Справа № 564/2569/19
10 березня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - Грипіч Л.А.
з участю секретаря - Федас І. О.
розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача - адвоката Красовського В.Б. про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні судді Костопільського районного суду Грипіч Л.А. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача адвокат Красовський В.Б. подав до суду заяву про відвід судді Грипіч Л.А., посилаючись на те, що суддя Грипіч Л.А. підлягає відводу на підставі п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тобто наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Мотивуючи заяву про відвід судді представник відповідача посилається на те, що 04.03.2020 року в судовому засіданні суддею Костопільського районного суду Рівненської області за наслідками розгляду клопотання представника позивача було задоволено клопотання та винесено ухвалу, якою "запропоновано виборному органу первинної профспілкової організації комунального закладу “Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради протягом тридцяти днів з участю позивача ОСОБА_1 розглянути питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Зважаючи на те, що суддя Грипіч Л.А. без розгляду справи по суті уже висловила свою правову позицію в частині встановлення однієї з обставин, яка є важливою та визначальною в межах предмету спору, у відповідача об'єктивно наявний обгрунтований сумнів в неупередженості судді Грипіч Л.А., а зважаючи на ігнорування суддею доказів та свідків, у відповідача наявний сумнів і щодо об'єктивності судді Грипіч Л.А.
Вважає, що ці обставини перешкоджають головуючому в справі брати участь у розгляді цивільної справи №564/2569/19 і є достатніми для її відводу.
Питання про відвід судді вирішувалося без повідомлення учасників справи, відповідно до норми ч.8 ст.40 ЦПК України.
Зважаючи, що розгляд заяви про відвід судді здійснюється судом за відсутності учасників справи, то відповідно до норми ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши зазначені в заяві доводи, причини та підстави для відводу, суд дійшов до наступних висновків.
Підстави для відводу судді в цивільному процесі викладені у статті 36 ЦПК України, і їх перелік є вичерпним, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
З рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про безсторонність суду. Що ж стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Оскільки неупередженість судді презюмується, то особа, яка заявляє відвід, повинна довести наявність обставин, що викликали у нього сумнів в об'ктивності та неупередженості судді.
Між тим, подана заява про відвід судді зводиться до того, що представник відповідача в діях судді вбачає порушення процесуального права, а саме, що суддя Грипіч Л.А. задоволивши клопотання представника позивача та постановивши ухвалу, якою "запропоновано виборному органу первинної профспілкової організації комунального закладу “Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради протягом тридцяти днів з участю позивача ОСОБА_1 розглянути питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, висловила свою правову позицію в частині встановлення однієї з обставин до розгляду справи по суті.
Однак, ч.9 ст.43 КЗпП України передбачено, що якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, зобов'язує суд зупинити провадження по справі та зробити запит на згоду виборного органу первинної профспілкової організації і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації в дачі згоди на звільнення працівника розглянути спір по суті.
Пленумом Верховного Суду України у пункті 15 Постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що суд, встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення. Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.
Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року при розгляді справи № 408/1847/16-ц.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення при час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.
Тому застосування судом аналогії закону (ч.9 ст.10 ЦПК України) при розгляді клопотання представника позивача та запитуванні, на підставі ч. 9 ст.43 КЗпП України, профкому КП “Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів” Рівненської обласної ради повторного розгляду питання про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 не є правовою позицією в частині встановлення обставин по справі та відповідно до вимог ЦПК України не є підставами для відводу судді, а будь-яких конкретних фактів, які б свідчили про те, що суддя виявляє упередженість, не наведено.
Суд рахує, що представник відповідача не довів, що існує достатньо ознак, які вказують на прояв особистої упередженості з боку судді Грипіч Л.А. та не зазначив достатніх фактів, які могли слугувати підставою для сумнівів в небезсторонності та об'єктивності судді.
Дані обставини дають підстави вважати, що суд є безстороннім як за суб'єктивними так і за об'єктивними критеріями.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява про відвід судді не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.36,40 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Красовського В.Б. про відвід судді - відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Костопільська спеціальна школа І-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - зупинити до вирішення питання про відвід судді .
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і окремому оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 березня 2020 року.
СуддяЛ. А. Грипіч