про закриття провадження у справі
10 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2642/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Оболонської сільської ради про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" до Державного кадастрового реєстратору Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Кулик Яни Анатоліївни, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Оболонська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
23 липня 2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратору Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Кулик Яни Анатоліївни, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Оболонська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення від 06.06.2019 №РВ-5301488122019 та від 06.06.2019 №РВ-5301488092019, зобов'язання провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,4785 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Оболонь Семенівського району Полтавської області та перебуває у колективній власності ПСП "Оболонь" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087 та зобов'язання провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 5,4316 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Оболонь Семенівського району, Полтавської області та перебуває у колективній власності ПСП "Оболонь" на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000087.
Ухвалою суду від 13.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.
Третьою особою до суду подано клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Позивач. відповідач та третя особа, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили. Відповідач та позивач надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Крім того, позивач у заяві про розгляд справи без його участі не заперечував, щодо закриття провадження по справі.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За вимогами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у статті 19 КАС України термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ЗК) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права землекористувача визначені статтею 95 ЗК і підлягають відновленню в разі їх порушення у порядку, встановленому законом.
Частиною п'ятою статті 116 ЗК визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини (стаття 141 ЗК).
Відповідно до частини третьої статті 144 ЗК рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 16 ЦК одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Поряд з цим, за змістом статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Як встановлено судом з матеріалів позовної заяви, позов у цій справі подано на захист порушеного права постійного землекористування ПСП "Оболонь", як правонаступника КСП "Оболонь", через його незгоду з відмовою державного реєстратора провести за ПСП "Оболонь" реєстрацію земельної ділянки площею 3,4785 га.
Зі змісту відзиву позивача на позовну заяву судом встановлено, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) КСП "Оболонь" Семенівського району Полтавської області є власники земельних ділянок , яким видавалися сертифікати, а саме: ОСОБА_1 (серія НОМЕР_2 від 30.12.1996 - 3,4785 га) та ОСОБА_2 (серія НОМЕР_1 від 19.02.2001 - 5,4316 га). Також відповідач стверджує, що реорганізація КСП "Оболонь" шляхом перетворення на ПСП "Оболонь" із скасуванням його державної реєстрації є юридичним фактом для припинення права останнього на користування спірною земельною ділянкою.
Третя особа у наданих до суду поясненнях вказувала на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства виключно до компетенції Оболонської сільської ради належать повноваження, щодо надання у власність, користування земельних ділянок із земель колективної власності. Звертала увагу суду на те, що рішень з приводу надання дозволу ПСП "Оболонь" на розроблення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,4785 га та площею 5,4316 га Оболонською сільською радою не приймалося.
Крім того, третя особа стверджує, що оскільки земельна ділянка право на яке посвідчує державний акт на право колективної власності, змінилася через передачу її частини у приватну власність фізичним особам, що мали право на пай, об'єкт права визначений державним актом, виданим КСП "Оболонь", на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087 перестав існувати, як і право на нього.
Вказувала на те, що земельні ділянки колективної власності не можуть перебувати у власності приватних сільськогосподарських підприємств.
Отже, вказаний спір виник у зв'язку з відмовою державного реєстратор провести державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,4785 га за ПСП "Оболонь", яка на думку позивача належить йому на праві власності, як правонаступнику КСП "Оболонь" якому вказана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087.
З матеріалів справи судом встановлено, що господарським судом Полтавської області прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріс" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" про визнання відсутності права колективної власності на землю, відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонь"; визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000087, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №2, виданого КСП "Оболонь" та скасування його державної реєстрації.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у цьому випадку спору про право.
Зазначене унеможливлює оцінку правовідносин сторін у цій справі як таких, що ґрунтуються на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої, отже, ця справа не має визначених КАС ознак адміністративного позову.
Відтак, суд доходить висновку, щодо належності даного спору до юрисдикції господарського суду.
Частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином суд дійшов висновку про закриття провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 238, 242 Кодексу адміністративного судочинства України
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" до Державного кадастрового реєстратору Відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Кулик Яни Анатоліївни, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Оболонська сільська рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення з цим позовом до суду в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя С.С. Бойко