Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 р. Справа №200/1632/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., вивчивши матеріали позовної заяви Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податку податкового боргу, -
12 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Донецькій області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) з тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 6 800 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Під час підготовки до розгляду справи судом з'ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту.
Так, згідно з прохальною частиною позовної заяви, позивач просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 6 800 грн., а саме адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 6 800 грн. (розрахунковий рахунок UA438999980314030561000005059; отримувач ЄДРПОУ 21081500, банку отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; призначення платежу: *140; сплата боргу по рішенню №0000314003 від 06.02.2019.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.
Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.
Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов'язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.
Як встановлено судом, позовні вимоги податкового органу обґрунтовані наявним у відповідача грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість у розмірі 6 800 грн., яке є узгодженим, але несплаченим у добровільному порядку в установлені строки, внаслідок чого набув статусу податкового боргу і має бути стягнутий у судовому порядку, однак податковим органом не встановлено способу забезпечення погашення цього податкового боргу, передбаченого законодавством (за рахунок готівки/чи стягнення з рахунків).
За викладених обставин, суд не може самостійно встановити спосіб забезпечення стягнення податкового боргу, адже в такому випадку буде мати місце втручання в дискреційні повноваження податкового органу, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства.
Таким чином, існує певна невідповідність між обставинами, що викладені у позові та позовними вимогами, отже вимоги заявлені позивачем є неконкретизовані та викладені з порушенням норм КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі №804/3436/16.
Крім того, суд зазначає, що ч. 4 ст. 161 КАС України визначено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В додатках до позовної заяви, п. 4 зазначено про доручення до позову копії корінця податкової вимоги форми «Ф» від 12.09.2018 року №14752-44; копія поштового відправлення №8431304960191, поверненого відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням строку зберігання», натомість вищевказаних документи відсутні, додатки містять дві ідентичні копії конверта зі штампом поштового зв'язку від 30.09.2020, рекомендованого відправлення №8755526597192 та фіскального чека від 30.09.2019, про що складено відповідний акт.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов до висновку, що при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст.160, 161, 171 КАС України, а провадження у справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення визначених ухвалою недоліків, шляхом надання уточненого позову в частині визначення способу забезпечення стягнення податкового боргу а також належним чином засвідчену копію податкової вимоги форми «Ф» від 12.09.2018 року №14752-44, а також доказів про її направлення/отримання позивачем.
Керуючись статтями 160, 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податку податкового боргу - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк