Дата документу 03.03.2020 Справа № 554/9320/19
Провадження № 2/554/583/2020
Заочне рішення
іменем України
03 березня 2020 року місто Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
встановила:
15.10.2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що відповідач у добровільному порядку допомоги на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в належному розмірі не надає. Просила стягувати за рішенням суду аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 31.10.2019 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судовий розгляд справи на 27.11.2019 року та надано строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про виклик в судове засідання, які повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
На підставі ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суддя вирішила розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи вказані обставини та те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Суддею встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від вказаного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю та знаходиться на її повному матеріальному утриманні.
На даний час відповідач добровільно матеріальної допомоги в необхідному розмірі на утримання дитини не надає.
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей (стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції).
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в національному законодавстві. Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Ураховуючи взаємний обов'язок батьків утримувати дитину, реальні і розумні потреби дитини в її матеріальному забезпеченні на рівні, необхідному для її розвитку, а також те, що відповідач є працездатним, не обтяженим аліментними зобов'язаннями, має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, яка, проживаючи з матір'ю, потребує такої допомоги, суддя вважає справедливим призначення до стягнення з відповідача аліментів на користь позивача в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позивачем позову до суду.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суддя допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 180-182, 183, 191 СК України, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стаття 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, принципом № 4 Декларації прав дитини дитині, ст. 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 178, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355, 430 ЦПК України, суддя
ухвалила:
позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15.10.2019 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
1.Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
2.Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В.Тімошенко