши, що у картці особового рахунку позивача зі збору, у вигляді цільової надбавки до діючого у 2014 році тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (код платежу 1706000), 30.06.14р. здійснено нарахування податкового зобов'язання відповідно до поданої ним податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ для споживачів усіх форм власності за червень 2014 року №9033412261 від 12.06.14р. на суму - 4326,67 грн. За наявності переплати зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природній газ для споживачів усіх форм власності у сумі - 76,47 грн., та відсутності надходження коштів на бюджетний рахунок органу державної казначейської служби у зарахування їх на дохідну частину бюджету у позивача утворилась податкова заборгованість з цього збору в сумі 4250,20 грн. Платіжним дорученням від 30.07.2014р. позивачем здійснений переказ коштів на бюджетний рахунок державної казначейської служби у сумі 11537,00грн., які були зараховані до бюджету 30.07.2014р. та, при цьому, відбулось погашення податкового боргу зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності у сумі 4250,20грн. За таких обставин, як вважає відповідач, податкова вимога №914-25 від 02.07.2017р. є відкликаною, а предмет оскарження відсутній. Щодо податкової вимоги від 02.07.2014р. №922-25 із земельного податку з юридичних осіб відповідач вказав, що у зв'язку з відсутністю надходження коштів на бюджетний рахунок органу державної казначейської служби й зарахування їх у дохідну частину бюджету у позивача утворилась податкова заборгованість з цього податку -1744,40грн. Платіжним дорученням від 29.07.2014р. позивачем здійснено переказ коштів на бюджетний рахунок державної казначейської служби у сумі 1744,40грн, які були зараховані до бюджету 29.07.2014р. та, при цьому, відбулось погашення податкового боргу із земельного податку у розмірі 1744,40грн., а нарахована пеня у подальшому скасована та штрафні санкції не застосовувались. За таких обставин, як вважає відповідач, податкова вимога від 02.07.2014р. №922-25 є відкликаною, а предмет оскарження відсутній. Відповідач, посилаючись на положення ст. 129 Податкового кодексу України, ст. ст. 22, 23, 27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зазначив, що прийняття банком платіжного доручення від платника на сплату податків не є завершенням сплати податку та збору, і як наслідок, виконання ним обов'язку щодо сплати податкового зобов'язання, та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одесагаз» у повному обсязі.
26.11.2019р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій представник позивача зазначив, що вказівка відповідача, що завершення процедури ініціювання переказу не означає можливість здійснення переказу є намаганням перекласти вину обслуговуючого банку на платника податку та стверджувати, що останній не здійснив сплату податку та має податковий борг. Між тим, як зазначив позивач, ПАТ «Одесагаз» майже одразу після не зарахування обслуговуючим банком грошових коштів за платіжними дорученнями на сплату податків, зборів та обов'язкових платежів звернувся до податкового органу із офіційними листами (№101 від 26.06.2014р., №79 від 20.06.2014р.) про ініціювання позивачем грошових переказів з його банківського рахунку на погашення податкових зобов'язань, та вказівкою що саме з вини банку вказані кошти до бюджету не надійшли, а також вказівкою на норми податкового кодексу які знімають відповідальність з платника податків внаслідок невиконання банком своїх обов'язків передбачених діючим законодавством. Крім того, позивач зазначив, що відповідачу було відомо, що на розрахунковому рахунку ПАТ «Одесагаз» № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Єврогазбанк» МФО 380430 знаходились грошові кошти у достатньому розмірі для оплати всіх податкових зобов'язань. Позивач, посилаючись на те, що з липня 2014 року Балтська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області обліковувала за позивачем податковий борг та самовільно почала зараховувати платежі за наступні звітні періоди в рахунок погашення цього боргу, не зважаючи на те, що у платіжних дорученнях він постійно зазначав вид податку та звітній період, за який він сплачується, а крім того в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі нараховувалась пеня, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухваши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
17.06.2014р. ПАТ “Одесагаз” до обслуговуючого банку АТ “Єврогазбанк” надані платіжні доручення: №13177 для перерахування єдиного внеску за травень 2014 року в сумі 46050,26 грн., отримувач Балтська ОДПІ, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); № 13179 для перерахування прибуткового податку із заробітної плати за травень 2014 року в сумі 16807,19 грн., отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса) (а.с.39-40 т.2).
18.06.2014р. ПАТ “Одесагаз” до обслуговуючого банку АТ “Єврогазбанк” надані платіжні доручення: №13238 для сплати земельного податку з юридичних осіб за травень 2014 року в сумі 1744,40 грн., отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); №13314 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за травень 2014 року в сумі 4326,67 грн., отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса); №13300 для сплати збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року в сумі 4300,00 грн., отримувач УДКСУ у Балтському районі, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області (м.Одеса) (а.с. 41-43 т.2).
Заявами №79 від 20.06.2014р., отримано ОДПІ 20.06.2014р., що підтверджено відміткою контролюючого органу, № 101 від 26.06.2014 р., отримано ОДПІ 26.06.2014р., що підтверджено відміткою контролюючого органу, ПАТ «Одесагаз» повідомило Балтську ОДПІ, що товариством подані платіжні доручення на перерахування платежів до бюджету за Балтське управління експлуатації газового господарства до АТ “Єврогазбанк”, але з вини банку зарахування до бюджету не було проведено. Також до заяв були додані копії платіжних доручень (а.с.37-38 т.2).
02 липня 2014 року Балтською ОДПІ прийнято податкову вимогу №922-25 в якій визначено позивачу суму податкового богу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1744,40 грн.(а.с.30 т.1).
02 липня 2014 року Балтською ОДПІ прийнято податкову вимогу №914-25 в якій визначено позивачу суму податкового богу по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в розмірі 4250,20 грн.(а.с.34 т.1).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 313.6 ст.313 Податкового кодексу України, збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Приписами п.1.24, п. 1.29 ст. 1, п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” 5 квітня 2001 року N 2346-III (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою (п.1.24 ст.1). Платіжна система, це платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система (п.1.29 ст.1). Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження (ст. 8).
Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 року N 22 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп “Вечірня”. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту “Дата надходження”, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Водночас, п. 27.2. ст.27 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків - своїх клієнтів у межах залишку коштів на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку клієнта коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку клієнта, на рахунок отримувача.
Також, п.23.1 ст.23 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» надано право ініціаторам переказу на відкликання переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання.
Під час з'ясування офіційних обставин справи судом, на виконання постанови Верховного Суду від 08.08.2019р. по справі №815/95/15, зобов'язано позивача надати до суду інформацію щодо наявності грошових коштів на розрахункових рахунках Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» у спірний період.
Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №27-21454/19 від 19.12.2019р., щодо залишку коштів на рахунку АТ «Одесагаз» в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» у червні 2014 року, повідомлено позивача, що згідно вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з метою забезпечення збереження архівних документів АТ «ЄВРОГАЗБАНК» передав їх на зберігання до Національного банку України (а.с.74 т.2).
Разом з тим, листом Національного банку України від 13.01.2020р. повідомлено представника товариства про те, що відповідні документи в архівних справа ПАТ«Єврогазбанк» не значаться та до Національного банку України ліквідатором ПАТ «Єврогазбанк» не передавалися (а.с.73 т.2).
Таким чином, позивачем не доведено, що грошові кошти за платіжними дорученнями від 17.06.2014р. та 18.06.2014р. не списані банком з рахунків позивача без поважних причин та факт існування у достатньому для здійснення зазначених платежів коштів на рахунку товариства №2600230116972.
При цьому, суд не приймає уваги довідки відділення №1 АТ «ЄВРОГАЗБАНК» №171 від 25.07.2014р. та №172 від 25.07.2014р. про існування на спірному рахунку коштів (а.с.66-67 т.2), оскільки вказані довідки не засвідчені належним чином на них відсутній відбиток печатки відділення.
Враховуючи викладене та те, що направлення позивачем до обслуговуючого банку платіжних доручень на оплату обов'язкових платежів і зборів є належними та достатніми діями лише за умови, що на рахунку товариства наявні відповідні кошти для сплати вказаного податку та, що ПАТ «Одесагаз» не доведено факт існування коштів на рахунку товариства №2600230116972, що відповідно не спростовує правомірність оскаржених рішень відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкових вимог від 02 липня 2014 року: №922-25 про сплату боргу з земельного податку в сумі 1744,40 грн., №914-25 про сплату боргу за збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в сумі 4250,20 грн.
Поряд з цим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання внести до обліку податків і зборів відомості про сплату позивачем за платіжними дорученнями №13177 від 17 червня 2014 року в сумі 46050,26 грн., № 13179 від 17 червня 2014 року в сумі 16807,19 грн., № 13238 від 18 червня 2014 року в сумі 1744,10 грн., № 13314 від 18 червня 2014 року на суму 4326,67 грн., № 13300 від 18 червня 2014 року на суму 4300,00 грн., оскільки дані вимоги є похідними від заявлених позивачем позовних вимог про скасування вимог, у задоволенні якої судом відмовлено з вищенаведених підстав.
Частиною 2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одесагаз», задоволенню не підлягає.
При цьому, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Танцюри К.О. у період з 02.03.2020р. по 06.03.2019р. включно на підготовці суддів окружних адміністративних судів, в силу положень ст.120 КАС України, повний текст рішення суду складено 10.03.2020 р. (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 10.03.2020р.
Суддя К.О. Танцюра
.