Справа № 643/19053/19
Провадження № 2/643/1336/20
02.03.2020 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участі секретаря судових засідань Леонтьєвої І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банка» до ОСОБА_1 , про зняття арешту з майна,
Позивач АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , у якій просило звільнити з-під арешту нерухомого майна, яке належить АТ «Альфа-Банк», а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2011, справа № 2-7148/2011.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що 18.03.2008 між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № SME0009515. Також між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2019, іпотекодержателем квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виступає саме АТ «Альфа Банк». У зв'язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значною заборгованістю ОСОБА_1 , позивач змушений розпочати процес стягнення на іпотечне майно. Однак позивачу стало відомо, що розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно та в подальшому її реалізацію на даний час неможливо, оскільки ухвалою від 23.12.2011 Московського районного суду м. Харкова, справа № 2-7148/2011, накладено арешт на нерухоме майно відповідача, та заборона на його відчуження. Внаслідок винесення вищезазначеної постанови про арешт порушеного права позивача як власника відповідного майна, в зв'язку з чим представник позивача вимушена звернутись до суду.
Ухвалою суду від 21.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.
Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій державний виконавець просив провести розгляд даної цивільної справи за відсутності уповноваженого представника за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Судом встановлено наступні обставини справи.
18.03.2008 між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SME0009515, копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до копії договору іпотеки № SMERS00731/1 від 18.03.2008, на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець - ОСОБА_1 передала в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на квартиру АДРЕСА_1 , ухвалою б/н від 23.12.2011 Московського районного суду м. Харкова, накладено арешт.
Іпотекодержателем квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 виступає саме АТ «Альфа Банк».
Відповідно до ухвали Московського районного суд м. Харкова від 23.12.2011, вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві власності та заборонити нотаріальній конторі здійснювати будь-які дії, пов'язані з відчуженням.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2012 визнано недійсним з часу підписання договір про надання траншу № SME0009515 від 18.03.2008 і додаткову угоду до нього від 29.05.2009, укладені між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Визнано кошти в сумі 315 633 отримані ПАТ «Альфа-Банк» як такі, що відшкодовують суму кредиту за договором про надання траншу № SME0009515 від 18.03.2008 та додаткової угоди до нього від 29.05.2009, укладені між ПАТ 2Альфа-Банк» та ОСОБА_1 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 174217 грн.
Рішенням колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 07.11.2012 заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2012 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, позивач, який є іпотекодержателем вказаної квартири, позбавлений можливості здійснити переоформлення об'єкту нерухомого майна, оскільки вказане унеможливлюється наявністю відомостей у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про арешт майна, накладеного ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2011.
Також, судом встановлено той факт, що на момент звернення до суду з даним позовом, розгляд цивільної справи № 2-7148/2011 завершено, у задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживача і визнання кредитного договору недійсним відмовлено, а отже заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 319 ЦК України право власності в Україні складається з права володіння, права користування та права розпорядження та може набуватися тільки на законних підставах.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності з нормами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. При цьому, право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Згідно частини 2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Відповідно частини 1 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», зазначено, що у випадку, якщо позивач є власником спірного майна, то вирішується вимога про зняття арешту з майна.
В правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц, було зазначено, що інші особи, які є власниками (володільцями) майна, і які вважають, що майно на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що наявність арешту обмежує право власності позивача, а для його відновлення та проведення переоформлення, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та зняти арешт об'єкту нерухомого майна.
Крім того, вирішуючи питання про судові витрати, суд відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» - задовольнити в повному обсязі.
Звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить АТ «Альфа-Банк», а саме квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2011.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.03.2020.
Суддя: