Справа № 420/1774/20
10 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65004), Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артілерійська, 1, м. Одеса, 65039) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду 02.03.2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської міської ради (далі - ОМР), Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - Виконавчий комітет ОМР), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент комунальної власності ОМР), у якому позивач просить:
визнати бездіяльність ОМР та її виконавчих органів - протиправною;
зобов'язати Виконавчий комітет ОМР розглянути питання та прийняти рішення щодо переведення квартири АДРЕСА_2 загальною площею 52,9 кв. м в нежитлове приміщення АДРЕСА_6 загальною площею 52,9 кв. м;
зобов'язати Департамент комунальної власності ОМР звернутися до управління реєстраційної служби юридичного департаменту Одеської міської ради з приводу реєстрації та внесення змін у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо переведення квартири АДРЕСА_2 загальною площею 52,9 кв. м в нежитлове приміщення АДРЕСА_6 загальною площею 52,9 кв. м;
зобов'язати ОМР передати йому - ОСОБА_1 як Почесному громадянину міста Одеси нежитлове приміщення № 101 першого поверху загальною площею 51,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6, на умовах договору позички шляхом підписання затвердженого рішення від 16.04.2015 року № 6518-VI міськради Договору позички та Акту прийому-передач.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач зазначив, що 16.04.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення № 6518- VI «Про передачу у безоплатне користування Почесному громадянину міста Одеси ОСОБА_1 нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 51,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , на умовах договору позички». Вказаним рішенням затверджений проект договору позички між Одеською міською радою та Почесним громадянином міста Одеси ОСОБА_1 та доручено Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укласти договір позички, передбачений пунктом 2 цього рішення, у порядку, визначеному законодавством України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що він як «користувач» готовий прийняти в користування нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 51,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_6, підписати договір позички та оформити Акт приймання-передачі об'єкта.
Однак, з боку Одеської міської ради та її виконавчого органу в особі Департаменту комунальної власності, до наступного часу рішення Одеської міської ради від 16.04.2015 року № 6518-VІ - не виконано. Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. У зв'язку з чим позивач 02.03.2020 року подав даний позов.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не висвітлює питання щодо обізнаності ним прийняття рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ. Коли та яка заява ним подавалась до ОМР для прийняття вказаного рішення, коли він отримав його копію або ознайомився з ним. Враховуючи не виконання рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ на протязі майже п'яті років, позивач не зазначив причин пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки рішення, як акт індивідуальної дії, не було виконано.
Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та зазначити поважність причин його пропуску з відповідними доказами.
Статтею 4 Житлового Кодексу встановлено які приміщення відносяться до житлового фонду та визначено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Згідно зі ст. 15 ЖК виконавчі комітети міських Рад здійснюють управління житловим фондом місцевих Рад, здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої Ради.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежитлове приміщення - це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна. Роз'ясненням Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Щодо визначення термінів житлових та нежитлових приміщень» від 01.12.2006 року визначено, що нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Позивачем до позову надана копія рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ, в якому зазначено, що метою його прийняття є поліпшення житлових умов позивача шляхом передачі на умовах договору позички нежитлового приміщення.
Мета прийняття рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ - поліпшення житлових умов позивача, але позивач не зазначає обставин та відповідних доказів щодо потреби його у поліпшенні житлових умов. Позивач не зазначає які в нього були житлові умови на момент винесення рішення, чи перебував він на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не надає відповідних доказів. Не висвітлює питання при яких обставинах було прийнято рішення про поліпшення його житлових умов шляхом надання нежитлового приміщення.
Позивач також не висвітлює питання на підставі яких документів вказане у рішенні ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 51,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6, належало до комунальної власності, що стало підставою для прийняття вказаного рішення ОМР.
У той же час позивач з посиланням на відповідь Департаменту комунальної власності ОМР зазначає, що вказане приміщення - є квартирою АДРЕСА_2 загальною площею 52,9 кв. м, тобто є житловим приміщенням.
Враховуючи вказане позивачем, він не зазначає причин, з яких йому вказана квартира не була передана, враховуючи мету рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ, саме поліпшення його житлових умов, а також не зазначає доводів в обґрунтування своїх позовних вимог щодо спонукання відповідачів до переводу житлового приміщення в нежитлове, а не надання йому в користування одразу житлового приміщення, в якому він нуждається.
При цьому у проекті договору позички (додане до рішенні ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ) передбачено право «користувача» (позивача) переобладнати за свій рахунок у встановленому законодавством порядку нежитлове приміщення під житло.
Крім того, позивач у позові не зазначає дійсний статус приміщення першого поверху загальною площею 51,8 кв. м, за адресою: АДРЕСА_6 на час прийняття рішення ОМР від 16.04.2015 року № 6518-VІ, та було воно зайнятим чи не зайнятим на час прийняття рішення ОМР, був чи ні наявний користувач вказаним житлом на час прийняття рішення, та на протязі з 16.04.2015 року до подання позову до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивачем не виконані вимоги ст. 94 КАС України щодо письмових доказів наданих до позову, зокрема ним засвідчені копії документів, оригінали яких у нього не знаходяться.
Відповідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Проте позивачем вказана вимога не виконана, копії позову з додатками для учасників справи не надані до позову. Позивачем ОСОБА_1 надіслано позов з додатками відповідачам, але відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України це є обов'язком суб'єкта владних повноважень при поданні адміністративного позову, а не фізичної особи.
Згідно зі ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів, надання відповідних належних доказів по справі.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку судом буде вирішене питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65004), Виконавчого комітету Одеської міської ради (пл. Думська, 1, м. Одеса, 65026), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артілерійська, 1, м. Одеса, 65039) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва