справа №619/4219/19
провадження №2/619/204/20
іменем України
13 лютого 2020 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі головуючого судді Кононихіної Н.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мєщан І.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі цивільну справу про поділ житлового будинку з надвірними будівлями в натурі та земельної ділянки
найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження:
позивач: ОСОБА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 ;
третя особа по справі, що не заявляє самостійних вимог: Дергачівська міська рада Харківської області.
Стислий виклад позиції позивача та відповідача по справі.
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Дергачівська міська рада Харківської області про поділ житлового будинку з надвірними будівлями в натурі та земельної ділянки.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачу ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .
На момент придбання позивачем Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порядок фактичного користування житловим будинком, надвірними будівлями та земельною ділянкою вже був визначений між співвласниками в добровільному порядку. В теперішній час кожен співвласник має свій окремий вихід з будинку та окремий вхід у двір.
У користуванні позивача ОСОБА_1 знаходяться: в будинку літ. «А-1» приміщення 1-1; 1-2; 1-3 загальною площею 31,30 кв. м. житловою площею 12,7 кв. м., вбиральня «Ж» і частина огорожі N1-N2, що знаходяться на земельній ділянці площі 0,0734 га. У користуванні відповідача ОСОБА_2 знаходяться: в будинку літ. «А-1» приміщення 2-1;2-2;2-3 загальною площе 32,9 кв. м., житловою площею -15,4 кв. м., літня кухня «В», сараї «Д», «Г», погріб Є», вбиральня «Б» та частина огорожі N1-N2.
Фактичний порядок користування житловим будинком підтверджується інформацією Комунального підприємства Технічної інвентаризації «Інвенрос» за вих. №68114, від 06.06.2019.
Земельна ділянка під житловим будинком була виділена в тимчасове користування згідно рішення поквартальної зйомки № 20 від 04.10.1945.
Згідно плану поділу та фактичного користування земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа земельної ділянки становить 0,1277 га, з яких в користуванні ОСОБА_3 знаходиться 0,0737 га, в користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка площею 0,0540 га.
У позивача по справі виникла необхідність у поділі житлового будинку та надвірних будівель в натурі, однак через складні відносини з іншим співвласником будинку поділ житлового будинку з надвірними будівлями в позасудовому порядку неможливий. Спір щодо користування земельною ділянкою між сторонами відсутній. Позивачка просить виділити їй, ОСОБА_1 із спільної часткової власності в натурі, як окремий об'єкт нерухомого майна Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: в будинку літ. «А-1» приміщення 1-1; 1-2; 1-3 загальною площею 31,30 кв. м. житловою площею 12,7 кв. м., вбиральню «Ж» частина огорожі N1-N2, що знаходяться на земельній ділянці 0,0737 га та припинити право спільної часткової власності.
Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи Дергачівської міської ради Харківської області не надали до суду відзив на позов, хоча ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 25.11.2019 їм були роз'яснені вимоги ст. 178 ЦПК України,а також надано п'ятнадцятиденний строк для надання фактичних заперечень на позов із наданням відповідних доказів.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
25 листопада 2019 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 09 годин 00 хвилин 19 грудня 2019 року. Направлено відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 13 лютого 2020 року справу було призначено для розгляду по суті.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, сповіщені про розгляд справи належним чином, просили розглядати справу у їх відсутності, суд розглядає справу за відсутності позивача та його представника, на тих доказах, які надані до судового засідання.
Так як відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися без поважних причин та не повідомили про причин неявки, суд відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України розглянув справу за відсутності відповідача.
В судове засідання представник третьої особи Дергачівської міської ради Харківської області не з'явився, сповіщений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, просив розглядати справу у його відсутності, суд розглядає справу у відсутності представника третьої особи, на тих доказах, які надані до судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що спірним виступає житловий будинок АДРЕСА_1 , з приналежними до нього надвірними будівлями і спорудами. Позивачу ОСОБА_1 належить Ѕ частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу Ѕ частини житлового будинку від 13.06.2016, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслюк Н.В., зареєстрованим в реєстрі за №1089 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 62445707 від 30.06.2016. Інша частина житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 .
Згідно даних інвентаризаційної справи зазначено, що є рішення поквартальної зйомки № 20 від 04.10.1954 про виділення земельної ділянки під житловим будинком та надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 тимчасове користування.
Порядок фактичного користування житловим будинком, надвірними будівлями та земельною ділянкою визначений між співвласниками в добровільному порядку. Кожен співвласник має свій окремий вихід з будинку та окремий двір, що підтверджується поясненнями сторін та інформацією КП ТІ «Інвенрос» зазначеною в листі від 06.06.2019 вих. №68114, планом поділу та фактичного користування земельною ділянкою розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленим Ф-ОП ОСОБА_5 , що має кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 620, виданий Державним агентством земельних ресурсів України 13.01.2013.
Фактично у користуванні позивача ОСОБА_1 знаходяться: в будинку літ. «А-1» приміщення 1-1; 1-2; 1-3 загальною площею 31,30 кв. м. житловою площею 12,7 кв. м., вбиральня «Ж» і частина огорожі N1-N2, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,0737 га.
У користуванні відповідача ОСОБА_2 знаходяться: в будинку літ. «А-1» приміщення 2-1;2-2;2-3 загальною площе 32,9 кв. м., житловою площею -15,4 кв. м., літня кухня «В», сараї «Д», «Г», погріб Є», вбиральня «Б» та частина огорожі N1-N2, що знаходяться на земельній ділянці площею 0,0540 га.
Користування житловим будинком, надвірними будівлями та земельною ділянкою визначено сторонами за взаємною згодою.
У позивача по справі виникла необхідність у поділі житлового будинку та надвірних будівель в натурі, однак через складні відносини з іншим співвласником будинку, відповідачем по справі, поділ житлового будинку з надвірними будівлями в позасудовому порядку неможливий. Позивач просить поділити житловий будинок та земельну ділянку в натурі та припинити право спільної часткової власності.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних мотивів.
За змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 358 ЦК України - кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно зі ст. 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Статтями 363, 367 ЦК України передбачено, що поділ (виділ частки) майна, що є об'єктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.
Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.
Виходячи з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України та роз'яснень, що містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок", при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі те, якщо при цьому можливо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Зважаючи на вищевикладене, існує технічна можливість виділення в натурі частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Аналогічна позиція визначена ст.367 ЦК України.
Згідно ст.367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.
Згідно ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7, «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їх угодою залежно від розміру їх часток у спільній власності на будинок, тому відповідно до ст.88 ЗК України слід брати до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою.
Згідно з ч.3 ст. 42 Земельного кодексу України громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовуються і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Так само визначається порядок використання учасниками спільної власності на жилий будинок, господарські будівлі і земельні ділянки, що знаходиться у їх користуванні чи володінні. Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, пов'язані з прибудовою або перебудовою правового значення не мають і не тягнуть за собою змін установленого учасниками спільної власності порядку використання та розпорядження земельною ділянкою. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.
В даному випадку частка, яку позивач просить виділити є відокремленою, тому її виділ в натурі можливий з закріпленням за новоствореним об'єктом нерухомого майна земельної ділянки площею 0,0737 га та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12,81,130,131,141,229,247,263,354 ЦПК України, ст. 183, 316, 317,358,364, 367,377 ЦК України, ст. 42,88,120 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює прав власності громадян на житловий будинок», Постановою Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Виділити в окремий об'єкт нерухомого майна, окремий житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: в будинку літ. «А-1» приміщення 1-1; 1-2; 1-3, вбиральня «Ж» частина огорожі N1-N2, що знаходяться на земельній ділянці 0,0737 га визнавши право власності за ОСОБА_1 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1277 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно фактичного порядку, що склався між співвласниками домоволодіння, виділивши в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0737 га (аркуш 3 плану поділу земельної ділянки за її фактичним користуванням), в користуванні ОСОБА_2 залишити земельну ділянку площею 0,0540 га. (аркуш 2 плану поділу земельної ділянки за її фактичним користуванням).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У відповідності до п. п. 15.5 п. п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
третя особа по справі, що не заявляє самостійних вимог: Дергачівська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04059496, юридична адреса: 62303, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, будинок 79Б.
Суддя Н. Ю. Кононихіна