Справа № 346/10/20
Провадження № 3/346/220/20
10 березня 2020 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, за ст. 123 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правпорушення серії ДПР18 № 233155 від 01.12.2019 року, ОСОБА_1 21 грудня 2019 року о 18 год. 02 хв. в смт. Отинія Коломийського району керуючи транспортним засобом автомобілем «Mazda СХ-5 AWD» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Лази в напрямку вулиці Шевченка, виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому червоному сигналі світлофора, чим порушив п. 20.5 в Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність ч.2 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності вину не визнав та пояснив, що 21.12.2019 р. біля 18.00 год. у смт. Отинія Коломийського району керувавав транспортним засобом - автомобілем «Mazda СХ-5 AWD» д.н.з. НОМЕР_1 . Наблизившись до залізничного переїзду, здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу, дочекався підняття шлагбаума та відсутності забороненого сигнала світлофора проїхав залізничний переїзд. Через кілька метрів його наздогнав автомобіль патрульних поліції і після зупинки працівник поліції повідомив, що він проїхав переїзд на заборонений сигнал.
Вважає, що порушення ним правил дорожнього руху не доведено жодним належним доказом в справі, протокол не відображає обставин справи, порушує його права та не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 233155 від 01.12.2019 року, ОСОБА_1 21 грудня 2019 року о 18 год. 02 хв. в смт. Отинія рухаючись по вул.Лази, в сторону вулиці Шевченка, виїхав на залізничний переїзд при увімкненому забороненому червоному світлофорі, чим порушив п. 20.5 в Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ч.2 ст.123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КУпАП, в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Відповідно до п. 20.5 в) Правил дорожнього руху України, рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Із вказаним порушенням Правил дорожнього руху водій не погоджувався як під час зупинки транспортного засобу, про що зазначив в протоколі адміністративне правопорушення, так і в судовому засіданні.
Інших доказів, встановлених в судовому засіданні не встановлено та суду не надано.
Виходячи з положень ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто на ОСОБА_1 , є неприпустимим, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово наголошено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В протоколі про адміністративне правпорушення не вказано свідків, до матеріалів справи не долучено їх поясненя та пояснення правопорушника. Крім того, з переглянутого судом відеозапису долученого до матеріалів на електронному носії на місці події автомобіль «Mazda СХ-5 AWD» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 не зафіксовано.
Зазначені порушення при оформленні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 ставлять під сумнів правильність та законність його складання,а матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення та спростовували пояснення ОСОБА_2 щодо відсутності в його діях складу адміністративного правпорушення.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином беручи до уваги вищевказане суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 123 ч.2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю згідно вимог п.1 ст. 247 КупАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.cт. 221, 247 п.1, 284, 294 КпАП України, суд,
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.123 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.
Суддя Беркещук Б. Б.